57.Балансовий розрахунок додаткової потреби у робітниках та джерела її забезпечення.

Визначення додаткової потреби в персоналі в професійному та кваліфікаційному розрізах слід здійснювати за допомогою балансових розрахунків додаткової потреби в робітниках і фахівцях з вищою освітою та джерел її забезпечення. Ці балансові розрахунки в організації доцільно здійснювати з метою визначення додаткової потреби в робітниках, фахівцях за професіями, спеціальностями й освітньо-кваліфікаційними рівнями для підготовки кадрів відповідно до попиту організації, стратегії розвитку персоналу.

Додаткова потреба в робітниках на приріст їхньої чисельності в плановому періоді розраховується як різниця між чисельністю робітників на кінець і початок поточного року. Іншим елементом балансового розрахунку додаткової потреби в робітниках є заміщення вільних робочих місць.

Складові елементи додаткової потреби в персоналі відбиваються в лівій частині балансового розрахунку, а джерела її забезпечення – у правій. Додаткову потребу в робітниках вказано в графах 6-11 балансового розрахунку додаткової потреби організації за професіями робітників професійно-технічних навчальних закладів першого, другого та третього атестаційних рівнів.

Додаткова потреба організації в робітниках виникає у зв’язку з їхнім вступом у ВНЗ. Визначення обсягів додаткової потреби в робітниках у результаті їхнього вступу до ВНЗ здійснюють на основі аналізу статистичних даних організації до 10 років ретроспективного періоду, а також з урахуванням перспектив розвитку вищої освіти.

Забезпечення додаткової потреби в робітниках здійснюється й за рахунок перепідготовки з числа зайнятого населення за направленнями в організації чи за власні кошти громадян, а також з числа безробітних громадян за направленнями базових центрів зайнятості в професійно-технічні навчальні заклади.

До основного джерела забезпечення додаткової потреби в робітниках належить прийняття на роботу робітників, які мають професію й певний досвід роботи, організацією самостійно. Значення такого джерела, як прийняття на роботу робітників за направленнями базових центрів зайнятості, визначається активністю політики зайнятості держави на ринку праці.

58.Балансовий розрахунок додаткової потреби у фахівцях з вищою освітою та джерела її забезпечення.

Додаткова потреба в фахівцях на приріст їхньої чисельності в плановому періоді розраховується як різниця між чисельністю робітників на кінець і початок поточного року. Іншим елементом балансового розрахунку додаткової потреби в фахівцях є заміщення вільних робочих місць. Визначення поточної додаткової потреби в фахівцях на заміщення вакантних робочих місць здійснюється на підставі даних статистичної та оперативної звітності організації.

Складові елементи додаткової потреби в персоналі відбиваються в лівій частині балансового розрахунку, а джерела її забезпечення – у правій. Додаткову потребу у фахівцях відображають у графах 6-12 балансового розрахунку додаткової потреби організації у фахівцях за спеціальностями та джерелами їх забезпечення. Вона, на відміну від потреби в робітниках, певною мірою зумовлена необхідністю часткової заміни практиків без вищої освіти, які обіймають посади фахівців. Визначаючи цей елемент додаткової потреби у фахівцях, враховують те, що в плановому періоді відбудеться вибуття практиків із природних причин.

Джерела забезпечення додаткової потреби у фахівцях відображають у графах 13-20 балансового розрахунку додаткової потреби організації у фахівцях за спеціальностями та джерелами її забезпечення. Серед джерел забезпечення додаткової потреби виокремлюють підготовку фахівців за рахунок випускників середніх навчальних закладів або зайнятого населення у вищих навчальних закладах за денною, вечірньою та заочною формами навчання. Певною мірою додаткова потреба у фахівцях задовольняється за рахунок підготовки випускників професійно-технічних навчальних закладів у вищих навчальних закладах.

Суттєвим джерелом забезпечення додаткової потреби організації у фахівцях є перепідготовка зайнятого населення за направленнями підприємства чи за власні кошти у вищих закладах післядипломної освіти, а також перепідготовка фахівців з числа безробітних громадян за направленням базових центрів зайнятості.

Основним джерелом забезпечення додаткової потреби організації у фахівцях є прийняття їх на роботу організацією самостійно. Відчутну допомогу їй у цьому можуть надати біржі праці, базові центри зайнятості, приватні агентства з працевлаштування