Лекція Прикарпаття туристичне: музейна спадщина
План
1. Івано-Франківський краєзнавчий музей
2. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття
ім. Й. Кобринського
3. Коломийський музей «Писанка»
4. Долинський музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів
5. Історико-меморіальний музей Степана Бандери
6. Національний заповідник «Давній Галич»
7. Літературно-меморіальний музей Івана Франка
8. Русівський літературно-меморіальний музей Василя Стефаника
9. Літературно-меморіальний музей Леся Мартовича
1. Івано-Франківський краєзнавчий музей
(адреса: вул. Галицька, 4а, м. Івано-Франківськ)
Відкриття Івано-Франківського краєзнавчого музею відбулося 1 травня 1940 р. Тоді музей знаходився в будинку по вул. Галицькій, 7. Тут працювали відділи: історичний, природничий, народної творчості та книгозбірня (книгосховище).
Музейні фонди налічували 15 тис. 500 одиниць збереження, куди ввійшли збірки Покутського музею, музею Гуцульщини в Жаб’є та окремі приватні колекції. В роки ІІ Світової війни значна частина музейних збірок були евакуйовані на схід і назад не повернулися. Протягом 1941–1944 рр. частина музейних збірок, яка залишилася, була пограбована. У 1959 р. після капітального ремонту міської ратуші тут була відкрита нова музейна експозиція.
Сьогодні тут працюють експозиційні відділи: природи; історії; народного мистецтва; археології. Окрасою відділу історії є колекція археологічних пам’яток доби Київської Русі і Галицько-Волинської держави. В експозиції представлена багата колекція зброї та стародруків. В експозиції музею також представлені ікони ХVII-XIX ст.
Сьогодні фонди музею налічують понад 120 тисяч одиниць.
Саркофаг князя Ярослава Осмомисла
2. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського
(адреса: вул. Театральна, 25, м. Коломия, Івано-Франківська область )
Ідея створення музею в Коломиї виникла у середовищі прогресивної інтелігенції наприкінці ХІХ століття і була підтримана І.Франком. І тільки 13 листопада 1926 року було розглянуто план створення музею, затверджено його статут та назву — "Український народний музей ім. Йосафата Кобринського".
Починаючи з 1926 року, неодноразово ставилося питання про офіційне відкриття музею. Але панівна верхівка Польщі, що окупувала західноукраїнські землі, гальмувала розвиток української культури, всіляко перешкоджала відкриттю музею. Лише 31 грудня 1934 року відбулося його урочисте відкриття.
Експонати музею у той час були розгорнуті у трьох кімнатах - відділах історичного, гуцульського та культового мистецтва. Згодом ще дві кімнати, в одній з яких розмістився етнографічний відділ, в другій - музейний архів та бібліотека.
Багато шкоди музеєві завдала Друга світова війна.
Експонати з дерева на головну. Особливо цінною і великою є збірка різьби по дереву. Можна простежити еволюцію розвитку різьби на Гуцульщині протягом трьох століть.
Багатою за формою та орнаментикою є колекція сільськогосподарських знарядь, предметів побуту, музичних інструментів.
В музеї зібрана ціла колекція сволоків, серед яких вирізняється сволок з села Білоберізки, Верховинського району, Івано-Франківської області. Його геометрична орнаментика, архітектурні, культові та анімалістичні мотиви — птахи, дерево життя, русалки-берегині — були своєрідними оберегами, охоронцями житла людини, життя її родини.
Колекція народних меблів зібрана з різних районів Гуцульщини.
В колекції представлені скрині з сіл Коломийського та Косівського районів Івано-Франківської області. Більшість побутових виробів з дерева на Гуцульщині прикрашали різьбою з геометричними мотивами, рідше рослинними.
Свічник - "трійця". ХІХ ст.
Дерево, різьблення.
Верховинський р-н.
Свічник - "трійця". ХІХ ст.
Дерево, різьблення.
Верховинський р-н.
Хрест. 1877.
Дерево, різьблення.
с. Яворів, Косівського р-ну.
Барильце. Боклажка. ХІХ ст.
Дерево, різьблення, інкрустація.
с. Яворів, Косівського р-ну.
Рахва. 1925.
Дерево, різьблення.
с. Яворів, Косівського р-ну.
Мисник. 1946.
Дерево, різьблення.
