- •7.091002 “Біотехнічні та медичні апарати і системи”
- •Лабораторна робота №1.
- •Теоретичні відомості
- •Медичні рідинні термоперетворювачі
- •Електричні термометри опору
- •Терморезисторні перетворювачі
- •Термоелектричні термоперетворювачі
- •Ємнісні, або сегнетоелектричні термоперетворювачі
- •Напівпровідникові перетворювачі
- •Термошумові перетворювачі
- •Електролітичні перетворювачі температури
- •Термоіндикаторні перетворювачі
- •Термоперетворювачі інфрачервоного випромінення
- •Експериментальна частина
- •Література
- •Лабораторна робота №2.
- •Мал. 3. Конструкція ємнісного давача
- •Експерементальна частина
- •Поляриметричний пристрій
- •Мал.2. Схема поляриметра.
- •Принцип роботи
- •Конструкція.
- •Мал.3. Будова датчика дкс
- •Підготовка до роботи.
- •Настройка по укп–1.
- •Мал.4. Будова кювета
- •Настройка по сахарозі.
- •Експериментальна частина.
- •Література
- •Лабораторна робота n4.
- •Теоретичні відомості.
- •Мал.1. Схема пристрою для вимірювання рН з скляними електродами.
- •Мал.2. Частинні потенціали з яких складається вимірювальний потенціал u кола з скляним електродом:
- •Хід роботи.
- •Порядок роботи
- •Експериментальна частина.
- •Мал.2. Блок-схема установки
- •Характеристика приладу:
- •Хід роботи.
- •Література
- •Лабораторна робота №6.
- •Теоретичні відомості
- •Мал.1. Умовне зображення деформації дроту
- •Мал.2. Дротяний тензодатчик.
- •Рекомендації до оформлення роботи:
- •Література
- •Лабораторна робота №8.
- •Теоретичні відомості
- •1. Призначення.
- •2. Умови експлуатації.
- •3. Технічні дані.
- •4. Будова і принцип роботи.
- •Підготовка до роботи.
- •Вказівки мір безпеки.
- •Література
РМал.1. Умовне зображення деформації дроту
озглянемо (мал.1) дріт довжиною l,
радіусом r,
перерізом S
і об’ємом V,
який при деформації (витягненні) під
впливом сили F
подовжується на величину dl
і зменшує радіус на dr.
Провівши ряд викладок одержимо вираз для відносної зміни опору:
(2)
де – коефіцієнт Пуассона, який характеризує зміну розмірів дроту при витягуванні для різних матеріалів.
Чутливість дротяного тензодатчика визначаємо, як відношення величини відносної зміни опору до відносної зміни лінійного розміру:
(3)
Позначимо
Тоді чутливість
(4)
Вираз (1+2μ) для металів може мати максимальне значення 1,8 (при μ=0,4).
В таблиці 1 приведенні характеристики сплавів, які використовуються для дротяних тензодатчиків. Потрібно знати, що деформація не є єдиною причиною зміни опору тензодатчика. Опір змінюється в залежності від температури.
Таблиця 5. Характеристика сплавів для дротяних тензодатчиків
Матеріал |
|
Температурний
коефіцієнт опору
|
Границя міцності |
Температурний
коефіцієнт лінійного розширення
|
Константан Ніхром Манганін Хромель |
1,9 – 2,1 2,0 0,47 – 0,5 2,5 |
(-5 +5) 10 (15 17) 10 (-3 +2) 10 (10 50) 10 |
650 650 650 650 |
14 – 15 14 16 – 18 14,8 |
2. Будова і встановлення дротяних тензодатчиків. Будова найбільш поширеного дротяного тензодатчика показана на мал.2. На полозку тонкого міцного паперу наклеєний складений зиґзаґом тонкий дріт.
До кінців дроту з допомогою пайки або зварювання приєднані виводи з мідної фольги, з допомогою яких датчик приєднується у вимірювальний ланцюг. Зверху дріт захищений від зовнішнього впливу тонким папером. Тензодатчик приклеюють до досліджуваної деталі. Деформацію деталі відчуває дротяна решітка.
Д
овжину
деталі, яку займає дріт, називають
вимірювальною базою датчика L.
ПМал.2. Дротяний тензодатчик.
о конструктивним параметрам
тензодатчики діляться на датчики з
малою базою (L = 0,4 – 4 мм);
середньою базою (L = 4 – 25 мм);
великою базою (L > 25 мм).
Активний опір датчиків з малою базою
5 – 100 Ом,
з середньою базою 100 – 400 Ом,
з великою базою до 1000 Ом.
