39. Класифікація витрат на розвиток персоналу.

Класифікаційними ознаками прямих витрат на розвиток персоналу є: фази відтворення робочої сили, рівень інвестора, цільове призначення витрат, джерела фінансування, характер витрат, час відшкодування витрат, обов'язковість витрат, доцільність збільшення чи скорочення витрат.

За цільовим призначенням витрати на розвиток персоналу поділяються на витрати на загальноосвітню підготовку, професійне навчання (первинна підготовка кадрів, перепідготовка персоналу, підвищення кваліфікації персоналу), виробничу адаптацію прийнятих працівників, атестацію і сертифікацію персоналу, планування трудової кар'єри та професійно-кваліфікаційне просування робітників і фахівців, на формування резерву керівників організації.

За джерелами фінансування виділяються такі витрати на розвиток персоналу: державні кошти (державний та місцеві бюджети), кошти організацій, кошти власників людського капіталу та їхніх сімей, фонди громадських організацій, спонсорів і т. д.

За характером витрат інвестиції в розвиток персоналу поділяють на безпосередні та опосередковані. До безпосередніх відносять інвестиції організації на професійне навчання працівників, їх виробничу адаптацію, атестацію та сертифікацію, планування трудової кар'єри персоналу. До опосередкованих витрат належать інвестиції на створення високопродуктивних робочих місць і скорочення ділянок ручної некваліфікованої праці тощо, тобто ті, що непрямо стосуються розвитку персоналу.

Згідно з ознакою часу відшкодування витрат розрізняють такі витрати на розвиток персоналу: поточні й довгострокові. До поточних витрат на професійне навчання відносять, зокрема, заробітну плату працівників навчальних закладів, нарахування на заробітну, плату, стипендії учням та студентам, господарські й канцелярські витрати, навчальні витрати. До довгострокових витрат належать капіталовкладення в створення навчально-матеріальної бази навчальних закладів, придбання обладнання тощо.

40. Види витрат на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу.

До витрат на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу входять такі види витрат:

• оплата праці викладачів і майстрів (інструкторів) виробничого навчання

• оплата праці викладачів за консультації з теоретичних питань у разі індивідуального навчання робітників безпосередньо на виробництві;

• оплата членам комісії, які запрошені зі сторони, і викладацькому складу за проведення іспитів або заліків;

• виплата стипендій студентам, які направлені підприємствами на навчання у вищі навчальні заклади за рахунок коштів підприємства;

• оплата витрат на підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців, викладачів та інструкторів навчально-виробничих центрів, навчально-курсових комбінатів та інших навчальних закладів системи професійного навчання персоналу на виробництві;

оплата пільг, що надаються відповідно до чинного законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, оплата відпусток особам, які успішно навчаються у вечірніх (змінних) професійно-технічних навчальних закладах, і особам, які навчаються у вечірніх (змінних) школах для працюючої молоді, для підготовки й складання іспитів;

• оплата праці керівників виробничої практики студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів тощо

Не включаються у витрати на професійне навчання персоналу організації кошти, що виділяються на навчання робітників техніки безпеки й цивільної оборони. Витрати на вказані цілі відносять на собівартість виконаних робіт, а їх фінансування здійснюється окремо.

Крім прямих витрат організації на професійне навчання персоналу слід урахувати й непрямі її витрати на зазначені цілі. Це витрати, пов'язані з необхідністю відволікання працівників від роботи під час навчання з відривом від виробництва зі збереженням заробітної плати. До непрямих витрат також відноситься оплата надурочних робіт працівникам, доплати їм за виконання обов'язків тимчасово відсутніх на навчанні колег і т. д.