4.Взаємозв’язки дисципліни "Розвиток персоналу" з іншими дисциплінами.

Дисципліна «Розвиток персоналу» пов»язана зі значною кількістю інших дисциплін. Навчальна дисципліна широко застосовує знання психології, педагогіки, такі принципи освіти, як інтеграція з наукою й вироб­ництвом, гнучкість і прогностичність системи освіти, її єдність і наступність, неперервність і різноманітність та ш. Це стосується й дисциплін «Політична економія», «Макроекономіка», «Еконо­міка підприємства», «Менеджмент» і «Маркетинг», що вивчають закони управління виробництвом, розподілом, перерозподілом та обміном товарів і послуг.

Розвиток персоналу тісно пов'язаний з управлінням трудовим потенціалом, економікою праці в організації. Предметами ви­вчення цих дисциплін є людські ресурси, праця в їх історично визначеній формі, формування, розподіл, перерозподіл і викорис­тання трудового потенціалу, суспільна ефективність і продуктив­ність праці, а також наукова організація праці персоналу. Це ва­жливо з погляду створення сприятливих умов для результатив­ного професійного навчання працівників, професійно-кваліфіка­ційного просування робітників і фахівців, раціонального вико­ристання працівників за рівнем професійної підготовки й квалі­фікації в організаціях.

«Фізіологія і психологія праці» закладає психофізіологічні основи теоре­тичного та виробничого навчання, формування трудових навичок і вмінь.

Існує взаємозв'язок і між розвитком персоналу та ринком праці. У цьому зв'язку в навчальній дисципліні «Розвиток персоналу» розгляну­то взаємодію організацій з центрами зайнятості в питаннях сти­мулювання розвитку персоналу, який підлягатиме вивільненню; професійного навчання працівників, яких прийнято на підприємство за направленнями центрів зайнятості.

Доволі міцні міждисциплінарні зв'язки між розвитком персо­налу та управлінням персоналу. Завданням останнього є аналіз робіт, розробка посадових інструкцій і специфікацій робіт персо­налу, планування поточної та перспективної потреби в кадрах. Саме це становить підґрунтя для проведення подальшої роботи з питань розвитку персоналу, забезпечення ефективності навчання працівників.

5.Сутність розвитку персоналу та його роль у забезпеченні конкурентоспроможності працівників і організації.

З'ясування сутно­сті розвитку персоналу передбачає визначення змісту таких ключових понять, як роз­виток, особистість, гармонійний розвиток особистості, професій­ний розвиток особистості. Поняття «розвиток» вживається для позначення поступально­го руху, переходу від одного стану до іншого, особливо в значен­ні поступу від нижнього й малозначущого до вищого й повноцін­ного. Особистість — це усталена система соціально значущих рис, які всебічно характеризують індивіда. Гармонійний розвиток особистості — це різнобічний процес набуття та вдосконалення її фізичних, психологічних, моральних, інтелектуальних, культурних та економічних якостей у їх розмір­ності й органічній єдності. Професійний розвиток особистості — це підготовка та адап­тація особи до роботи за конкретною професією чи спеціальніс­тю.

Отже, Розвиток персоналу — це системно організова­ний процес кількісних, якісних і структурних змін працівників засобами неперервного професійного навчання й виховання для підготовки їх до виконання нових виробничих функцій, профе­сійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керів­ників і вдосконалення соціальної структури персоналу. Розвиток персоналу забезпечується заходами, пов'язаними з оцінюванням кадрів з метою їхньої виробничої адаптації, атестації та сертифі­кації персоналу, плануванням трудової кар'єри робітників і фахів­ців, стимулюванням розвитку персоналу тощо.

Розвиток персоналу сприяє підвищенню рівня конкурентоспроможності самих працівників на ринку праці. Вони, підвищуючи свій рівень кваліфікації чи опановуючи но­ву професію або спеціальність через засвоєння нових знань, умінь і навичок, отримують додаткові можливості для плану­вання трудової кар'єри як в організації, так і за її межами. На­віть у разі безробіття внаслідок звільнення з підприємства на­вчена особа швидше знайде собі нову роботу, легше зможе організувати власну справу, а отже, й забезпечити пра­цевлаштування інших громадян.

Від підвищення рівня професійного розвитку працівників виграє не тільки працівник, а і суспільство зага­лом, оскільки зростає освітній потенціал країни, збільшується продуктивність суспільної праці без залучення значних бюджет­них коштів. Розвиток персоналу забезпечує підвищення загального інтеле­ктуального рівня особистості, розширює її ерудицію та коло спіл­кування. У результаті по­ліпшується соціально-психологічний клімат у структурних під­розділах організації, підвищується мотивація працівників до праці, їх вірність цілям і стратегічним завданням компанії, забез­печується наступність в управлінні, а також знижується плин­ність кадрів.