48.Показники економічної ефективності професійного навчання персоналу в організації.
Для визначення економічної ефективності професійного навчання персоналу в організації застосовують методику, яка ґрунтується на зіставленні значення конкретних показників трудової діяльності працівників за попередній і наступний після підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації періоди.
Економічна ефективність від упровадження заходів із професійного навчання персоналу в організації відображається в збільшенні прибутку й визначається такими показниками як рівень продуктивності праці; приріст обсягів виробництва чи наданих послуг у результаті задоволення додаткової потреби в працівниках у професійному і кваліфікаційному розрізах; якість виробленої продукції або наданих послуг; зниження рівня плинності кадрів у результаті професійного навчання персоналу; зменшення втрат у результаті відсіву працівників з навчальних закладів, направлених на навчання; ефект від упровадження винаходів і раціоналізаторських пропозицій, нових продуктів і послуг працівниками, які пройшли підготовку за навчальною програмою.
Розрахунок
економічної ефективності заходів
професійного навчання персоналу на
рівні організації може здійснюватися
за формулою
де
—
економічна ефективність заходів з
професійного навчання персоналу в
організації, грн;
— інтегральний
показник річного економічного ефекту
від упровадження заходів з професійного
навчання персоналу в організації, грн;
— поточні
(експлуатаційні) витрати для забезпечення
нормальної роботи з професійного
навчання організації
— нормативний
коефіцієнт порівняльної ефективності
(рекомендується брати в розмірі 0,33);
— одноразові
витрати, що пов'язані з розробкою й
здійсненням заходів з професійного
навчання персоналу, грн.
Розрахунок загальної
економічної ефективності заходів з
професійного навчання персоналу в
організації визначається за формулою
де
—
коефіцієнт загальної економічної
ефективності заходів з професійного
навчання персоналу організації;
— приведені витрати
грн.
Термін окупності
витрат організації, що пов язані з
розробкою та здійсненням заходів із
професійного навчання персоналу,
визначають як величину, обернену
коефіцієнту загальної (абсолютної)
ефективності за формулою
де
—
термін окупності витрат організації,
що пов'язані з розробкою та здійсненням
заходів з професійного навчання
персоналу, років.
Професійне навчання персоналу підприємства сприяє розширенню та поглибленню спеціальних знань, умінь і навичок працівників, посиленню бажання брати участь у раціоналізаторській та винахідницькій діяльності.
49.Визначення потреби організації у персоналі як основа для прогнозування і планування його розвитку.
Розрахунок поточної, середньострокової та перспективної потреби організації в персоналі є основою для прогнозування й планування його розвитку. Визначення чисельності та структури персоналу в умовах ринкової економіки є прерогативою самого підприємства.Зниження стабільності виробництва внаслідок тривалої економічної кризи призвело до незбалансованості між прийомами, випусками робітників, фахівців з вищою освітою й попитом на них регіональних ринків праці. Так підготовка фахівців з вищою освітою та робітничих кадрів без достатнього врахування попиту ринку праці призвела до дефіциту інженерно-технічних працівників і надлишку фахівців з деяких економічних та юридичних спеціальностей.
Органи державного управління в процесі визначення потреби в робітниках і фахівців з вищою освітою на мікро- і макрорівні мають використовувати два такі підходи:
1) Перший підхід передбачає визначення потреби в робітниках і фахівцях на макрорівні за передбаченим ВВП на прогнозований період; за прогнозованим ВВП по видах економічної діяльності; освітньою структурою робочої сили за професіями в економіці.
2) Другий підхід до визначення потреби в робітниках і фахівцях за професіями і спеціальностями передбачає здійснення розрахунку цієї потреби підсумовування працівниками системи Міністерства праці та соціальної політики України відповідних потреб у персоналі, визначених територіальними управліннями праці та соціального захисту населення.
Під час визначення потреби у фахівцях з вищою освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, робітничих кадрах необхідно враховувати:
- рівень забезпеченості видів економічної діяльності фахівцями з вищою освітою та робітничими кадрами;
- фактори впливу на формування загальної і додаткової потреби у фахівцях та робітниках;
- очікувані зміни в динаміці у середньостроковому та довгостроковому періодах пропозиції та попиту на фахівців, на робітничі кадри на регіональних, національному і світовому ринках праці;
поточну та середньострокову додаткову потребу у фахівцях з вищою освітою, робітничих кадрах у розрізах спеціальностей і професій на рівнях підприємства, адміністративного району (міста), міст Києва та Севастополя, АР Крим і України.
50.Аналіз, планування і прогнозування розвитку персоналу в умовах ринкової економіки.
За адміністративно-командної системи господарювання чисельність працівників галузей народного господарства була одним з показників, що жорстко контролювався відповідними органами управління (міністерствами та відомствами). Економісти з праці мали методи розрахунку чисельності робітників у професійному розрізі: за трудомісткістю випуску продукції, робочими місцями, нормативами чисельності й нормами обслуговування. Використовувалися різні емпіричні формули, що відображали ступінь впливу тих чи інших факторів на чисельність робітників певної професійної групи.
В умовах ринкової економіки планування розвитку персоналу, визначення обсягів професійного навчання працівників здійснюються підприємством самостійно. Однак, як свідчить досвід перехідного періоду, усунення держави від участі в процесі прогнозування та планування розвитку трудового потенціалу суспільства, визначення обсягів професійного навчання кадрів у навчальних закладах відповідно до попиту національного та регіональних ринків праці, ринків освітніх послуг негативно позначилися на ефективності освіти та професійного навчання, конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Усе це не сприяло сталому економічному зростанню.
Підприємства припинили розробляти балансові розрахунки додаткової потреби у кадрах і джерел їхнього забезпечення. Існує погляд, що в умовах ринкової економіки складання зазначених балансових розрахунків узагалі не потрібно, що ринок сам розставить все на свої місця з підготовкою фахівців з вищою освітою та робітників і тим самим сприятиме задоволенню потреб підприємств у кадрах.
Однак практика не підтверджує таких очікувань Тому Указом Президента України «Про вдосконалення державного регулювання в сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні» передбачена розробка прогнозних показників потреби економіки держави у кваліфікованих робітниках і фахівцях.