
- •О.М. Акутін , викладач
- •Реферат
- •1 Загальний розділ
- •1.1 Опис конструкції і службового призначення деталі
- •1.2 Хімічний склад та технічні властивості матеріалу
- •Аналіз технологічності деталі.
- •2 Технологічний розділ
- •Характеристика серійного типу виробництва.
- •2.2 Вибір і обґрунтування методу одержання заготівки
- •Масу заготівок визначаємо за формулою:
- •2.2.1 Аналіз заводської заготівки
- •2.2.2 Розрахунок припусків аналітично
- •2.2.3 Розрахунок припусків по нормативам
- •2.2.4 Вибір виду і розробка креслення проектованої заготівки
- •Розробка і порівняння проектного і заводського маршруту обробки деталі
- •Продовження таблиці 2.3
- •Продовження таблиці 2.3
- •2.6 Обґрунтування технологічних баз
- •2.7 Розробка технологічних операцій, відмінних від заводських.
- •2.8 Розрахунок і призначення режимів різання на операції техпроцесу
- •2.9 Нормування операцій
- •Модель верстата 1к282.
- •2.10 Розрахунок і конструювання ріжучого інструменту
- •2.11 Опис робочого або контрольного пристрою
- •2.12Техніко-економічне порівняння варіантів обробки деталі
- •2.13 Організація охорони праці та протипожежної безпеки
- •Перелік посилань
1.2 Хімічний склад та технічні властивості матеріалу
Матеріал деталі та його властивості.
Про матеріал необхідно сказати наступне:
а) найменування, марка, ГОСТ;
б) хімічний склад;
в) основні механічні, технологічні та інші властивості.
Ці дані зводяться в таблицях 1.2, 1.3.
Приклад
Характеристика матеріалу деталі і його властивостей
Таблиця 1.2 - Хімічний склад матеріалу 38ХА ГОСТ1050-74
Масові частки, % |
Не більш |
||||||
С Вуглець |
Si Кремній |
Mn Марганець |
Cr Хром |
P Фосфор |
Ni Нікель |
S Сірка |
Cu Мідь |
0,35– 0,42 |
0,17– 0,37 |
0,50– 0,80 |
0,80– 1,10 |
0,025 |
0,3 |
0,025 |
0,3 |
Таблиця 1.3 - Механічні властивості стали 38ХА ГОСТ1050-74
σ0,2 |
σв |
σ5 |
ψ |
KCU |
HB |
||
МПа
|
% |
||||||
Загартовування 850 оС, олія. Відпуск 560 оС |
|||||||
540 |
690 |
15 |
45 |
59 |
240-280 |
Технологічні властивості.
Температура кування, оС: початку 1240, кінця 780. Зварюваність –важкозварюванна, рекомендується зварювання плавленням з попереднім підігрівом і наступною термообробкою. Оброблюваність різанням - σв =930 МПа, Кv б.ст=0,8; Кv. тв.спл=0,7. Флокено чутливість - чуттєва. Схильність до відпускної крихкості – схильна.
Хімічний склад і механічні властивості дозволяють використовувати сплав для виготовлення деталі.
Аналіз технологічності деталі.
Питанням аналізу технологічності конструкції деталі належить займатися на протязі всього періоду роботи над дипломним проектом. Проте в значній мірі ця робота може бути виконана на основі вивчення креслення деталі. При вивченні креслення деталі виконується технологічний аналіз по всім поверхням, які оброблюються. Розглядається їх точність та шорсткість. Дається якісна та кількісна оцінка рівня технологічності деталі.
Під технологічністю конструкції виробу розуміють сукупність конструктивних особливостей виробу, що забезпечує зручність в експлуатації, ремонт та технічне обслуговування при використанні економічних та продуктивних методів обробки. Існує два види оцінки технологічності деталі: якісна і кількісна.
