Аналіз інформаційного забезпечення, базові підходи

ІС містять у собі різні види інформаційних даних й алгоритми їх перетворення. При організовуванні ІС принципове значення має розподіл інформації на пряму, тобто командну від керуючої системи, і зворотну, що відображає динаміку змін керованої підсистеми та реакцію на прийняті реалізовані рішення.

Особливе місце в організовуванні оброблення інформації відіграють відомості про підсистему управління, у яких відображаються прогресивні приклади й методи її організовування. Методи оброблення інформації формуються й готуються до активного використання в певних спеціалізованих організаціях або в конкретних підрозділах апарату управління. Поширення потреби в певній методиці оброблення інформації визначає ступінь можливої централізації інформаційної роботи. Процес перетворення інформації включає такі типові етапи:

• опис стану об'єктів (тобто фактична фотографія) передбачає формування набору технологічних елементів показників і параметрів, що характеризують керуючу й керовану системи з відповідною класифікацією цих показників;

• моделювання класифікаційних зв'язків в інформаційних масивах з виділенням причинно-наслідкових залежностей, тобто формування приватних статистичних моделей;

• відображення в інформаційних моделях динамічних елементів і процесів, тобто обґрунтування тенденцій змін на кількісному рівні (спрямованих на корекцію інформації) та якісному рівні (спрямованих на часткову або повну перебудову інформації);

• створення інтеграційних інформаційних моделей процесу виробництва, що відображають взаємозв'язок і динаміку локальних процесів і всього виробництва.

Порядок формування інформації визначає підхід до аналізу її складу. Метод організовування інформації в значній мірі визначає порядок її зберігання, реєстрації, відновлення.

Чітка організація баз даних дозволяє більш повно обґрунтувати напрями руху, інтенсивність потоків, закономірності перетворення інформації, характерну методику запитів й одержання відповідей.

Для аналізу й техніко-економічного обґрунтування ІС принципове значення має вибір методів і показників, що характеризують її склад.

Оцінка ІС провадиться з позицій найбільш повного охоплення потреб керуючої системи й керованого об'єкту в інформації, що забезпечить розроблення, прийняття, організовування виконання певних рішень.

Системний аналіз ІС передбачає його чітку цільову спрямованість та підпорядкованість запитам виробництва й управління, поєднуючи такі основні взаємозалежні напрями:

• розчленовування процесів оброблення інформації на його складові частини.

• синтез окремих елементів інформаційного забезпечення з оцінкою їхньої взаємовідповідності й комплексності всіх включених даних.

Розчленовування процесів інформаційного забезпечення формує основу для його централізації й спеціалізації, а синтез є гарантією комплексного забезпечення потреб.

Аналіз інформаційного забезпечення може проводитися локально по структурних рівнях організації (цех, виробнича одиниця, об'єднання й т.д.), тематично по окремих процесах управління, у цілому по всій системі управління. У відповідності з завданням дослідження можуть виділятися окремі чи комбіновані підходи такого спрямування:

• семантичний (значеннєвий)

• прагматичний (користувацький)

• економічний (з позицій витрат на формування інформаційних масивів)

• синтаксичний (структурний)

• технічний ( з позиції вибору матеріальних моделей інформації)

• динамічний (з позиції циркулювання потоків)

Повний аналіз інформаційного забезпечення розпадається на ряд цільових, перерахованих вище, кожен з яких має самостійне значення й може проводиться ізольовано.

1) Семантичний аналіз в більшій мірі носить якісний, логічний характер. Проводиться аналіз змістовної сторони й методології формування інформаційного забезпечення. Ця стадія аналізу може проводиться централізовано стосовно групи об'єктів певного класу. Характеристика семантичного (значеннєвого) аспекту передбачає оцінку:

• повноти інформації, її об'єктивності, вірогідності, точності, надійності, прогресивності (рівня останніх досягнень НТП і передового досвіду).

• відповідності взаємного зв'язування й спадкоємності інформації різного рівня й призначення.

• співставлення інформації об'єктів одного класу.

2) Потреба оцінки інформаційного забезпечення з прагматичних позицій випливає із інформаційна потреби організаційної структури управління (тобто розподілу прав, обов'язків і відповідальності, здійснюваних процедур прийняття рішень на різних рівнях управління й функціональних підрозділів). Цей аспект аналізу спрямований на визначення корисності інформації й проводиться стосовно до конкретного об'єкта й періоду часу. Він включає оцінку інформації :

• суб'єкта використання, тобто практичне використання її в процесі управління;

• вірогідності, тобто забезпеченості корисними даними для управління;

• частоти або інтенсивності використання;

• повноти використання;

• своєчасності надходження;

• пристосованості для варіантної обробки;

• надійності й вірогідності для завдань конкретного класу;

• зручності використання.

3) Аналіз економічності побудови інформаційного забезпечення передбачає оцінку:

• комплексності;

• його централізації й спеціалізації;

• гнучкості;

• часу на коректування інформаційних масивів;

• періодичність оновлення;

• комунікабельність з іншими інформаційними системами.

4) Системний аналіз інформаційного забезпечення передбачає виявлення закономірностей поступового агрегування, усереднення інформації й утворення документів. Одним з найбільш складних моментів у цьому аналізі є оцінка правильності й доцільності перетворення оперативної інформації на основі її поступового нагромадження й перетворення в умовно постійну, тобто характеристику стійкий властивостей стану виробництва або його ходів. Системний (структурний аналіз) вивчає класифікацію зв'язків в інформаційному масиві й характеризує:

• ступінь усереднення інформації з об'єктів;

• агрегування інформації з різних рівнів управління;

• ступеня єдності окремих інформаційних масивів;

• відповідності (адекватності) стійких масивів інформації складу й змісту управлінських рішень;

• відповідності (адекватності) складу інформаційних масивів параметрам матеріальних процесів;

• періодичності заміни інформації, розміщення даних в інформаційних масивах, фільтрацію інформації та інше.

5) Важливою позицією аналізу є оцінка правильності підбору матеріальних носіїв інформації й організація даних в інформаційних масивах. Вони (БД) визначаються змістом інформації й наявною технікою її реєстрації й обробки й представляють вивчення способу передачі інформації.

6) Аналіз циркулювання інформації представляє вивчення інтенсивності, прямоточності, стабільності й цілеспрямованості потоків інформації, можливості їхнього розгалуження й злиття. Еталоном оцінки руху інформаційних потоків є їхня відповідність зв'язкам, що виникають у матеріальних процесах, процесах поділу праці в управлінні й взаємозв'язків управлінської системи й керованого об'єкту.