Навчальний елемент 1.6. Категорія часу – часткова дієслівна категорія.

1. Загальна характеристика категорії часу.

Категорія часу – це часткова граматична категорія. Категорія часу – тричленна граматична категорія: складається із грамем теперішнього, минулого і майбутнього часів. Змістом категорії часу є відношення дії до моменту мовлення. Категорія часу підпорядковується грамемі дійсного способу. Категорія часу пов’язана із граматичним значення виду (часо-видові форми дієслова*, із граматичною категорією особи (теперішній і майбутній часи*, категорією роду (минулий час* та категорією числа.

2. Грамема теперішнього часу.

Дієслова теперішнього часу позначають дію, яка відбувається у момет мовлення. Дієслова теперішнього часу творяться від формотворчої основи теперішнього часу. Дієслова теперішнього часу бувають лише недоконаного виду. Змінюються дієслова теперішнього часу за особами. Дієвідмінювання відбувається за двома типами: перша дієвідміна, другі дієвідміна: пишу, пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть; мплю, спиш, спить, спимо, спите, сплять.

. Творення та значення дієслів минулого часу. Давноминулий час.

Дієслова минулого часу позначають дію, яка відбувалася до моменту мовлення. Формотворчою основою для дієслів минулого часу є основа інфінітива, творяться за допомогою формотворчих суфіксів –в- . –л- та родових закінчень. Минулий час в українській мові може бути доконаного і недоконаного виду. Змінюються дієслова минулого часу за родами, що пояснюється їхнім походження. За походженням форми минулого часу – це колишні дієприкметники актичного стану минулого часу: читав, читала, читало, читали; прочитав, прочитала, прочитало, прочитали. В українській мові є давноминулий час, який позначає дію, яка передує іншій дії минулого часу. Форми давноминулого часу – аналітичні: був ходив, була ходила, було ходило, були ходили.

4. Творення і значення дієслів майбутнього часу. Часо-видові форми майбутнього часу.

Дієслова майбутнього часу позначають діє, яка відбуватиметься після моменту мовлення. Дієслова майбутнього часу змінюються за особами. У сучасній українській мові є три форми майбутнього часу: проста форма доконаного виду (дієвідмінювання відбувається за двома типами*: прочитаю, прочитаєш, прочитає, прочитаємо, прочитаєте, прочитають; вирішу, вирішиш, вирішить, вирішимо, вирішите, вирішать. Складна форма майбутнього часу твориться від інфінітива за допомогою формотворчого суфікса –м- та особових закінчень першої дієвідміни: читатиму, читатимеш, читатиме, читатимемо, читатимете, читатимуть. Складена форма майбутнього часу недоконаного виду - аналітична. Твориться за допомогою допоміжного дієслова бути, яке змінюється за особами та інфінітива: буду читати, будеш читати, буде читати, будемо читати, будете читати, будуть читати.

Навчальний елемент 1. 7. Значення часових форм.

1. Абсолютні та відносні значення часових форм.

Часові форми можуть вживатися у прямому і переносному значеннях. Абсолютні (прямі* значення часових форм визначаються тоді, коли значення часових форм відповідає моменту мовлення. Відносні значення часових форм виникають внаслідок асиметрії форми і змісту, значення часових форм не відповідає моменту мовлення.

2. Прямі значення часових форм: а) теперішнього часу; б) минулого часу; в) майбутнього часу.

Виділяються два типи абсолютного (прямого* значення теперішнього часу: власне теперішній (актуальний теперішній* і невласне теперішній. Валасне теперішній час має дія, яка збігається з моментом мовлення Що ти тут робиш?

Невласне теперішній має такі різновиди: розширений теперішній час Я пишу дипломну роботу; постійний теперішній час Земля обертається навколо Сонця; абстрактний теперішній час Курчат рахують восени.

Дієслова минулого часу можуть виражати такі значення часових форм: дієслова недоконаного виду виражають імперфектне значення Діти писали диктант. Вона приходила без запізнень; дієслова доконаного виду мають перфект не значення: А небо насунулось, світить зорями. Афористичне значення дієслів минулого часу доконаного виду вказує на результат як внутрішнє обмеження дії, підкреслює актуальність дії в минулому. Позаторік придбав цю книгу

Дієслова майбутнього часу означають конкретну поодиноку дію Я прочитає цю книгу; повторювану дію Ми будемо зустрічатися з вами. Я радітиму за вас.