Якісна оцінка включає до себе відпрацьовування її конструкції з метою максимальної уніфікації елементів (діаметральних розмірів, різьб, фасок, канавок, шліцьових з’єднань та інше); правильний вибір та постановку розмірів, оптимальних допусків та шорсткості поверхонь; дотримання всіх вимог, які пред’являються до заготівок; дотримання всіх вимог, які пред’являються до технологічності елементів при механічній обробці (доступність обробки, можливість входу і виходу інструменту, наявність надійних поверхонь для кріплення деталі при механічній обробці) та інше.
Кількісна оцінка визначається за коефіцієнтами по формулі 1.1:
> (0,6 ... 1), (1.1)
де
- коефіцієнт уніфікованих елементів;
-
коефіцієнт точності;
-
коефіцієнт шорсткості.
Коефіцієнт уніфікації визначається по формулі 1.2:
0,6
(1.2)
де Ку.е. – коефіцієнт уніфікації;
Qу.е., Qз. – відповідно кількість уніфікованих елементів і загальна кількість елементів. Кількість уніфікованих елементів визначаємо [1,с.8-10,табл.4,с.11-12,табл.5].
Коефіцієнт точності визначається по формулі 1.3:
(1.3)
де Кт – коефіцієнт точності;
Аср – середній квалітет точності визначається по формулі 1.4:
,
(1.4)
де
- кількість розмірів, що мають відповідний
квалітет;
-
кількість усіх розмірів.
Коефіцієнт шорсткості визначається по формулі 1.5:
>0,6, (1.5)
де Кш – коефіцієнт шорсткості;
Бср – середній квалітет шорсткості визначається по формулі 1.6:
,
(1.6)
де
-
клас шорсткості;
...
- кількість розмірів, що мають відповідний
клас шорсткості;
- кількість усіх розмірів.
Деталь вважається технологічною, якщо загальний рівень технологічності складає kтехн>(0,6÷1).
Всі одержані дані заносяться до таблиці 1.4. Розрахунок технологічності супроводжується ескізом.
Приклад
Аналіз на технологічність деталі: “Заглушка”, рисунок 1.2.
Виконуємо якісну оцінку:
а) деталь має геометричну форму середньої складності, відноситься до класу “втулка”;
б) деталь має жорстку конструкцію;
в) деталь нормальної точності;
г) уніфіковані елементи: фаски, що виконані з урахуванням можливості обробки;
д) деталь можна обробляти звичайним інструментом;
ж) усі поверхні доступні для обробки.
В
иконуємо
кількісну оцінку технологічності
деталі:
Таблиця 1.4 – Аналіз деталі на технологічність
№ роз-міру |
Розміри |
Квалітет |
Шорсткість |
Уніфікація |
|
діаметральні: |
|||||
1 |
Ø48+0,039 |
H8 |
6,3/4 |
- |
|
2 |
Ø 45+0,620 |
H14 |
6,3/4 |
+ |
|
3 |
Ø 45+0,620 |
H14 |
6,3/4 |
+ |
|
4 |
Ø53,5+0,740 |
h14 |
6,3/4 |
+ |
|
лінійні |
|||||
5 |
2-0,300 |
h14 |
6,3/4 |
+ |
|
6 |
|
|
6,3/4 |
+ |
|
7 |
|
|
6,3/4 |
+ |
|
8 |
|
|
6,3/4 |
+ |
|
9 |
6+0,180 |
H12 |
6,3/4 |
+ |
|
10 |
15-0,430 |
h14 |
6,3/4 |
+ |
Коефіцієнт уніфікації визначається по формулі 1.2:
(1.2)
Отже, по даному коефіцієнту деталь технологічна.
Коефіцієнт точності визначається по формулам 1.3, 1.4
По даному коефіцієнту деталь технологічна.
Коефіцієнт шорсткості визначається по формулам 1.5, 1.6:
По даному коефіцієнті деталь технологічна.
Загальний рівень технологічності визначаємо по формулі 1.1:
На підставі вищевикладених обчислень, можна зробити висновок, що деталь відповідає коефіцієнтам якісної і кількісної оцінки технологічності конструкції, і для свого класу деталь є типова.