7. Управління конкурентоспроможністю персоналу на рівні особистості.

Управління розвитком персоналу може здійснюватись як на рівні організації, структурного підрозділу, так і на рівні особис­тості працівника.

Управління конкурентоспроможністю персоналу на рівні осо­бистості передбачає оцінювання працівником своїх можливостей, компетентності відповідно до вимог робочого місця або посади, Що дає змогу працівникові активізувати трудову поведінку, розви­вати свої здібності, раніше отримані загальноосвітні та професійні знання, уміння й практичні навички. Він формує мету власної діяльності в організації на обраному робочому місці чи посаді, вирішує сам, чи відповідають його професійна придатність, компетентність вимогам робочого місця або посаді, яку він обіймає; чи необхідно йому підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку з метою професійно-кваліфікаційного просування або заздалегідь подумати про зміну свого робочого місця тощо.

7. Корпоративний розвиток персоналу в організації.

Риси корпоративного розвитку :

1.корпоративний розвиток персоналу передбачає охоплення всіх категорій персоналу неперервним професійним навчанням і вихованням для підготовки працівників організації до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфіка­ційного просування, формування резерву керівників і вдоскона­лення соціальної структури персоналу.

2. корпоративний розвиток персоналу повинен мати випереджувальний характер щодо безперервних змін на виробництві, упровадження нових технологій, модернізації та пере­оснащення основних засобів. Невідповідність професійної підго­товки персоналу організації може стати серйозним бар'єром для впровадження необхідних змін та інновацій.

3. корпоративний розвиток персоналу повинен бути мотивуючим, спрямованим на стимулювання роботодавців щодо професійного навчання працівників, формування в персоналу мо­тивів до опанування нових знань, навичок, подальшого розвитку своїх здібностей.

4.корпоративний розвиток персоналу має бути гнучким і мобільним, здатним адаптуватися до неперервних змін в організації та зовнішнього середовища, відповідати поточним, середньостроковим і довгостроковим потребам структурних під­розділів у кадрах у професійному й кваліфікаційному сенсі.

5. корпоративний розвиток персоналу має бути зорієн­тованим не лише на оновлення, поглиблення й розширення знань, вдосконалення умінь та практичних навичок працівників, але й сприяти формуванню цінностей, ціннісних орієнтацій, пе­реконань, зразків поведінки, що адекватно відповідають принци­пам організаційної культури та стратегії управління організацією.

7. Відмінність корпоративного навчання від традиційного навчання персоналу.

Корпоративний розвиток персоналу суттєво відрізняється від традиційного розвитку працівників, характерного для організацій індустріального суспільства. Його поширенню в Україні сприятиме запровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економі­ки, використання підприємствами наукоємних технологій, створен­ня ними високотехнологічних виробництв та якісних робочих місць. Назвемо специфічні риси корпоративного розвитку персоналу.

По-перше, корпоративний розвиток персоналу передбачає охоплення всіх категорій персоналу неперервним професійним навчанням і вихованням для підготовки працівників організації до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфіка­ційного просування, формування резерву керівників і вдоскона­лення соціальної структури персоналу.

По-друге, корпоративний розвиток персоналу повинен мати випереджувальний характер щодо безперервних змін на виробництві, упровадження нових технологій, модернізації та пере­оснащення основних засобів. Невідповідність професійної підго­товки персоналу організації може стати серйозним бар'єром для впровадження необхідних змін та інновацій.

По-третє, корпоративний розвиток персоналу повинен бути мотивуючим, спрямованим на стимулювання роботодавців щодо професійного навчання працівників, формування в персоналу мо­тивів до опанування нових знань, навичок, подальшого розвитку своїх здібностей.

По-четверте, корпоративний розвиток персоналу має бути гнучким і мобільним, здатним адаптуватися до неперервних змін в організації та зовнішнього середовища, відповідати поточним, середньостроковим і довгостроковим потребам структурних під­розділів у кадрах у професійному й кваліфікаційному сенсі.

По-п'яте, корпоративний розвиток персоналу має бути зорієн­тованим не лише на оновлення, поглиблення й розширення знань, вдосконалення умінь та практичних навичок працівників, але й сприяти формуванню цінностей, ціннісних орієнтацій, пе­реконань, зразків поведінки, що адекватно відповідають принци­пам організаційної культури та стратегії управління організацією.