
- •Приватний вищий навчальний заклад
- •Тема лекції: Українська мова: історія і сучасність.
- •Джерела інформації:
- •Мова й етнос. Походження I розвиток укранської мови.
- •Форми iснування української нацiональноi мови: лiтературна мова, діалектна мова, просторiччя.
- •Укранська мова серед iнших мов свiту.
- •Роль мови в житті суспільства.
- •Сучаснi проблеми української мови.
Укранська мова серед iнших мов свiту.
Є дві основні класифікації мов світу:
- генеалогічна ( за походженням);
- типологічна (за будовою).
За генеалогічною класифікацією українська мова належить до індоєвропейської сім’ї (угро-фінська, тюркська, іберійсько-кавказька, семіто-хамітська, монгольська тощо).
До індоєвропейської сім’ї належить кілька груп мов: слов’янська, романська, балтійська, кельтська, індійська, іранська, грецька, вірменська, албанська та ін.
Слов’янська група мов складається з трьох підгруп:
- східнослов’янська (українська, російська, білоруська);
- західнослов’янська (польська, чеська, словацька, верхньо- та нижньо-лужицька, кашубська);
- південнослов’янська (болгарська, сербохорватська, словенька, македонська, старослов’янська).
За різними оцінками, сьогодні у світі існує від 2,5 до 7 тисяч мов, за найновішими даними – 6703 мови. За кількістю мовців найпоширенішими мовами вважають китайську (1200000000 мовців), іспанську (332000000), англійську (330000000), бенгальську, гінді, арабську, російську, португальську, японську, німецьку мови; українська за цією ознакою перебуває на 21 місці: нею користується від 42 до 50 мільйонів людей у світі.
Поза межами України українська мова побутує серед українців західної діаспори (понад 2 млн. чоловік) та східної діаспори (6,8 млн. чоловік). Де тільки немає сьогодні наших земляків та їхніх численних нащадків, які є громадянами кількох десятків країн на різних континентах! У Південній Америці (Аргентина, Болівія і Перу, Бра-зилія, Венесуела, Парагвай, Уругвай, Чилі) та Північній Америці (Канада, Мексика, США) – тут живе більше 75% від загальної кіль-кості зарубіжних українців, у Австралії, Європі (Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Греція, Данія, Іспанія, Італія і Ватікан, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Румунія, Угорщина, ФРН, Фінляндія, Франція, Чехія, Словакія, Швейцарія, Швеція, Югославія), Азії (Ізраїль, Іран, Китай, Туреччина), Африці ... В умовах багатоетнічного оточення вони зберігають у своєму середовищі українську мову, народні звичаї, культурні, мистецькі, побутові традиції, зрештою свою національну самобутність. Українські громади США і Канади організували мережу осередків української культури – бібліотеки, архіви, музеї, театри, хорові, музичні, танцювальні ансамблі, наукові товариства.
Україністика викладається в 28 університетах і коледжах США, кафедри української мови створено в 28 університетах Канади. Українськомовні загальноосвітні школи діють в Канаді, Австралії, Польщі, Молдавії, Литві. Докладаються зусилля на відновлення шкіл з українською мовою навчання в Румунії та деяких інших країнах.
Східна українська діаспора чисельніша (найбільше українців східної діаспори проживає в Казахстані – понад 3 млн, Кубані – 2 млн, Поволжі, Москві – близько 1 млн., Зеленім Клину, що на Далекому Сході – 500 тис.). Але в Росії, а потім у колишньому СРСР, де майже завжди провадилась насильницька русифікація населення, вона не мала належних умов для задоволення своїх культурних запитів. Сприятливі умови були створені тільки в 20-х роках ХХ століття. Тоді лише в Російській Федерації діяло близько 2,5 тис. українськомовних шкіл, 16 педтехнікумів, педінститутів, працювали видавництва, театри, видавались книжки, газети. Але невдовзі все це було ліквідовано. Унаслідок асиміляційних процесів кількість етнічних українців у східній діаспорі різко скоротилася, а українська мова продовжувала тут функціонувати лише в усній формі.
Розпад СРСР і відродження державності в Україні дали поштовх піднесенню етнічної свідомості українців східної діаспори. У Москві, Алматі, Єревані, Талліні, Вільнюсі, Ризі відкриваються недільні школи для українського населення, створено культурно-громадські товариства й осередки, земляцтва тощо.
Нині наша держава докладає чимало зусиль для зміцнення зв’язків з нашими краянами за кордоном, що сприятиме відродженню й духовному збагаченню українського народу, зростанню мовної культури, взаєморозумінню між народами.