8. Порядок формування власного капіталу банку

Власний (регулятивний) капітал включає основний капітал (І рівня), додатковий капітал (ІІ рівня) за мінусом відрахувань.

І. Основний капітал (капітал 1-го рівня) складається з таких елементів:

а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;

б) розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку

в) дивіденди, спрямовані на збільшення статутного капіталу;

г) емісійні різниці, що є сумою перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій

д) резервні фонди, що створюються згідно із законами України;

е) загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій.

ІІ. Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) складається з таких елементів:

а) резерви під стандартну заборгованість інших банків;

б) резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;

в) підтверджена аудитором (аудиторською фірмою) за результатами звітного фінансового року

г) результат поточного року (прибуток), зменшений на суму доходів, не отриманих понад 30 днів з дати їхнього нарахування (крім доходів за державними цінними паперами та цінними паперами, емітованими Національним банком України);

ґ) субординований борг

д) нерозподілений прибуток минулих років;

ж) прибуток звітного року, що очікує на затвердження.

НБУ має право визначати своєю постановою інші статті балансу банку для внесення до додаткового капіталу, а також умови і порядок такого внесення. Додатковий капітал не може бути більшим від 100% основного капіталу.

ІІІ. До відрахувань відносять:

1. Балансова вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що випущені банками, у торговому портфелі та у портфелі на продаж.

2. Сума вкладень у капітал асоційованих та дочірніх установ, а також капітал інших установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу.

3. Балансова вартість акцій власної емісії, що прийняті в забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень).

4. Сума коштів, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу.

9. Суть, структура, функції та джерела формування власного капіталу банку.

Капітал банку – це залишкова вартість активів після вирахування всіх його зобов’язань.Основним призначенням регулятивного (власного) капіталу є покриття різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладників, фінансової стійкості та стабільної діяльності банків.

Власний капітал банку – це грошові кошти, внесені акціонерами і засновниками банку, з метою забезпечення його економічної самостійності й фінансової стійкості протягом усього періоду його діяльності.

Власний капітал складається з основного капіталу, додаткового капіталу та відрахувань.

Головні елементи	Джерела формування	Механізм поповнення
Статутний (акціонерний) капітал	Емісія власних акцій	Повторний випуск акцій для збільшення статутного фонду
Резервний капітал	Відрахування від прибутку для створення резервного фонду та інших фондів банку (економічного стимулювання, економічного розвитку)	Величина резервного капіталу встановлюється банком самостійно, він не може перевищувати статутний капітал. Використовується для покриття збитків банку. Поновлюється з прибутку.
Нерозподілений прибуток	Джерела власного капіталу внутрішнього походження. Утворюється в результаті розподілу прибутку.	Поповнюється новими залишками нерозподіленого прибутку в кінці року.

Функції власного капіталу:

1) захисна – це функція, яка полягає у страхуванні вкладів і депозитів, що гарантує певний захист інтересів кредиторів _{комерційного банку у разі його ліквідації або банкрутства, а також для покриття можливих збитків від банківської діяльності. Зазначені збитки покриваються, як правило, за рахунок поточних прибутків, а якщо їх для цього недостатньо – за рахунок частки власного капіталу;}

2) оперативна – це функція, що передбачає можливість використання власного капіталу в період початку функціонування банку, що надає можливість за рахунок власних ресурсів профінансувати придбання основних засобів, оренду приміщення та початок фінансової діяльності;

3) регулююча – це функція, яка визначає розміри капіталу банку при встановленні економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків з боку НБУ і визначенні особливостей функціонування банку.