Державна податковаслужба україни національний університет державної податкової служби україни
Навчальний проект на тему:
«Софія Київська – перлина давньоруської культури»
Підготували:
Студенти групи
ПБ-12-4
Ірпінь 2012
Актуальність. Культурна спадщина – це фундамент, на якому сьогодні стоїть національна культура, що включає пам’ятки історії, архітектури, монументального мистецтва, археології, садово-паркового мистецтва та ландшафтів. Ретельно збережена й належним чином представлена культурна спадщина – невмируще джерело зростання і духовного розвитку українського народу, національної самосвідомості.
Мета: ознайомити студентів із визначними пам’ятками архітектурного і скульптурного мистецтва; пробудити інтерес до духовної спадщини українського народу; підвищити культурний рівень та збагатити світогляд.
Завдання:
Дослідити роль архітектурних пам’яток м. Києва X-XII ст.
З’ясувати архітектурний стиль Софійського собору.
Простежити хід історичного шляху становлення визначної пам’ятки.
Дослідити як змінювалися архітектура собору протягом 10 століть.
Досліджуючи культурну спадщину м. Києва, а саме Софіївського собору, ми глибше пізнали національну цінність храму. Християнський собор в центрі Києва – це пам'ятка української архітектури і монументального живопису XI - XVIII століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Знаходиться на території Софійського монастиря i є складовою Національнoгo заповідника «Софія Київська».
За літописними свідченнями, Софійський собор збудував або в 1012, або у 1017 році Ярослав Мудрий на честь перемоги над печенігами на тому місці, де відбулася битва, як стверджує легенда. "Софія" у перекладі з грецької означає "премудрість Божа". Саме цю цитату й викладено мозаїкою на фронтоні собору, де написано "Божия сила та Божия мудрість Софія". І справді, Софія Київська стала символом світла і розуму. Софійський собор у давнину був не лише головним митрополичним храмом Київської Русі, а й головним культурним осередком. Тут князь Ярослав заснував першу на Русі бібліотеку, школу, тут велося літописання, переписування і перекладання книг, відбувались церемонії "посадження" князів на київський престол - коронації , прийоми іноземних послів. Софійський собор був також князівською усипальницею, де поховані князь Ярослав та його син Всеволод, князь Володимир Мономах та інші. До наших днів зберігся лише саркофаг Ярослава Мудрого. Софія Київська була не тільки величною, але й живописною. Вона гармонійно розросталась у висоту і вшир. Храм не був біленим, як нині, а цегла, з якої його було збудовано, чергувалася з рожевим каменем, що прикрашало його стіни.
Фасади Софії оздоблені декоративними нішами, орнаментом, мозаїкою, живописом. Крім фресок і мозаїк, собор прикрашали численні різьблені деталі з мармуру та шиферу. Софійський собор став зразком для спорудження однойменних храмів у Новгороді та Полоцьку.
Ми дізналися, що особливої уваги, заслуговують мозаїки та фрески. За своє майже тисячолітнє існування Софія зазнала ворожих навал, пограбувань, часткових руйнувань, добудов та перебудов. Серед оригіналів, що донесли до нас з ХІ століття велич життя є і Оранта - безцінний зразок мозаїки. Не менш визначним шедевром є сцена "Євхаристія", що розміщена на стіні абсиді під Орантою, лік Христа-Пантократора (Вседержителя) на внутрішньому боці головної бані. Найдавніше графіті віднашли лише нещодавно на фресці, що зображує св. Василя, і датується воно 1022 р. Отже, в той час храм був не лише збудований, а й розписаний. Мозаїки та фрески Софії Київської спершу займали велику площу — шістсот сорок квадратних метрів, з яких збереглось тільки двісті шістдесят. Вони є найбільшим пам'ятником монументального мозаїчного живопису, що дійшли до нас у своєму первісному вигляді. А ось фрески Софії збереглися менше, ніж мозаїки. Багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди. Вся архітектура храму, його внутрішнє живописне вбрання спрямовує на думку про єдність влади земної та небесної, її велич та непорушність.
Софія Київська — найважливіша історична пам'ятка часів Ярослава Мудрого. Вона також є найживописнішою в історії середньовіччя.
Розшифровка
схеми: 1. Софійський собор; 2. Дзвіниця;
3. Будинок митрополита; 4. Трапезна церква;
5. Братський корпус; 6. Бурса; 7.
Консисторія(хлібня); 8. Південна в'їзна
вежа; 9. Брама Заборовського; 10. Келії;
11. Монастирський готель; 12. Пам'ятна
стела бібліотеці.
Висновок:
Пізнаючи історичний Київ, ми наочно змогли прослідкувати процес становлення та розвитку однієї з найвеличніших пам’яток Київської Русі – Софії Київської.
Протягом віків змінювались не лише споруди навколо Софії, але й змінювалась вона сама. Майже кожен гість Києва обов’язково прямує до Софії Киїської, центру давньоруського міста і сучасної української столиці. Як і віки тому, мудрість Софії об’єднує і приносить радість в серця.