3. Логічна структура понять.

В структурі кожного поняття слід бачити дві сторони: зміст і обсяг.

Зміст поняття складає сукупність суттєвих ознак предмета, мислимого в понятті, сутність елементів, їх єдність.

Утворення понять пов’язане з певними діями в мисленні, які дозволяють встановлювати загальні ознаки у предметів, виділяючи в них істотні та неістотні ознаки, утворювати з виділених істотних ознак певну єдність.

До таких дій належать: аналіз, порівняння, синтез, абстрагування, узагальнення.

Обсяг поняття визначається сукупністю предметів, на які воно поширюється.

Наприклад, обсяги понять «рослина», «тварина», «космічне тіло» виражають безмежну множину відповідних предметів реальної дійсності.

Інші поняття мають більш вузький обсяг, наприклад, «планети сонячної системи» та ін.

Існують також одиничні поняття, обсяг яких поширюється лише на один предмет або явище, наприклад: «підприємництво», «стажировка» і т.д.

Сукупність предметів, на які поширюється дане поняття, складає логічний клас предметів.

Логічний клас – це множина предметів, що мають загальні ознаки, внаслідок чого вони виражаються загальним поняттям.

Логічний клас предметів і обсяг відповідного поняття співпадають.

Якщо два загальних поняття знаходяться у відношеннях підпорядкування, тобто обсяг одного поняття входить в обсяг другого, то більш широке за обсягом поняття називається родовим, а підпорядковане – видовим.

Зміст і обсяг поняття взаємозв’язані.

Цей взаємозв’язок виражений в логічному законі оберненого відношення між обсягом і змістом понять, який формулюється так:

Із збільшенням змісту поняття зменшується його обсяг, із збільшенням обсягу поняття зменшується його зміст.

4. Логічні види понять.

Поняття поділяються на види за змістом і обсягом в залежності від характеру і кількості предметів, на які вони поширюються.

За змістом розрізняють поняття:

• конкретні та абстрактні;

• позитивні та негативні;

• абсолютні та відносні (тобто безвідносні та відносні).

За обсягом розрізняють поняття:

• загальні;

• одиничні.

5. Відношення між поняттями за обсягом.

У відношеннях між поняттями, насамперед розрізняють порівнянні і непорівнянні поняття.

Порівнянними називають поняття, що мають спільні ознаки, які дають змогу зіставляти ці поняття. Наприклад, «менеджмент» і «маркетинг». Названі поняття належать до одного і того самого роду діяльності – управління.

Непорівнянними позивають поняття, які не мають спільних ознак, а тому порівняти їх неможливо. (Наприклад, «банк і «тролейбус»).

У порівнянних поняттях обсяги повністю або частково збігаються, а в непорівнянних обсяги не мають жодної спільної ознаки.

Звідси випливає, що в логічних відношеннях можуть перебувати тільки порівнянні поняття.

Порівнянні поняття бувають сумісними або несумісними.

Сумісними називаються поняття, обсяги яких повністю або частково збігаються.

Існує три види відношень за сумісністю:

• рівнозначність (тотожність);

• перетин (перехресність, частковий збіг обсягів);

• підпорядкування (субординація).

Відношення між обсягами понять зображується за допомогою колових схем (діаграм, або кіл Ейлера):

А

В

Відношення Відношення перетину Відношення

рівнозначності (перехресності) підпорядкування

(тотожності) (субординації)

А − підпорядковуюче поняття;

В − підпорядковане.

Поняття, обсяги яких не збігаються ні повністю, ні частково, називаються несумісними.

Існують три види несумісності:

• співпідпорядкування (координація);

• протилежність (контрарність);

• суперечність (контрадикторність).

У відношенні співпідпорядкування знаходяться два і більше видових понять, підпорядкованих родовому, які між собою не перетинаються.

А - «студент»;

В - «студент з фаху «обліку і аудиту»»;

С - «студент з фаху «бухобліку»».

А – підпорядковуюче поняття;

С, В - співпідпорядковані поняття.

Поняття, що містять взаємовиключаючі (несумісні) ознаки, називаються протилежними (контрарними).

А - «прибуткове підприємство»;

В - «збиткове підприємство»;

А, В – протилежні (контрарні) поняття.

Відношення суперечності – це таке відношення між поняттями, коли одне з них містить ознаку, яку інше поняття її заперечує, не замінюючи заперечувану ознаку іншою.

Поняття, що перебувають у такому відношенні, називаються суперечними, або контрадикторними.

А − «збитковий»;

не-А − «не збитковий»

А, не-А − суперечні (контрадикторні) поняття.