3. Рекомендована література.

1. Батюк А.Є та інші. Інформаційні системи в менеджменті: Навч. посібник. / А.Є. Батюк, З.П. Двуліт, К.М. Обельовська, І.М. Огородник, Л.П. Фабрі. – Львів: Нац. ун-т “Львівська політехніка” (Інформаційно-видавничий центр “ІНТЕЛЕКТ+Інститут післядипломної освіти”), Інтелект-захід. 2004. – 520 с.

2. Береза А.М.. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 214 с.

3. Вовчак І.С. Інформаційні системи та комп’ютерні технології в менеджменті: Навч. посібник. – Тернопіль: Карт–Бланш, 2001. – 354 с.

4. Гордієнко І.В. Інформаційні системи в менеджменті: Навч.-метод. посібник для самос. вивч. дисципліни. – К.: КНЕУ, 1999. – 127 с.

5. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 400 с

6. Інформаційні системи в менеджменті: Навч. посібник / С.В. Глівенко, Є.В. Лапін, О.О. Павленко та ін. – Суми.: ВТД “Університетська книга”, 2005. – 407 с.

7. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник / За ред. проф. В.С. Пономаренка. – К.: Вид. центр “Академія”, 2002. – 544 с.

8. Коломієць В.Ф. Міжнародні інформаційні системи: Підручник / За ред. проф. В.П. Гондюла. – К.: Вид.-поліграф. центр “Київський університет”, 2001. – 458 с.

9. Костров А.В. Основы информационного менеджмента: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2001. -336 с;

10. Литвин І. Інформаційні технології в економіці: Навч. посіник. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 296 с.

11. Матвієнко О.В. Основи інформаційного менеджменту: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літ., 2004.

12. Меджибовська Н.С. Електронна комерція: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літ., 2004.

13. Новаківський І.І., Грибик І.І., Федак Т.В. Інформаційні системи в менеджменті: системний підхід: Навч. посібник. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2010. – 260 с.

14. Пінчук Н.С., Галузинський Г.П., Орленко Н.С. ІС і технології в маркетингу: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 328 с.

15. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. ІС в фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 216 с.

16. Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В., Краєва О.С.. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. / За ред. В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с.

17. Смирнова Г.Н., Сорокин А.А., Тельнов Ю.Ф.. Проектирование экономических Информационных систем: Учебник. / Под ред. Ю.Ф. Тельнова. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 512 с.

18. Степанова Е.Е., Хмелевская Н.В. Информационное обеспечение управленческой деятельности. – М.: ИНФРА–М, 2002. – 154 с.

19. Твердохліб М.Г. Інформаційне забезпечення менеджменту: Навч. посібник. – К., 2002. – 223 с.

3. Додатки. Методи вивчення й аналізу інформаційних потоків Проблеми створення нових іс

Накопичений до теперішнього часу досвід створення ІС показує, що це складна й трудомістка робота, що вимагає високої кваліфікації фахівців, що беруть участь у ній. Однак дотепер створення таких ІС нерідко виконується на інтуїтивному рівні із застосуванням неформалізованих методів, заснованих на мистецтві, практичному досвіді, експертних оцінках і дорогих експериментальних перевірках якості їх функціонування. За даними Інституту програмної інженерії (Software Engineering Institute, SEI) в останні роки до 80% усього експлуатованого ПЗ розроблялося взагалі без використання якої-небудь дисципліни проектування, методом "code and fix" (кодування й виправлення помилок). Проблеми створення ПЗ випливають із його властивостей. Ще в 1975 р. Фредерик Брукс, проаналізувавши свій унікальний по тих часах досвід керівництва найбільшим проектом розробки операційної системи OS/360, визначив перелік невід'ємних властивостей ПЗ: складність, погодженість, змінюваність і невидимість.

Що ж стосується ІС, то їх створення насамперед обумовлюється такими проблемними характеристиками:

• структурна складність (багаторівнева ієрархічна структура організації) і територіальна розподіленість;

• функціональна складність (багаторівнева ієрархія й велика кількість функцій, виконуваних організацією; складні взаємозв'язки між ними);

• інформаційна складність (велика кількість джерел і споживачів інформації (міністерства й відомства, місцеві органи влади, організації-партнери), різноманітні форми й формати подання інформації, складна інформаційна модель об'єкта - велика кількість інформаційних сутностей і складні взаємозв'язки між ними), складна технологія проходження документів;

• складна динаміка поводження, обумовлена високою мінливістю зовнішнього середовища (зміни в законодавчих і нормативних актах, нестабільність економіки й політики) і внутрішнього середовища (структурні реорганізації, плинність кадрів).

