
- •7.091002 “Біотехнічні та медичні апарати і системи”
- •Лабораторна робота №1.
- •Теоретичні відомості
- •Медичні рідинні термоперетворювачі
- •Електричні термометри опору
- •Терморезисторні перетворювачі
- •Термоелектричні термоперетворювачі
- •Ємнісні, або сегнетоелектричні термоперетворювачі
- •Напівпровідникові перетворювачі
- •Термошумові перетворювачі
- •Електролітичні перетворювачі температури
- •Термоіндикаторні перетворювачі
- •Термоперетворювачі інфрачервоного випромінення
- •Експериментальна частина
- •Література
- •Лабораторна робота №2.
- •Мал. 3. Конструкція ємнісного давача
- •Експерементальна частина
- •Поляриметричний пристрій
- •Мал.2. Схема поляриметра.
- •Принцип роботи
- •Конструкція.
- •Мал.3. Будова датчика дкс
- •Підготовка до роботи.
- •Настройка по укп–1.
- •Мал.4. Будова кювета
- •Настройка по сахарозі.
- •Експериментальна частина.
- •Література
- •Лабораторна робота n4.
- •Теоретичні відомості.
- •Мал.1. Схема пристрою для вимірювання рН з скляними електродами.
- •Мал.2. Частинні потенціали з яких складається вимірювальний потенціал u кола з скляним електродом:
- •Хід роботи.
- •Порядок роботи
- •Експериментальна частина.
- •Мал.2. Блок-схема установки
- •Характеристика приладу:
- •Хід роботи.
- •Література
- •Лабораторна робота №6.
- •Теоретичні відомості
- •Мал.1. Умовне зображення деформації дроту
- •Мал.2. Дротяний тензодатчик.
- •Рекомендації до оформлення роботи:
- •Література
- •Лабораторна робота №8.
- •Теоретичні відомості
- •1. Призначення.
- •2. Умови експлуатації.
- •3. Технічні дані.
- •4. Будова і принцип роботи.
- •Підготовка до роботи.
- •Вказівки мір безпеки.
- •Література
Мал.1. Схема пристрою для вимірювання рН з скляними електродами.
На мал.2. показані
частинні потенціали
,
що появляються на різних границях
розділу фаз;
Мал.2. Частинні потенціали з яких складається вимірювальний потенціал u кола з скляним електродом:
-
внутрішній електрод порівняння;
-
внутрішня поверхня мембрани;
-
зовнішня поверхня мембрани;
-
дифузійний потенціал;
-
зовнішній електрод порівняння.
Потрібно підкреслити, що тільки два з цих частинних потенціалів (ε2 і ε3) залежать від величини рН. При заповненні балона, утвореного мембраною 2, буферним розчином з величиною показника рНі потенціал мембрани ε2, що виникав на її внутрішній поверхні буде постійним. Результуючий потенціал буде рівний:
, (7)
тому він визначається тільки величиною рН проби, яка доторкується зовнішньої поверхні мембрани.
Оскільки різні частинні потенціали (ε1-ε5 – на мал.2.) недоступні для вимірювань, то підсилювач кожного вимірювального кола має бути настроєний хоча б по двох буферних розчинах. При цьому один буферний розчин, що застосовується для компенсації потенціалу асиметрії вимірювального кола, повинен мати величину рН, близьку до рН1, а другий буферний розчин по величині рН має відрізнятися від першого по крайній мірі на дві одиниці. З його допомогою настроюється крутизна характеристики вимірювального кола, тобто відношення ΔU/ΔpH.
Вимірювальні перетворювачі. Вимірювальні перетворювачі (трансміттери або підсилювачі), використовуються для перетворення напруги вихідного сигналу вимірювального кола:
рН-метр складається з вимірювальної схеми і показуючого приладу;
приставна для вимірювання: рН-блок, в якому вміщується вимірювальна схема.
вимірювальний підсилювач рН що є підсилювачем постійного струму і розміщений в рН-метрі, або в приставці для вимірювання рН.
Властивості вимірювального підсилювача визначаються в основному скляними електродами вимірювача рН. Особливими признаками цього вимірювального кола є високий вхідний опір (до 1000 МОм) і малі потужності (до 10-13 Вт). На мал.3. зображена типова схема для вимірювання рН з автоматичною компенсацією температури та параметрів
1 - електрод
порівняння;
2 - скляний електрод;
3 - термометр опору;
4 - попередній
підсилювач;
5 - основний
підсилювач.
Мал. 3.
Хід роботи.
В даній лабораторній роботі для вимірювання рН використовується серійний прилад: іономір лабораторний И-130.
Загальні вказівки
Вибір вимірювальних електродів залежить від виду вимірюваного іона, меж вимірювання і температури розчину. Вимірювальні електроди підключаються до гнізда "Изм." перетворювача безпосередньо або з допомогою перехідного штекера. В якості допоміжного електрода використовується хлорсрібний електрод ВЛ-ІМЗ, який підключається до гнізда "Всп. " . Автоматичний термокомпенсатор підключається до клем "R авт.".
Підготовка до роботи
Перетворювач включається в мережу і прогрівається 30хв. Температурна компенсація використовується при вимірюванні рН електродними системами з нормованими значеннями координат ізопотенційної точки Еи, рХи.
В залежності від виду термокомпенсації на штативі встановлюється термометр або автоматичний термокомпенсатор. Перемикач роду термокомпенсації на передній панелі приладу встановлюється в відповідне положення. Ручну термокомпенсацію рекомендується використовувати при постійній температурі розчинів аавтоматичну – при змінній температурі. При настроюванні і в процесі вимірювання краще використовувати один вид термокомпенсації.
При роботі рекомендується встановлювати час індикації 1с, так як в цьому режимі по цифровому табло здійснюється усереднений відрахунок вимірювання.