Ширина датчиків від 3 до 60 мм. Довжина
виводів датчиків складає 20 – 80 мм.
Відносна чутливість дротяник тензодатчиків
залежить від матеріалу дроту: для
константану SД
= 1,9 – 2,1; для елінвару SД
= 6 – 8,5.
3. Фольгованні тензодатчики. Фольгованні тензодатчики виготовляються методом фотохімічного травлення. Решітка такого датчика виготовляється з різних сплавів, які забезпечують достатню чутливість і в той же час мають надійне кріплення (адгезію) з ізоляційною основою, на якій виготовляється датчик.
Ф
ольгованні
датчики мають товщину провідного
покриття 3 – 15 мкм. Опір фольгованих
датчиків знаходиться в границях від 30
до 300 Ом.
Н
Мал.3. Фольгованні
тензодатчики
а)
б)
в)
Мал.4. Принципова схема макету.
Мал.5. Функціональна схема установки
(1 – блок живлення; 2 – тензометричний датчик; 3 – осцилограф.)
Експериментальна частина
Зберіть установку за функціональною схемою.
Змінюючи важки на підставці тензодатчика визначіть за допомогою вольтметра і секундоміра час швидкодії.
Зніміть покази вольтметра для кожної важки.
Одержанні результати занесіть в таблицю 2.
Порахуйте похибки вимірювання.
Таблиця 6
№ |
m |
U |
m |
U |
m |
U |
t |
t |
t |
||||
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
tсер |
|
|
|
|
|
|
Контрольні запитання
Який принцип поставлений в основу роботи тензодатчиків?
Які існують типи тензорезисторів? Охарактеризуйте їх.
Поясніть, як залежить опір тензорезистора від температури.
Приведіть приклади практичного використання тензодатчиків.
ЛІТЕРАТУРА
Ю.Н.Келим. „Электромеханические и магнитные элементы систем автоматики”. – М.: Высшая школа., 1991.
О.Хорна, „Тензометрические мосты”. – М.:Госэнергоиздат., 1962.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7.
Тема: Вимірювання основної похибки ректального перетворювача температури ПТМР-01.
Мета роботи: Перевірка та знаходження основної похибки перетворювача ПТМР-01.
Прилади і матеріали: перетворювач медичний ПТМР-01, мілівольтметр В7-21А, блок живлення ВИП-009, термометр скляний лабораторний, нагрівач, посудина.
Теоретичні відомості
Електричні термометри опору (ТО). Високу точність, стабільність, відтворюваність забезпечують TO. Принцип їх дії полягає у властивості металів змінювати електричний опір з температурою.
Металічні ТО. Найбільш висока точність вимірювань може бути досягнута при використанні платинових ТО, так як вони мають високу хімічну стабільність, майже лінійну залежність опору від температури. Широке застосування знайшли мідь і нікель.
Основні властивості ТО приведені в таблиці 1.
Таблиця 7. Основні властивості термометрів опору
Тип ТО |
Матеріал ТО |
Номінальний опір при 0ºС, (Ом) |
Позначення групи |
Діапазон температур, ºС |
ТСП ТСП ТСП ТСМ ТСМ |
платина платина платина мідь мідь |
10 46 100 53 100 |
гр. 20 гр. 21 гр. 22 гр. 24 гр. 25 |
0 – 650 -200 – 500 -200 – 500 -50 – 180 -50 – 180 |
Для проміжних температур опір (в омах) можна обчислити за формулами:
а) для платинових ТО:
,
при значеннях tвід -200 до 0 ºС;
,
при значеннях Е від 0 до 650 ºС;
б) для мідних ТО:
,
де коефіцієнти А, В, С визначаються градуюванням при температурах кипіння кисню, води і сірки, λ – температурний коефіцієнт опору міді.
Для виготовлення платинових ТО використовується провід діаметром 0,03, 0,05, 0,07 (мм) і мідний провід діаметром 0,05 – 0,2 (мм).
Основними технічними характеристиками, за якими здійснюється контроль якості ТО, є R0 (опір ТО при 0ºС) і R100 (опір при 100ºС) та R100/R0 – відношення опорів ТО при 100ºС до опору при 0ºС.
При вимірюванні температури з допомогою ТО необхідно досить точно визначати їх опір. Для цього користуються компенсаційним методом і мостовими схемами.
Терморезистори. В медичній техніці широке застосування знайшли напівпровідникові термометри опору – терморезистори (термістори).