Що ж стосується сучасних великомасштабних проектів ІС, то проблеми їх доцільно розбити на кілька великих груп, що такими особливостями:

І. Технічні характеристики проектів створення ІС:

• різний ступінь уніфікованості проектних рішень у рамках одного проекту;

• висока технічна складність, обумовлена наявністю сукупності тісно взаємодіючих компонентів (підсистем), що мають свої локальні завдання й мети функціонування (транзакційних додатків, що пред'являють підвищені вимоги до надійності, безпеці й продуктивності, і додатків аналітичної обробки (систем підтримки прийняття рішень), що використають нерегламентовані запити до даних великого обсягу);

• відсутність повних аналогів, що обмежує можливість використання яких-небудь типових проектних рішень і прикладних систем, висока частка знову розроблювальної ІС;

• велика кількість і висока вартість успадкованих елементів (існуючої прикладної ІС), що функціонують у різному середовищі (персональні комп'ютери, міні комп'ютери, мэйнфрейми), необхідність інтеграції успадкованих і розроблювальних додатків;

• велика кількість локальних об'єктів впровадження, територіально розподілена й неоднорідне середовище функціонування (СУБД, операційні системи, апаратні платформи);

• велика кількість зовнішніх взаємодіючих ІС різних організацій з різними форматами обміну інформацією (податкова служба, податкова поліція, Держстандарт, Держкомстат, Міністерство фінансів, МВС, місцева адміністрація).

Організаційні характеристики проектів створення ПЗ:

• різні форми організації й керування проектом: централізовано керована розробка тиражованого ПЗ, експериментальні пілотні проекти, ініціативні розробки, проекти за участю як власних розробників, так і сторонніх компаній на контрактній основі;

• велика кількість учасників проекту як з боку замовників (з різнорідними вимогами), так і з боку розробників (більше 100 чоловік), роз'єднаність і різнорідність окремих груп розробників за рівнем кваліфікації, що зложилися традиціям і досвіду використання тих або інших інструментальних засобів;

• значна тривалість життєвого циклу ІС, у тому числі значна тимчасова довжина проекту, обумовлена масштабами організації-замовника, різною ступенем готовності окремих її підрозділів до впровадження ПЗ й нестабільністю фінансування проекту;

• високі вимоги з боку замовника до рівня технологічної зрілості організацій-розробників (наявність сертифікації відповідно до міжнародних і вітчизняних стандартів).

Наприкінці 60-х років минулого століття в США було відзначене явище за назвою "software crisis" (криза ПЗ). Це виражалося в тім, що більші проекти стали виконуватися з відставанням від графіка або з перевищенням кошторису витрат, розроблений продукт не мав необхідні функціональні можливості, продуктивність його була низка, якість одержуваного програмного забезпечення не влаштовувалася споживачів.

Аналітичні дослідження й огляди, виконувані протягом ряду останнього років провідними закордонними аналітиками, показували не занадто обнадійливий результати. Так, наприклад, результати досліджень, виконаних в 1995 році компанією Standish Group, що проаналізувала роботу 364 американських корпорацій і підсумки виконання більше 23 тисяч проектів, пов'язаних з розробкою ІС, виглядали в такий спосіб:

• тільки 16,2% завершилися в строк, не перевищили запланований бюджет і реалізували всі необхідні функції й можливості;

• 52,7% проектів завершилися із запізненням, витрати перевищили запланований бюджет, необхідні функції не були реалізовані в повному обсязі;

• 31,1% проектів були анульовані до завершення;

• для двох останніх категорій проектів бюджет середнього проекту виявився перевищеним на 89%, а строк виконання - на 122%.

В 1998 році процентне співвідношення трьох перерахованих категорій проектів лише небагато змінилося в кращу сторону (26%, 46% й 28% відповідно).

В останні роки процентне співвідношення трьох перерахованих категорій проектів також незначно змінюється в кращу сторону, однак, по оцінках провідних аналітиків, це відбувається в основному за рахунок зниження масштабу виконуваних проектів, а не за рахунок підвищення керованості і якості проектування.

У числі причин можливих невдач, на думку розробників, фігурують:

• нечітке й неповне формулювання вимог до ІС;

• недостатнє залучення користувачів у роботу над проектом;

• відсутність необхідних ресурсів;

• незадовільне планування й відсутність грамотного керування проектом;

• часта зміна вимог і специфікацій;

• новизна й недосконалість використовуваної технології;

• недостатня підтримка з боку вищого керівництва;

• недостатньо висока кваліфікація розробників, відсутність необхідного досвіду.