64.Випуск кваліфікованих робітників та фахівців навчальними закладами України.

Випуск кваліфікованих робітників у ПТУ України зменшився і лише в 2000-2006 рр. спостерігалось деяке збільшення цього показника.

Дещо суперечлива картина спостерігається у сфері підготовки фахівців. Наприклад, випуск у вищих навчальних закладах І і ІІ рівнів акредитації в Україні скоротився з 236,9 тис. осіб у 1985-м до 147,5 тис. осіб у 2001 р., або в 1,6 рази. Незначне збільшення обсягів цього показника у 2002-2003 рр. було перервано його зменшенням у 2004 р.

Водночас вказане зменшення підготовки молодших спеціалістів було компенсоване за рахунок істотного розширення обсягів підготовки спеціалістів і магістрів у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації. Випуск фахівців у цих навчальних закладах зріс з 150,6 тис. осіб у 1985-м до 416,6 тис. осіб у 2003 р., або у 2,8 рази. У зв’язку зі змінами під час розробки статистичних спостережень у 2004 р. було зафіксовано зменшення випуску фахівців вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації. За 2004 р. цей показник передбачав лише випуск фахівців. У подальшому випуск фахівців вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації, принаймні у найближчі роки, зростатиме. Про це свідчать дані про підвищення обсягів прийому студентів у зазначені навчальні заклади.

Водночас у кілька разів скоротилася чисельність працівників, які підвищували свій рівень кваліфікації у післядипломних навчальних закладах. Це була одна з причин, що негативно позначилася на рівні конкурентоспроможності вітчизняних підприємств як на національному, так і світовому ринках. Така ситуація зумовлена кількісною та якісною незбалансованістю між прийняттям, випусками робітників і фахівців і попитом на них регіональних ринків праці. У нових соціально-економічних умовах для реалізації передбачених реформ у сфері економіки навчальні заклади повинні адекватно переорієнтуватися щодо змісту та напрямів підготовки кадрів.

Значна частку приросту чисельності учнів і студентів припадає на державні навчальні заклади. У недержавних контингент тих, хто навчається, залишається майже стабільним з незначною тенденцією до збільшення. Це свідчить про переважання підготовки робітників і фахівців у системі навчальних закладів державного типу. Відбувається процес, коли конкуренція на ринку освітніх послуг приводить до збереження домінуючого становища державних навчальних закладів. Вони, використовуючи чинне законодавство, мають можливість здійснювати підготовку кадрів на основі альтернативних джерел фінансування.

Подальше зростання чисельності студентів з розрахунку на 10 тис. населення стримуватиме кризова демографічна ситуація, що зумовить найближчими роками зменшення кількості випускників загальних середніх шкіл, необхідність збереження підготовки робітничих кадрів у ПТУ. 65.Управління системою загальної середньої освіти. Згідно із Законом України «Про загальну середню осві­ту» загальна середня освіта — це цілеспрямований процес ово­лодіння систематизованими знаннями про природу, людину, сус­пільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної й практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, со­ціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою подаль­шої освіти та трудової діяльності. Вона є обов'язковою складо­вою безперервної освіти.

Основними завданнями органів управління системою загаль­ної середньої освіти є:

• створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти;

• прогнозування розвитку загальної середньої освіти, мережі загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до освітніх по­треб громадян;

• атестація навчальних закладів системи загальної середньої освіти, оприлюднення результатів атестації через засоби масової інформації;

• ліцензування загальноосвітніх навчальних закладів, засно­ваних на приватній формі власності;

• контроль за дотриманням Державного стандарту загальної середньої освіти, навчально-методичне керівництво та державне інспектування загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;

• забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров'я та захисту прав педагогічних працівників, психологів, бібліоте­карів, інших спеціалістів, які беруть участь у навчально-виховному процесі, учнів (вихованців) загальноосвітніх навчаль­них закладів;

• сприяння розвитку самоврядування в загальноосвітніх на­вчальних закладах;

• комплектування системи загальної середньої освіти педаго­гічними працівниками, зокрема керівними кадрами.

Система загальної середньої освіти має такі складові:

1. Загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації;

2. Навчально-виробничі комбінати;

3. Позашкільні навчальні заклади;

4. Науково-методичні установи освіти;

5. Органи управління системою загальної середньої освіти;

6. Професійно-технічні та вищі навчальні заклади І—II рівнів акредитації, що надають населенню повну загальну середню освіту.