17.Проектування культури організації, що навчається.

Механізм проектування організаційною культурою в організації, що навчається, має ґрунтуватися на принципах:

- інтеграції стратегії управління організації, стратегії розвитку персоналу та організаційної культури; - формування соціально-психологічного простору для розвитку персоналу; - створення мотиваційної системи з розвитку персоналу; - забезпечення комунікаційних зв’язків у процесі розвитку персоналу; - утвердження високого статусу працівників, які опановують нові компетентності, знання, уміння й практичні навички.

У проектуванні організаційної культури помітна роль належить комунікативним зв’язкам. Завдяки комунікаціям здійснюється обмін інформацією між працівниками щодо цінностей, переконань, зразків, правил гри та домінуючої поведінки й інших субкультур організації, що навчається.

Механізм проектування та управління організаційною культурою в організації, що навчається, має утверджувати високий статус працівників, які опановують нові компетентності, знання, уміння та практичні навички й використовують їх у своїй трудовій діяльності. З цією метою в організації має бути відпрацьована прозора інформаційна система з планування трудової кар’єри, професійного навчання та подальшого професійно-кваліфікаційного персоналу.

Для цього в організації доцільно здійснювати заходи з реальних і символічних дій.

Реальні дії з проектування та управління організаційною культурою повинні сприяти кращому розумінню працівниками того, що від них очікують і більш за все цінують під час проведення атестації та сертифікації персоналу, під час добору кандидатів на професійно-кваліфікаційне просування, формування резерву керівників організації, що навчається.

Символічні дії з проектування та управління організаційною культурою організації, що навчається, передбачають заохочення грамотами, відзнаками, почесними званнями працівників, які досягли успіхів у професійному навчанні, продемонстрували високий рівень відповідності в процесі проходження атестації персоналу.

18.Сучасний стан управління розвитком персоналу на підприємстві.

В умовах глобалізації економіки місце країни у світовому господарстві визначається її інтелектуальним потенціалом та рівнем його використання. Нині одним із найбільш значущих глобальних процесів є інтелектуалізація виробництва, що передбачає високу кваліфікацію працівників та постійне її підвищення. Тому пріоритетом економічної стратегії нашої країни сьогодні має стати накопичення кваліфікаційного потенціалу, що відбувається, перш за все, шляхом безперервного розвитку персоналу підприємств та організацій. Інвестиції у розвиток людських ресурсів є одним із основних чинників збільшення продуктивності, подолання кризових явищ та досягнення високих темпів економічного зростання. Підприємства, що постійно займаються питаннями інвестування у розвиток персоналу, відзначаються високим рівнем прибутковості, фінансової стійкості та швидко здобувають вагомі конкурентні переваги.

На сучасному етапі вітчизняні підприємства не дуже активно вкладають кошти у розвиток персоналу, а ті, які вкладають, часто стикаються з проблемою неефективності таких інвестицій. Якщо ж інвестиції не забезпечують приросту прибутку та не призводять до видимих позитивних економічних і соціальних змін на підприємстві, їх подальше здійснення можна вважати недоцільним. З огляду на це проблеми підвищення ефективності інвестицій у розвиток персоналу підприємства набувають особливої актуальності