134. Самостійне навчання керівників і фахівців в організації.

Однією з форм підвищення кваліфікації персоналу з вищою освітою, що забезпечує неперервність підвищення квалі­фікації працівника впродовж його трудової діяльності в організа­ції, є систематичне самостійне навчання керівників і фахівців з вищою освітою (самоосвіта).

Самоосвіта в організації полягає в самостійному вивченні ке­рівниками, фахівцями спеціальної літератури (науково-технічної, економічної тощо), ознайомленні з передовим досвідом роботи підприємств виду економічної діяльності за допомогою організо­ваної консультаційної та методичної допомоги з боку вищих на­вчальних закладів, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних інститутів.

О сновною рисою самостійного навчання є його індивідуаль­ний характер. Керівник чи фахівець може визначати темп навчання, кількість повторень навчального матеріалу, три­валість заняття. Це дає можливість працівникові контролювати важливі параметри процесу підвищення кваліфікації, що є зада­ним за інших форм навчання. Водночас індивідуальний характер цієї форми підвищення кваліфікації позбавляє самостійне на­вчання одного з важливих умов результативності підготовки — зворотного зв'язку. Це зумовлено тим, що в процесі самостійного навчання керівники й фахівці покинуті на самих себе. Разом з тим широке впровадження останнім часом в організаціях персо­нальних комп'ютерів та їх мультимедійних додатків дає змогу значною мірою подолати зазначений недолік самостійного на­вчання персоналу.

Контроль за виконанням керівниками та фахівцями плану са­мостійного навчання проводиться їх безпосереднім керівником за участі працівника служби управління персоналом.

134. Гнучке навчання керівників та фахівців в організації.

Гнучке навчання — це форма навчання керівників і фахівців з комплексним використанням елементів централізованого та дис­танційного навчання відповідно до конкретних умов діяльності викладача та пізнавальної діяльності слухачів системи підвищен­ня кваліфікації для максимального використання потенційних можливостей технологій відкритого навчання.

Характерними ознаками гнучкого навчання є: - доступність для всіх вікових соціальних груп персоналу без обмежень; - самостійне навчання працівників — провідна форма навчальної діяльності; - індивідуалізація навчального процесу; - широкі права слухачів щодо визначення змісту, форм, методів, режиму і атестації навчання; - демократичне та гуманітарне керівництво навчальним процесом з боку викладача.

Гнучке навчання має особистісну орієнтацію. У процесі на­вчання формується власний професійний досвід, що впливає на ефективність підготовки.

134. Короткострокове підвищення кваліфікації керівників та фахівців, університети організацій.

Короткострокове підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців здійснюється з метою поглибленого вивчення ними певного напряму виробничої діяльності, зокрема в разі модернізації, перепрофілювання чи структурної перебудови підприємства, значних змін у нормативно-правовій базі, що регулює його діяльність, з питань економіки, ділового мовлення .

Тривалість короткострокового підвищення кваліфікації керівників і фахівців установлюється організацією залежно від мети і змісту навчальної програми, але не більше 72 год.

Режим, форми та методи навчання керівників і фахівців визначаються організацією (навчальним закладом), яка здійснює навчальний процес з підвищення кваліфікації, відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань освіти.

Форми підсумкового контролю за короткострокового підвищення кваліфікації керівників і фахівців визначаються навчальними планами та програмами. Це може бути складання заліку, іспит, підготовка та захист реферату.

Останнім часом, наслідуючи приклад великих американських компаній, кілька найбільш відомих французьких фірм заснували університети організацій. їх поява зумовлена процесом удоско­налення й оновлення форм і методів управління виробництвом. Крім підвищення рівня професійних знань (це завдання здійсню­ють на фірмах центри підготовки кадрів) університети покликані надати менеджерам і фахівцям способи й можливості інтеграції отриманих знань з новими завданнями та роллю, які вони вико­нуватимуть під час технічних і технологічних змін.

Перевагами університетів перед центрами підготовки кадрів є:

• переважання цілей виховання особистості над цілями на­вчання професійних знань;

• заохочення вільного мислення керівників і фахівців;

• вищий рівень підвищення кваліфікації персоналу за рахунок поєднання викладацької та науково-дослідної роботи.