Динаміка обсягів видатків на економічну діяльність до видатків Державного бюджету України в постатейному розрізі у 2002-2011 роках

Млн. грн

	Економічна діяльність		Загальна економічна та торгівельна діяльність			Регулювання трудових відносин господарства			Сільське господарство			Мисливство та лісове господарство			Рибне господарство			Інша діяльність
	Грн.	%		Грн.	%		Грн.	%		Грн.	%		Грн.	%		Грн.	%		Грн.	%
2002	5 581,28	100		392,95	7,04		41,11	0,73		1 251,41	22,42		94,14	1,68		22,03	0,39		3 779,64	67,74
2003	9 186,6	100		397,16	4,32		57,24	0,62		2 625,71	28,58		108,51	1,18		38,18	0,41		5 959,8	64,89
2004	18 703,72	100		383,19	2,04		68,81	0,36		2 780,42	14,86		139,54	0,74		49,92	0,26		15 281,84	81,78
2005	14 041,27	100		260,32	1,85		101,4	0,72		4 627,97	32,95		189,23	1,35		73,61	0,52		8 788,74	62,61
2006	20 425,73	100		314,56	1,54		131,37	0,64		6 310,21	30,89		249,54	1,22		75,87	0,37		13 344,8	65,34
2007	29 748,79	100		334,69	1,125		191,57	0,647		7 474,99	25,12		366,81	1,23		121,73	0,4		21 259	71,48
2008	38 693,04	100		409,78	1,06		272,3	0,7		8 800,9	22,74		549,24	1,42		144,55	0,37		28 516,27	73,71
2009	33 294,32	100		328,2	0,98		233,35	0,7		5 714,0	17,16		361,18	1,08		109,82	0,32		26 547,77	79,76
2010	36 029,95	100		365,52	1,02		253,1	0,7		6 605,03	18,33		454,21	1,26		149,05	0,41		28 203,04	78,28
2011	44 771,57	100		1 190,43	2,66		240,8	0,53		6 776,33	15,13		565,77	1,26		144,94	0,32		35 853,3	80,1

Висновок:

Розглянувши, динаміку обсягів видатків на економічну діяльність до видатків Державного бюджету України саме в постатейному розрізі у 2002-2011 роках, бачимо, що все ж таки більшу частину видатків займають саме видатки на іншу діяльність, на другому місці сільське господарство,а вже потім йдуть загальна економічна та торгівельна діяльність, мисливство та лісове господарство, регулювання трудових відносин господарства та рибне господарство. Це можна пояснити тим, що основними статтями в економічній діяльності вважаються паливно-енергетичний комплекс та транспорт, телекомунікації та зв’язок, а вже потім сільське господарство, саме ці статті приносять найбільше надходжень до Державного бюджету України. Якщо розглядати іншу діяльність, то можна побачити, що спостерігається постійне зростання питомої ваги іншої економічної діяльності до видатків Державного бюджету України. Якщо розглядати саме питому вагу сільського господарства до видатків Державного бюджету України, то бачимо постійні коливання, але після 2006 року видатки на сільське господарство пішли на спад, що, на мою думку, є досить негативно, адже сьогодні сільське господарство в нашій країні потребує негайної допомоги у вигляді фінансів. В нашій державі необхідно негайно піднімати аграрний комплекс, навіть тому, що наша держава вважається аграрною країною.

Власні пропозиції:

В умовах становлення ринкових відносин держава пос­тійно скорочує асигнування на розвиток економіки з бюд­жету. Це об'єктивний процес, оскільки на зміну адміністра­тивним методам приходять економічні, коли розширення і розвиток галузей економіки здійснюється за рахунок кош­тів підприємницьких структур.

Проте державне регулювання темпів та пропорцій роз­витку економіки, особливо при переважанні державної влас­ності, є виправданим. Сутність проблеми полягає в тому, що, по-перше, е галузі, які без державної допомоги в умовах рин­ку не мають достатніх фінансових можливостей для розвит­ку, але вони суттєво впливають на загальний стан розвитку економіки держави. Це передусім паливно-енергетичний, аг­ропромисловий, металургійний комплекси. По-друге, в рин­кових умовах тільки при державній підтримці можуть роз­виватися наукоємні та технологічно складні виробництва.

На перехідному етапі економіки України важливою є роль бю­джетного фінансування. Бюджетні видатки мають спрямовуватися насамперед на стабілізацію економіки, створення необхідного рин­кового середовища, підтримання пріоритетних і базових галузей еко­номіки, розвиток наукомістких технологій, підтримання в належно­му стані екології.

На найближчу перспективу пріоритетними галузями народного господарства є енергетика, суднобудування, літакобудування, кос­мічна галузь, металургія, сільське господарство. Саме вони в комп­лексі з інфраструктурою визначають економічний поступ України, забезпечують значні валютні надходження, зовнішньоекономічний імідж України. Оскільки на зовнішньому ринку діє жорстка кон­куренція, на перехідному етапі держава має підтримувати експортні галузі.

Реальність доходів бюджету залежить багато в чому від правильності прогнозування соціально-економічних процесів на майбутній бюджетний рік. Прорахунки цього прогнозування є однієї з основних причин, що породжують проблеми бюджетного планування.

Однак слід зазначити, що навіть максимально правильне планування доходів бюджету не явля­ється достатньою умовою виконання дохідної і видаткової частини бюджету через негативну практику внесення.

Необхідно підкреслити, що незадовільний стан виконання бюджету негативно впливає на економічні процеси в цілому. Невиконання бюджетних зобов'язань приводить до виникнення нових неплатежів, підриваючи тим самим основи ринкового механізму.

Бюджетна політика, спрямована на постійне скорочення витрат, без цілеспрямованих дій по збільшенню дохідної частини бюджету може привести до розвалу економіки держави.

Вирішити задачу збільшення доходів держави не можна лише шляхом адміністративного тиску, не створивши при цьому для підприємств ефективних економічних стимулів для сплати податків. Варто скоротити податкові пільги, однак це скорочення не повинне бути механічним. Одержання податкових пільг повинне залежати від корисності і важливості для суспільства того чи іншого виду діяльності.

Велика кількість податкових пільг для одних підприємств означає високі податкові ставки для інших, що змушує останніх ховати свої доходи з метою збереження конкурентноздатності.

При зменшенні податкових пільг з'явиться можливість цілеспрямовано використовувати видаткову частину бюджету для підтримки деяких пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку суспільства.