45.Оцінка економічної ефективності професійного навчання персоналу.
Оцінювання економічної ефективності професійного навчання персоналу передбачає виокремлення таких аспектів: особистісного, навчального закладу, організації та суспільного.
Особистісний аспект зводиться до методів економічного оцінювання інвестування в людський капітал. Аналіз за цим методом поділяють на три етапи:
-ідентифікація вигід (зисків) та їх вартісне оцінювання з урахуванням фактора часу;
-ідентифікація витрат та їх вартісне оцінювання також здійснюються з урахуванням фактора часу;
-завершальним етапом аналізу «витрати—вигоди» є порівняння величини вигід з величиною витрат.ф
До основних показників економічної ефективності професійного навчання кадрів у професійно-технічних і вищих навчальних закладах належать такі:
• середня річна вартість утримання учня, студента чи слухача;
• середня вартість підготовки одного робітника, фахівця з вищою освітою, керівника;
• середні витрати на навчання з розрахунку на одну годину занять;
• втрати коштів унаслідок відсіву учнів, студентів або слухачів у навчальних закладах.
Для визначення економічної ефективності професійного навчання персоналу в організації застосовують метод контрольної групи, чи метод, що грунтується на зіставленні значення конкретних показників трудової діяльності працівників за попередній і наступний після підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації періоди.
Оцінювання ефективності професійного навчання персоналу на рівні держави пов'язане з визначенням приросту валового внутрішнього продукту, національного доходу, суспільної продуктивності праці за рахунок підвищення рівня кваліфікації працівників і через порівняння їх зі здійсненими на вказані цілі витратами. Для цього використовують опосередковані методи визначення ефективності професійного навчання за допомогою застосування порівняльного аналізу динаміки показників економічного зростання та показників розвитку професійно-технічної та вищої освіти, підготовки персоналу в організаціях.
46.Методи економічної оцінки інвестування у людський капітал.
Інвестиції в персонал відіграють важливу роль у розробленні виробничих і соціальних показників, самої стратегії розвитку організації.
Говорячи про методику економічного оцінювання інвестування у людський капітал варто зазначити, що такий процес передбачає виокремлення певних аспектів оцінки: особистісний, навчального закладу організації та суспільного (на рівні держави). Так, особливості особистісного аспекту характеризують особливості методики економічного оцінювання інвестування у людський капітал . Аналіз за цим методом поділяють на три етапи: 1)ідентифікація вигід (зисків) та їх вартісне оцінювання з урахуванням фактора часу; 2)ідентифікація витрат та їх вартісне оцінювання також здійснюються з урахуванням фактора часу; 3)завершальним етапом аналізу «витрати—вигоди» є порівняння величини вигід з величиною витрат.
Для приведення
вигід і витрат до одного моменту праці
застосовують метод дисконтування.
Відповідно до концепції людського
капіталу різницю між дисконтованими
величинами витрат і вигід — «чисту
приведену вартість» — уважають критерієм
доцільності інвестиційного проекту в
людський капітал і розраховують за
формулою
де
—чиста
приведена вартість
,
грн;
— дохід від
інвестицій у людський капітал у період
,
грн;
— величина витрат
у період
грн;
— кількість
періодів;
— індекс ставки
відсотка, або ставка дисконтування.
Застосування на практиці методу ускладнює те, що важко вирішити, який рівень відсотка має бути обраний як коефіцієнт дисконтування.Для подолання труднощів, пов'язаних з розрахунком коефіцієнта дисконтування, для визначення ефективності інвестицій у людський капітал був запропонований метод внутрішньої норми віддачі, за допомогою якого оцінюються майбутні вигоди та інвестиційні витрати.
Внутрішня норма
віддачі — це така норма відсотка, за
якої приведена вартість майбутніх
вигід дорівнює приведеній вартості
витрат :
Термін «внутрішня» підкреслює, що визначається абсолютна, а не відносна рентабельність інвестиційного проекту. Тому під час розрахунку норми віддачі користуються величинами доходів і витрат, дисконтованих на початок здійснення інвестиційного проекту
47.Показники економічної ефективності професійного навчання кадрів у навчальних закладах.
Оцінка ефективності навчальної програми є центральним моментом управління професійним навчанням кадрів на сучасному підприємстві. Тому при визначенні ефективності професійного навчання кадрів у навчальних закладах різних рівнів акредитації слід враховувати певні показники (критерії).
До основних показників економічної ефективності професійного навчання кадрів у професійно-технічних і вищих навчальних закладах належать такі:
• середня річна вартість утримання учня, студента чи слухача;
• середня вартість підготовки одного робітника, фахівця з вищою освітою, керівника;
• середні витрати на навчання з розрахунку на одну годину занять;
• втрати коштів унаслідок відсіву учнів, студентів або слухачів у навчальних закладах.
При цьому середньорічна вартість підготовки з розрахунку на одного учня (студента чи слухача) безпосередньо залежить від проміжних результатів навчально-виховної роботи навчального закладу. Вона не тотожна показнику «середня вартість підготовки» робітника чи фахівця як за часовим виміром (у цьому разі відображаються витрати не за рік чи інший проміжок часу, а за весь період навчання), так і за кінцевими результатами роботи професійно-технічного чи вищого навчального закладу. Слід зазначити, що показник «середня вартість підготовки» робітника, фахівця або керівника, що розраховується шляхом відношення одноразових та поточних витрат на фактичний випуск з навчального закладу, слід визнати більш точним. Його можна використовувати при оцінці ефективності різних форм і методів професійного навчання, розміщенні державного замовлення на підготовку кадрів на тендерній основі тощо.