7. Концепція організації, що навчається.

Організація, що навчається, - це організація, в якій неперервне професійне навчання всіх категорій персоналу забезпечує підготовку працівників до виконання нових виробничих завдань в умовах безперервних змін і впроваджень інновацій, їх професійно-кваліфікаційне просування та адаптацію до вимог навколишнього конкурентного середовища відповідно до стратегії управління організації.

В організації, що навчається, трудовий процес націлений на зміни, інновації, вирішення проблем, які вимагають постійного оновлення знань, розвитку здібностей.

Для організації, що навчається, характерним є підвищення за­цікавленості соціальних партнерів як з боку роботодавців, так і найманих працівників в залученні всіх категорій персоналу до неперервного професійного навчання, здійсненні планування трудової кар'єри персоналу з метою його професійно-кваліфі­каційного просування та подальшого розвитку, забезпеченні на цій основі конкурентоспроможності підприємства на ринку.

Концепція організації, що навчається, передбачає, що організація, здійснюючи непевне професійне навчання всіх категорій персоналу, сама постійно змінюється, адаптуючись до вимог конкурентного середовища. Підвищення ролі функції з розвитку персоналу зумовлює виникнення в такій організації спеціалізованого структурного підрозділу з розвитку персоналу.

В організації, що навчається, відбуваються зміни в ставленні персоналу до професійного навчання, у них формується внутрішня мотивація „просто вчитися” з метою забезпечення конкурентних переваг як для себе, так і для організації в довгостроковій перспективі. У такій організації змінюються також роль і функції керівників усіх рівнів управління. Вони є рушійною силою подальшого розвитку організації, ініціюючи впровадження інновацій, розробляючи спільно з працівниками служби управління персоналом робочі навчальні плани і програми, оцінюючи ефективність їх реалізації.

7. Роль організаційної культури у розвитку персоналу.

Важливу роль у розвитку персоналу відіграє організаційна культура. Вона являє собою набір ідеологічних, економічних, психологічних, виховних і культурних заходів, які забезпечують формування сприятливих умов для змін інноваційного характеру на підприємстві, неперервного професійного навчання й розвитку персоналу.

Організаційна культура – набір найбільш важливих положень, які застосовуються членами організації та знаходять вияв у декларованих організацією цінностях і нормах, що дають людям орієнтири їхньої поведінки та дій. Під організаційною культурою також розуміють систему колективно визначних цінностей, переконань, зразків поведінки членів організації, що надають їхнім діям загаль­ного змісту.Організаційна культура конкурентоспроможних на ринку праці організацій характеризується позитивною значущістю та цілеспрямованою поведінкою персоналу щодо сприйняття безпе­рервних змін і впровадження інновацій, систематичного опанування нових знань, умінь та оволодіння прак­тичними навичками.

Управління організаційною культурою насамперед має бути спрямоване на формування філософії управління, основних принципів, тих цінностей, норм, символіки, правил гри та поведінки, які справляли б позитивний вплив на первинну професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації персоналу, його виробничу адаптацію, оцінювання працівників, атестацію й сертифікацію персоналу, планування трудової кар'єри керівників, фахівців і робітників.