4. Модуси категоричного силогізму.

Модусами категоричного силогізму називаються його різновиди, що відрізняються один від одного якісною і кількісною характеристикою засновків, що входять до нього, і висновком.

Розглянемо такий силогізм:

«Всі випускники КЛК одержали державні дипломи і пілотські посвідчення».

«Всі керівники основних вертольотних підрозділів України та країн СНД – випускники КЛК (КЛУЦА)».________________________________

«Отже, всі керівники вертольотних підрозділів України та країн СНД мають державні дипломи і пілотські посвідчення».

В цьому силогізмі обидва засновки і висновок – загальноствердні судження.

Символічно їх можна виразити так: ААА.

Розглянемо інший силогізм:

«Жодна ісламська держава не має атомної зброї».

«Деякі європейські держави мають атомну зброю».

Отже, деякі європейські держави не є ісламські».

При одному засновку загальнозаперечному і другому – частково-ствердному висновок буде частковозаперечним.

Символічно цей силогізм можна виразити так: Е І О.

З наведених прикладів силогізмів видно, що кількісний і якісний характер засновок і висновків в них різний.

Це різні модуси перших двох фігур силогізму.

По кожній фігурі силогізму є певні сполучення засновок, які дають правильні висновки.

Деякі ж сполучення суперечать основним правилам і аксіомі силогізму, тому правильних висновків дати не можуть.

Звідси виникає потреба встановити правильні модуси кожної фігури.

Для прикладу візьмемо першу фігуру силогізму.

У сполученні по два (два засновки) чотири види суджень (А, Е, І, О) дають 16 варіацій.

Але правильний висновок можуть дати тільки чотири сполучення: АА, ЕА, АІ, ЕІ, які виражають правильні модуси першої фігури силогізма.

В першому модусі висновок буде загальноствердний, в другому – загальнозаперечний, в третьому – частковоствердний і в четвертому – частковозаперечний.

Символічне вираження модусів першої фігури силогізму буде таким: ААА, ЕАЕ, А І І, Е І О.

Кожний модус має свою мнемонічну назву: B a r b a r a, C e l a r e n t,

D a r i o, F e r i o.

Голосні букви в цих назвах послідовно виражають символи основних видів суджень, які складають засновки і висновок силогізму І фігури.

Аналогічно можна вивести правильні модуси другої і третьої фігур. (Четверта фігура силогізму не використовується, бо практично не дає висновку).

Перша фігура силогізму найбільш типова для дедуктивного умовиводу, особливо її перший модус ААА.

Модуси першої фігури дають висновки з усіх видів суджень.

Особливу цінність має загальноствердний висновок, якого не може дати загально ствердний висновок, якого не може дати жодна інша форма силогізму.

5. Скорочені та складні силогізми.

В повсякденній мові нерідко силогізм висловлюється не в розгорнутому вигляді, а скорочено, опускаючи одного із засновків або висновок.

Такий скорочений силогізм, в якому пропущений один із засновків або висновок, називається ентимемою (від грець. ентимема − те, що в мисленні, на думці, неявне).

Полісилогізмом (складним силогізмом) називаються два або кілька простих категоричних силогізмів, пов’язаних один з одним так, що висновок одного є засновком для іншого.

Виділяють особливий вид складного силогізму – сорит, який складається з скорочених силогізмів. В сориті наводиться тільки останній висновок, а всі проміжні вилучаються.

Складноскорочений силогізм, до складу якого входять два засновки, якими служать ентимеми, називається епіхейрема.

В ньому знаходять обґрунтування не тільки висновок, а й кожен із засновків.

Епіхейрема зближує умовивід з доведенням.