176. Стимулювання роботодавців щодо розвитку персоналу підприємства.

Сприяння державою організаціям у здійсненні розвитку персоналу, особливо професійного навчання кадрів на виробництві, насамперед залежить від ефективності механізму стимулювання роботодавців щодо розвитку персоналу і самого персоналу з метою посилення їх заінтересованості у безперервному вдосконаленні своїх теоретичних знань, умінь та навичок.

Стимулювання професійної підготовки персоналу організацій передусім регулюється Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства».

З метою створення ефективного механізму стимулювання роботодавців щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу у новому Податковому Кодексі зняте встановлене підприємствам обмеження щодо розмірів (3% до фонду оплати праці) включення до валових витрат виробництва.

Важливу роль у стимулюванні роботодавців щодо розвитку персоналу має відігравати державна служба зайнятості. Для цього слід підвищити ефективність взаємодії організацій різних форм власності з центрами зайнятості щодо стимулювання розвитку працівників, які підлягають вивільненню з підприємства, навчання прийнятих на роботу громадян, вивільнених з інших підприємств, тощо.

Законом України «Про зайнятість населення» з метою стимулювання роботодавців щодо розвитку персоналу передбачено, що для підприємств, які забезпечують перенавчання вивільнених працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, при обчисленні податку з прибутку сума балансового прибутку зменшується на розмір витрат, пов’язаних з організацією професійної підготовки таких працівників.

Для підвищення ролі державної служби зайнятості в стимулюванні роботодавців з розвитку персоналу у новій редакції Закону України «Про зайнятість населення» слід відновити пункт, котрий передбачав для державної служби зайнятості в разі необхідності надання їй можливості компенсувати організаціям до 50 % витрат на навчання прийнятих на роботу громадян, вивільнених з інших організацій.

У Законі України «Про професійний розвиток персоналу підприємств» має знайти відображення порядок установлення верхньої межі вартості навчальних послуг для персоналу підприємств. У межах цих лімітів організації матимуть право проводити професійне навчання в навчальних закладах чи безпосередньо на виробництві й зменшувати свої податки на прибуток, одержувати компенсацію в разі перевищення навчальних витрат податкових зобов’язань підприємства.

177. Стимулювання розвитку найманих працівників.

Враховуючи ряд причин, згідно з якими наймані працівники недостатньо заінтересовані щодо вкладання коштів у власний професійний розвиток, тому необхідно стимулювати цей розвиток.

Механізм стимулювання працівників організації щодо посилення їхньої зацікавленості в неперервному вдосконаленні своїх знань і умінь має ґрунтуватись на системі обліку результатів кваліфікаційної атестації та сертифікації персоналу в межах планування їхньої трудової кар’єри, у переході від мотивації праці до професіоналізму.

Політика у сфері професійного навчання персоналу має бути спрямована на забезпечення прав громадян на здобуття вищої й професійно-технічної освіти відповідно до їх інтересів, покликань, здібностей і задоволення потреб усіх сфер економічної діяльності у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці працівників.

На стимулювання професійного розвитку працівників спрямований і податковий кредит на навчання. Він передбачений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Податковий кредит – це сума витрат, фактично понесених платником податку – резидентом упродовж звітного податкового року, зокрема у зв’язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти).

Заходи щодо стимулювання розвитку найманих працівників мають відображатися в соціальному плануванні організації.

В Японії в основу організації навчання ставиться мотивація професійного зростання та розвиток особистості. Широко застосовуються методи психологічного стимулювання. З метою розширення профілю кваліфікації працівників широко практикується ротація персоналу.

Перспективним напрямом стимулювання професійного розвитку найманих працівників є створення індивідуальних навчальних рахунків, у перерахуванні коштів на які беруть участь як держава та роботодавець, так і сам працівник. Таким чином, має місце як сильна зацікавленість , так і відповідальність за досягнуті результати, що є більш справедливим, ніж коли витрати несе одна сторона, а переваги отримують усі. Прикладом країни, де успішно реалізовується проект індивідуальних навчальних рахунків є Нідерланди. Останнім часом в Україні в умовах економічного зростання спостерігається підвищення зацікавленості працівників до професійного розвитку, саме тому надзвичайно актуальними є питання стимулювання розвитку найманих працівників.