Терморезистор – представляє собою резистивний прилад, який має високий температурний коефіцієнт опору (ТКО) в широкому діапазоні температур. В залежності від знаку ТКО розрізняють два типи терморезисторів: з від'ємним ТКО, опір яких падає з збільшенням температури, і з додатнім ТКО, опір яких збільшується з збільшенням температури.
Терморезистори з додатнім ТКО можна розділити на дві принципово різні групи в залежності від типу і властивостей використаного напівпровідникового матеріалу. До першої групи відносяться терморезистори з простого напівпровідника (кремнію) в формі невеликої пластинки з двома виводами на протилежних сторонах.
Такому широкому розповсюдженню терморезисторів сприяє, високий рівень температурної чутливості, що дозволяє використовувати порівняно прості схеми, простота пристроїв, малі габарити, незначна теплова інерційність, довгий час роботи і мала собівартість.
В якості матеріалу чутливих елементів широко використовуються системи 3d окислів марганцю, нікелю, міді.
Не дивлячись на всі переваги терморезисторів, при їх використанні виникають специфічні проблеми, пов’язані з нелінійністю температурних характеристик, взаємозамінністю і стабільністю.
Для вимірювання температури з допомогою ТО використовують компенсаційний метод, мостові схеми, логометри.
Потенціометричні методи дають можливість реєструвати стотисячну долю номіналу, що відповідає кільком тисячним долям градуса. В сучасних вторинних приладах медичних електротермометрів в основному застосовуються різновидності мостовик схем.
В даній лабораторній роботі досліджується ректальний перетворювач ПТМР-01.
Вказаний перетворювач використовується для вимірювання температури порожнин та внутрішніх органів людини, для функціональної діагностики та контролю за її станом.
Умови експлуатації
температура навколишнього середовища від -10 до +45 ºС;
відносна вологість до 98 % при температурі 25 °С.
Технічні дані.
Діапазон вимірюваних температур: від +28 до +36ºС; від +36 до +42 °С;
Показник теплової інерції не більший 20 с;
Напруга живлення 9В ± 20%;
Вхідний опір 600 Ом.
Будова та принцип роботи.
Зовнішній вигляд та конструкція перетворювача ПТМР-01 представлені на мал.1.
Мал. 1. Зовнішній вигляд давача
Перетворювач складається з термочутливої та коректуючої частин. Термочутливим елементом є терморезистор розміщений на кінці корпусу 2 і захищений металічним кожухом 1. Кабель 3 служить для з’єднання терморезистора з схемою, розміщеною в коректуючій частині 4. Роз’єднувачем 5 перетворювач підключається до вторинної апаратури.
Принцип роботи ПТМР-01 побудований на властивостях напівпровідників змінювати свій електричний опір, при зміні температури. В якості термочутливого елемента використаний терморезистор СТ3-14, який включений в схему неврівноваженого моста мал.2. Коректуючі резистори, номінали яких розраховуються за спеціальною методикою, служать для лінеаризації та ідентифікації характеристик терморезистора.
Експериментальна частина
В даній роботі необхідно:
а) визначити залежність U(T) з допомогою установки зображеній на мал.3.;
б) знайти основну похибку перетворювача ГТМР-01 (перевірка).
Під час проведення перевірки необхідно, спочатку здійснити зовнішній огляд датчика: перевірити комплектність, цілісність корпусу та ізоляції кабелю.
Мал. 2 Електрична схема перетворювача
(R3 – терморезистор СТ3-14; R1, R2, R6, R7 – розрахункові резистори; R4 – резистор СП5-22В (22кОм); R5 – резистор СП5-22В (10кОм).)
Знаходження основної похибки
Здійснюється таким чином:
зберіть схему приведену на мал.3.
Мал. 3. Схема вимірювання основної похибки перетворювача
(1 - об’єм з підігрітою водою; 2 - термометр лабораторний; 3 - досліджуваний перетворювач; 4 - блок живлення ВИП-009; 5 - мілівольтметр Б3-38Б.)
нагрійте воду до температури +42ºС;
встановіть величину напруги живлення 9 + 0,1 В;
перемикач мілівольтметра встановіть в положення 30 мВ;
виміряйте величину вихідної напруги;
визначте основну похибку Δt за формулою
де Δt – основна похибка перетворювача;
t0 – покази термометра лабораторного, ºС;
tвим – розрахункове значення виміряної температури, ºС.
де tн – нижнє значення діапазону вимірювання, ºС;
Uвих – вихідна напруга, мВ;
S – чутливість (S=2мВ/ºС).