с. Річка, Косівського р-ну.
Цукерниця. 1905.
Дерево, різьблення, інкрустація.
с. Яворів, Косівського р-ну.
Кераміка. Колекція художньої кераміки містить близько чотирьох тисяч експонатів — це вироби з кінця XVIII століття й до наших днів, з відомих осередків гончарства — Коломиї, Косова, села Пістинь, селища Кути, Косівського району, Івано-Франківської області.
Найпоширенішим виробництвом на Гуцульщині було виготовлення ужиткового посуду — мисок, тарілок, збанків, колачів, свічників та кахлів для облицьовування печей.
Найдавнішими експонатами музейної колекції є кахлі невідомих майстрів, датовані кінцем XVIII століття.
Кахлі "Жінка з граблями", "Скрипаль".
Кінець ХVІІІ ст.
Глина, розпис, полива.
м. Коломия
Середина ХІХ ст.
Миска "Мадонна". ХІХ ст.
Глина, розпис, полива.
с. Пістинь, Косівського р-ну.
Миска. Дзбанок. 1955.
Глина, розпис, полива.
м. Косів.
Зозулька-свищик.
Банька для олії - кавуш.
Сметанник. 1988.
Глина, димлення.
м. Косів.
Коник. Іграшка з сиру. 1988.
Сир, ліплення.
с. Брустурів, Косівського р-ну.
Ткацтво та одяг.
Серед усіх видів народних тканин найбільшою різноманітністю щодо композиції відзначаються килими. Визначним центром килимарства з другої половини ХІХ століття був Косів.
Для гуцульських килимів характерний поперечно-смугастий орнамент. Площа його розділена на широкі та вузькі смуги, заповнені геометричними мотивами.
Народний одяг. ХІХ ст.
с. Яворів, Косівського р-ну.
Народний одяг. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.
с. Космач, Косівського р-ну.
Народний одяг. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.
с. Дихтинець, Путильського р-ну
Чернівецької обл.
Верета. 1966.
Вовна, перебірне ткання.
м. Косів.
Верета. 1986.
Вовна, бавовна, перебірне ткання.
с. Корнич, Коломийського р-ну.
Килим "Гуцул". 1966.
Вовна, килимовий перебір.
м. Косів.
Кептар. 1890.
Шкіра, аплікація.
с. Розтоки, Косівського р-ну.
Вишивка. Вишивка − один з найдавніших способів оздоблення одягу та предметів домашнього вжитку.
У музейній колекції найбільш повно представлені жіночі та чоловічі сорочки, перемітки, прикрашені вишивкою. Нею доповнювали й сердаки, кептарі, кожухи.
Сорочка жіноча. Рукав. 1900.
Полотно, вишивка, хрестик.
с. Вербовець, Косівського р-ну.
Сорочка жіноча. 1959.
Полотно, вишивка, хрестик.
с. Чорногузи, Вижницького р-ну.
Сорочка чоловіча. 1969.
Полотно, вишивка, гладь, низинка.
с. Криворівня, Верховинського р-ну.
Рушник. 1985.
Полотно, вишивка, хрестик.
м. Коломия.
Рушник. 1970.
Полотно, вишивка, низинка.
м. Івано-Франківськ.
Художня обробка металу та шкіри. Художня обробка металу на Гуцульщині має давні традиції, які розвинулись ще за часів Київської Русі.
Металеві вироби хатнього вжитку, прикрас для одягу, деталей кінської збруї, зброї, оздоблених геометричним орнаментом — трикутниками, ромбиками, квадратами. Техніка — лиття, кування, гравірування тощо.
В музейній збірці є чимало різьблених рушниць, пістолів, порохівниць, що декоровані металевими пластинками з нескладним геометричним орнаментом. Колекція топірців, палиць.
Давнім видом народного мистецтва Гуцульщини є художня обробка шкіри. З шкіри виготовляли кептарі, чоловічі торбинки-"тобівки", пояси, постоли.
Дерево, метал, інкрустація, гравірування.
Верховинський р-н.
Порохівниця. ХІХ ст.
Ріг, гравірування.
Верховинський р-н.
Пояси. 1935.
Шкіра, метал, інкрустація, гравірування.
с.Річка Косівського р-ну.
Постоли. 1974.
Шкіра, тиснення, плетіння, аплікація.
с.Космач Косівського р-ну