Індивідуальна робота (Солодкий Вадим)

8. Склад та структура видатків Державного бюджету України на паливно-енергетичний комплекс, їх динаміка і тенденції за останні 10 і більше років. Наведіть приклади та їхні наслідки. Зробіть висновки та пропозиції.

Рік	Видатки на паливно-енергетичний комплекс, тис. грн.	Частка у складі видатків на економічну діяльність, %	Приріст, у % до попереднього року
2002	2 165 177,461	63,30	−
2003	2 685 570, 014	46,82	24,03
2004	3 533 941, 493	50,29	31,59
2005	2 027 880, 292	27,49	-42,62
2006	2 137 466, 684	23,14	5,40
2007	3 249 854, 129	24,98	52,04
2008	6 182 957, 062	33,06	90,25
2009	886 005, 201	11,66	-85,67
2010	137 507, 831	45,80	-84,48
2011	9 713 799, 788	35,66	+ 70 разів

Отже, видатки на ПЕК включають видатки, пов´язані з реструктуризацією вугільної промисловості, геологорозвідувальними роботами, утриманням державної воєнізованої гірничорятувальної служби, державної підтримки вугледобувних підприємств, організацією і регулюванням діяльності в галузі виробництва ядерного палива, заходи щодо охорони об´єктів атомної енергетики.

Частка видатків на ПЕК у складі видатків на економічну діяльність за 2002-2011 рр. змінювалась від 11% до 63%. Найбільшою їх частка була у 2002-2004 рр. та у 2010 р. і становила 46-63%. У 2009 р. їх частка була найменшою і становила 11%, що пояснюється світовою економічною кризою. Протягом 2005-2008 рр. та у 2011 р. їх частка коливалась від 23% до 35%.

Щодо динаміки видатків на ПЕК, то вони в основному показують позитивний тренд, демонструючи зростання від 24% до 90% щорічно. Скорочення видатків відбувалося лише у 2005 р. на майже 43% та у кризові 2009-2010 рр. в середньому по 85% за рік. У 2011 році видатки на ПЕК зросли аж у 70 разів порівняно із минулим роком.

На мою думку, видатки на ПЕК відіграють надзвичайно важливу роль у функціонуванні економіки України. Це пояснюється тим, що ПЕК є базовою галуззю народного господарства, виробництво енергії в основному зосереджено в руках держави, держава фінансує роботи щодо геологорозвідки нафти і газу, модернізації вугільних шахт, зменшення енергоємності вітчизняної економіки, здійснює дотації енергетичним підприємствам. Держава має приділяти важливу увагу проблемам паливно-енергетичного комплексу і здійснювати відповідне фінансування, зокрема вживати заходів щодо зменшення залежності від російських вуглеводнів.

8. Склад та структура видатків Державного бюджету України на іншу промисловість та будівництво, їх динаміка і тенденції за останні 10 і більше років. Наведіть приклади та їхні наслідки. Зробіть висновки та пропозиції.

Рік	Видатки на іншу промисловість та будівництво, тис. грн.	Частка у складі видатків на економічну діяльність, %	Приріст, у % до попереднього року
2002	41 243,007	1,20	−
2003	324 549, 591	5,65	687
2004	7 407, 312	10,03	-97,71
2005	46 167, 872	0,62	523
2006	54 549, 666	0,59	18,16
2007	509 355, 457	3,92	833
2008	233 715, 440	1,25	-54,16
2009	152 906, 368	2,25	-35,56
2010	13 667, 349	2,25	-91,06
2011	1 157 196, 097	4,25	+85 разів

Отже, видатки на іншу промисловість та будівництво відіграють важливу роль в оновленні житлового фонду країни. У складі видатків на економічну діяльність їх частка не велика і складає від 0,5% до 5%. Виключенням є 2004 рік, коли дані видатки сягнули 10% від загальних видатків на економічну діяльність. У 2005-2006 рр. дані видатки були найменшими і складали в середньому 0,6%. Але в основному дані видатки коливаються в межах 1-2% від видатків на економічну діяльність.

За динамікою видатки на іншу промисловість та будівництво рухаються різнонаправлено. У 2011 р. дані видатки зросли у 85 разів порівняно із минулим роком і склали більше 1 млрд. грн., що є найбільшим показником за останні 10 років. У 2003, 2005 та 2007 роках видатки на іншу промисловість та будівництво зростали на 500-800% щорічно, у 2006 на 18%, що є непоганим показником. Але поряд із цим відбувались суттєві падіння даного показника. У 2004 р. та у 2008-2010 рр. падіння складало від 35% до майже 100%.

Я вважаю, що зростання видатків на іншу промисловість та будівництво із 41 млн. грн. у 2002 р. до більше ніж 1 млрд. у 2011 р. є позитивною тенденцією, яка має і продовжуватись у майбутньому. Держава повинна створити сприятливі умови для будівництва і оновлення житлового фонду, розробити різні іпотечні програми для більшої доступності житла для громадян, тому що одним із методів виходу країни із кризи є саме житлове будівництво, яке “тягне” за собою інші галузі промисловості і економіку країни в кінцевому рахунку.