21. Порядок розрахунків за акредитивами.

Акредитив – договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

При розрахунках акредитивами беруть участь:1. банк-емітент – банк, що відкрив акредитив;2. бенефіціар – особа, на користь якої відкрито акредитив;3. виконуючий банк – банк, який за дорученням банку-емітента виконує акредитив;4. заявник акредитива – платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття акредитива;5. авізуючий банк – банк, який у відповідь на звернення банку-емітента авізує (повідомляє) умови акредитива бенефіціару без зобов’язань виконати платіж, або акцептувати чи негоціювати переказний вексель (тратту), виписаний відповідно до умов акредитива;6. підтверджуючий банк.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

• покритий – акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника у повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку «Розрахунки за акредитивами»;

• непокритий – акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. Якщо такої позначки немає, то акредитив є безвідкличним.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом).

Безвідкличний акредитив – це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Акредитивна форма розрахунків гарантує своєчасність і повноту платежу постачальнику за відвантажені товари чи надані послуги.

Розрахунки акредитивами займають незначне місце у безготівковому обороті України. Цій формі віддає перевагу постачальник, якщо він не впевнений у платоспроможності покупця. Покупець може віддати перевагу їй, якщо сумнівається в надійності постачальника, тому що виконуючий банк платить тільки після перевірки умов договору. Кожен акредитив оформляється тільки з одним постачальником і не може бути переадресований іншому постачальнику.

Недостатній розвиток цієї форми розрахунків пояснюється тим, що вона вимагає резервування покупцем грошових коштів на оплату товарів, робіт, послуг ще задовго до того, як вони відвантажені (надані) постачальником. Це призводить до тимчасового відволікання грошових коштів покупцем і сповільнює їхню оборотність.

22. Необхідність і види міжбанківських розрахунків.

Міжбанківські розрахунки виникають тоді, коли платник та отримувач коштів обслуговуються різними банками, а також при взаємному кредитуванні банків і переміщенні готівкових грошей.

Міжбанківські розрахунки – це система організації, здійснення й регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов’язаннями, що виникають між банківськими установами у процесі їхньої діяльності. Міжбанківські розрахунки є безготівковими розрахунками між банками, обумовленими виконанням платежів клієнтів або власними зобов’язаннями одного банку перед іншим.

Для забезпечення міжбанківських розрахунків створюються спеціальні платіжні системи.

Міжбанківський переказ коштів – це переказ коштів між банками в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежі або власних зобов’язань банків.

Міжбанківський переказ виконується банками в строк, визначений правилами платіжної системи, який не може перевищувати трьох операційних днів.

При здійсненні міжбанківських розрахунків використовуються такі форми їх проведення:

1. через систему електронних платежів НБУ, яка є державною платіжною системою, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків (філій) у НБУ із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу;

2. через прямі кореспондентські відносини між банками України – рахунки, які відкриваються одним банком іншому для здійснення міжбанківського переказу коштів;

3. через внутрішньобанківські платіжні системи (ВПС), які забезпечують умови проведення переказу коштів між його філіями.

Головним призначенням кожної з названих систем є якнайшвидше транспортування розрахункових документів між банками та переказування коштів від платника до одержувача. Для цього банки повинні відкривати один для одного особливі рахунки, які називаються коррахунками, та мати недорогу, швидкісну і надійну систему зв’язку для передання інформації.

Кореспондентський рахунок – це рахунок одного банку, відкритий в іншому банку, на якому відображаються платежі, проведені останнім за дорученням, і за рахунок першого банку на основі укладеного між ними кореспондентського договору.

Головну роль в організації міжбанківських розрахунків відіграє система корвідносин.

Кореспондентські відносини – це договірні відносини між банківськими установами, мета яких полягає у здійсненні платежів за дорученням один одного.