Державна податковаслужба україни національний університет державної податкової служби україни

Навчальний проект на тему:

«Архітектурні пам’ятки Подолу »

Підготували:

Студенти групи

ПБ-12-4

Ірпінь 2012

Актуальність: Поділ - історичний район Києва, один з найдавніших у місті. Архітектура Подолу представлена пам’ятками XIІ - XIX століть.

Мета: підвищити рівень духовної культури.

Завдання: ознайомитися з особливостями архітектури XIІ - XIX століть.

Відомості про Поділ і його муровані споруди (церква Іллі, Турова Божниця, церква Богородиці Пирогощі, Кирилівська церква) зустрічаються в стародавніх літописах, в «Слові о полку Ігоревім». За часів Київської Русі Поділ і його квартали були торгово-ремісничим центром міста. Поділ мав свою лінію укріплень, що проходила вздовж річки Глибочиця (нині вулиці Верхній Вал і Нижній Вал). У середині XIII століття в зв'язку із зруйнуванням верхнього міста під час навали орд Батия, Поділ фактично став головним районом Києва. Наприкінці XV - початку XVI століть на Подолі існували різні ремісничі цехи. На початку XII століття на Подолі за ініціативою Іова Борецького було відкрито приходську школу. Згодом на Подолі розташовувалися магістрат (ратуша), Київське братство, Київська академія. З кінця XVII століття розвернулася інтенсивна забудова Подолу. З 1797 на Подолі відбувалися щорічні контрактові ярмарки. До пожежі 1811 Поділ був найнаселенішим районом міста (тут знаходилося 2068 з 3672 житлових будинків Києва). Після пожежі, що знищила більшість споруд, Поділ було заново сплановано (прокладені тоді вулиці здебільшого збереглися й понині), почалося його відновлення за проектом архітекторів В. І. Гесте й А. І. Меленського. Було споруджено Гостинний двір, новий корпус Київської академії, Контрактовий будинок й інші будівлі.

Церква Успіння Богородиці Пирогощої - була закладена у 1132 році, під час правління сина Володимира Мономаха — Мстислава. Будівництво храму було завершене вже після смерті фундатора, під час князювання його брата Ярополка.

Церква Богородиці Пирогощої стала першою будівлею у Києві, спорудженою повністю із цегли, без використання каменю. Це була проста, коротка базиліка з трьома навами і трьома апсидами. Стіни склепіння було прикрашено фресками, а підлогу — мозаїчними плитами. На архітектурі пам'ятки позначився вплив романського стилю.

За свою історію храм 6 разів зазнавав руйнувань(перший раз храм зруйновано під час монголо-татарської навали Батия у 1240 році). Проте його знову і знову відбудовували. Реконструкцією храму займалися С. Браччі, І. Григорович-Барський, А. Меленський.

Кожна реконструкція характеризувалася появою ознак різеих стилів, від ренесансу до українського бароко (дзвіниця) та неокласичного стилю.

Церкву Різдва Христового було побудовано в 1643 році на місці церкви, спорудженої ще за часів Володимира Святославича. У 1810-14 роках на тому ж місці за проектом архітектора А. І. Меленського було зведено муровану церкву Різдва Христового в стилі класицизму. Цю будівлю, як і багато інших, було зруйновано в 30-і роки XX століття під час боротьби з «опіумом для народу». Церкву було відтворено в ХХІ столітті.

Покровська церква - пам'ятка архітектури XVIII ст. Церкву було споруджено в 1766 за проектом архітектора І. Г. Григоровича-Барського в стилі українського бароко. Храм - продовгуватий у плані, з високими напівкруглими виступами з трьох боків і трьома куполами. Пожежа 1811 та пізніші перебудови змінили первинний вигляд Покровської церкви. Іконостас церкви виконаний у середині XIX століття архітектором І. В. Штромом. В 1981-1982 рр. Покровську церкву було реставровано.

Архітектуру Подолу доповнюють корпуса Києво-Могилянської академії, а також Благовіщенська церква, що розташована на території академії.

Величні споруди доповнюють пам’ятники Григорію Сковороді та Петру Конашевичу-Сагайдачному, що були встановлені в ХХ і ХХІ століттях.