3. Страхування життя

Відповідно до Закону України «Про страхування» страхування життя - вид особистого страхування, що передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату відповідно до договору страхування у разі:

• смерті застрахованої особи (якщо це передбачено договором страхування);

• дожиття застрахованої особи до закінчення дії договору страхування і (або) досягнення нею визначеного договором віку.

Найбільш розповсюджена форма страхування життя - накопичувальне (ощадне) страхування, що має на меті захист добробуту громадян упродовж тривалого часу. Воно не передбачено ні в якості обов'язкового, ні в якості рекомендаційногов туристичній діяльності. Однак працівникам туристичних підприємств воно неодмінно буде корисним.

Ризиком у цьому виді страхування є тривалість життя застрахованого. Тут не обов'язкові ні медичне обстеження, ні заява про стан здоров'я. Рішення про укладення договору страхування здійснюється винятково самим застрахованим, оскільки особі з поганим станом здоров'я укладати договори накопичувального страхування просто невигідно.

Плата за страхування звичайно здійснюється шляхом періодичних внесків страхувальників (частіше щомісячних), які залежать від імовірності страхового випадку, тривалості дії договору страхування, порядку і виду майбутніх виплат.

Страхова сума може бути встановлена за окремим страховим випадком, групою страхових випадків, договорам страхування в цілому. Розмір страхової суми і (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком і страхувальником при укладенні договору страхування або внесенні змін у договір страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством-

Страхова сума не встановлюється для страхового випадку, при настанні якого здійснюються регулярні, послідовні, рівні за розміром страхові виплати (рента або ануїтет).

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, що розраховується математично і залежить від минулого терміну дії договору і зроблених страхувальником внесків. Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі були здійснені у безготівковій формі.

Основні види накопичувального страхування:

1. Страхування з уповільненою виплатою капіталу (без повернення премій, з поверненням премій)

2. Страхування довічної ренти (з негайною виплатою, з уповільненою виплатою)

3. Житлова рента

4. Пенсійне страхування

5. Змішане страхування життя. Змішаним називається страхування, яке поєднує в одному договорі кілька самостійних видів. Найчастіше це ризики: н/в і дожиття до закінчення терміну страхування. Договори страхування укладаються на термін від трьох років і більше, але переважна більшість страхувальників укладають договори на п'ять років.

6. Страхування дітей

7. Страхування до одруження

8. Страхування витрат на навчання

4. Медичне страхування

Медичне страхування традиційно поділяється на два види:

1. страхування витрат на лікування;

2. страхування непрямих витрат, пов'язаних із захворюванням (санаторно-курортне лікування, протезування, втрата в заробітній платі у зв'язку із захворюванням, додаткове харчування, послуги доглядальниці і т.д.).

Ціна страхування може залежати від віку застрахованого, його професії, місця проживання (місто, село), від передбачених договором страхування ризиків. Основна особливість страхування - передстрахове обстеження здоров'я застрахованого з метою розрахунку адекватної виплатам ціни страхування.

Медичне страхування може здійснюватися в обов'язковій і добровільній формах. В обов'язковій формі медичне страхування складає основу організації охорони здоров'я більшості розвинутих країн світу В Україні медичне страхування в обов'язковій формі не проводиться, хоча Закон «Про страхування» і передбачає цей вид страхування як обов'язковий. У напрямі введення обов'язкового медичного страхування в Україні зроблені певні кроки, а саме: розроблений проект Закону, створена національна служба Асістанс. Однак поки що вона стосується тільки громадян, які тимчасово в'їжджають у країну.

Що стосується добровільної форми, то таке страхування проводиться нині багатьма страховими компаніями за власними правилами, обумовленими договорами з лікувальними закладами, які уклали страхові компанії.

Основні труднощі для українських страхових компаній при проведенні добровільного медичного страхування:

1. необхідність укладення договору страхування з лікувальним закладом;

2. складність визначення ціни страхування;

3. висока його вартість для основної маси населення;

4. менталітет громадян, які звикли одержувати безкоштовну медичну допомогу.

Медичне страхування є обов'язковим для туристів відповідно до Закону України «Про туризм». Оскільки в Україні медичне страхування в обов'язковій формі не проводиться, то не існує й спеціальних правил медичного страхування для туристів. Тому туристичні підприємства, укладаючи договори зі страховими компаніями, вільні вибирати правила добровільного медичного страхування, надані різними страховими компаніями.

Наведемо найбільш типові правила медичного страхування, які пропонуються провідними страховиками України [17].