3. Дискусійний статус категорії стану: а) академічний погляд; б) погляд в.В.Виноградова, і.Р.Білодіда; в) погляд і.Р.Вихованця.

Категорія стану – дискусійна категорія в українському мовознавстві. Існують три погляду щодо категорії стану. 1. Академічний погляд. Змістом категорії стану є відношення дії до суб’єкта. Категорія стану охоплює всі дієслова. До пасивного стану належать:1* зворотні дієслова з постфіксом –ся, утворені від перехідних дієслів, які використовуються у пасивній синтаксичній конструкції, де суб’єкт виражається О.в.(виступає непрямим додатком*; 2* пасивні дієприкметники минулого часу з суфіксом –ен-, -н-, -т-: прочитаний, зморений, розстріляний, розлитий; 3* безособові форми на –но, -то: зроблено, пошито, створено. До активного стану належать всі інші дієслівні форми. 2. Погляд В.В.Виноградова. Змістом категорії стану є відношення дії до суб’єкта і об’єкта. Категорія стану охоплює не всі дієслова. До активного стану належать перехідні дієслова, які беруть участь у активній синтаксичній конструкції. До пасивного стану належать: 1* зворотні дієслова з постфіксом –ся, утворені від перехідних дієслів, які використовуються у пасивній синтаксичній конструкції, де суб’єкт виражається О.в.(виступає непрямим додатком*; 2* пасивні дієприкметники минулого часу з суфіксом –ен-, -н-, -т-: прочитаний, зморений, розстріляний, розлитий; 3* безособові форми на –но, -то: зроблено, пошито, створено. Поза категорією стану: 1* неперехідні дієслова у двочленній синтаксичній конструкції Діти сплять; 2* безособові дієслова: не спиться, дошить, таланило; 3* дієслова. Які без постфікса –ся не вживаються: сміється, рахується, здається. 3. Погляд І.Р.Вихованця. Змістом категорії стану є відношення дії до суб’єкта. Категорія стану охоплює не всі дієслова. До активного стану належать перехідні дієслова, які беруть участь у активній синтаксичній конструкції. До пасивного стану належать: 1* пасивні дієприкметники минулого часу з суфіксом –ен-, -н-, -т-: прочитаний, зморений, розстріляний, розлитий; 2* безособові форми на –но, -то: зроблено, пошито, створено. Всі інші дієслівні форми перебувають поза категорією стану.

Навчальний елемент 1.5. Категорія способу – часткова дієслівна категорія

1. Загальна характеристика категорії способу.

Категорія способу – часткова дієслівна категорія, притаманна лише способовим формам. Змістом категорії способу є відношення діє до дійсності. Категорія способу – це тричленна граматичнв категорія, яка складається із грамем дійсного, умовного і наказового способу. Категорія способу – словозмінна граматична категорія. Категорія способу пов’язана з граматичними категоріями часу, особи, роду.

2. Грамема дійсного способу.

Відношення до дійсності має два вияви: реальний, ірреальний. Дієслова дійсного способу позначають реальну дію, яка відбувалася, відбувається або буде відбуватися, тобто грамема дійсного способу пов’язана із граматичною категорією часу. І.Р.Вихованець вилучає грамему дійсного способу із граматичної категорії способу, оскільки дієслова дійсного способу не мають своїх власних граматичних показників, показниками дійсного способу слугують часові показники. Дієслова дійсного способу бувають теперішнього, минулого і майбутнього часів.

3. Творення та значення дієслів наказового способу.

Дієслова наказового способу позначають ірреальну дію, не пов’язану із часом. Дієслова наказового способу виражають волевиявлення мовця, спонукання слухача у формі наказу, заклику, побажання, вимоги, прохання. Дієслова наказового способу змінюються за особами, творяться дієслова наказового способу від формотворчої основи теперішнього часу. Парадигма наказового способу неповна, оскільки відсутня форма 1-ос. одн. До складу парадигми наказового способу входять синтетичні та аналітичні форми. Дієслова наказового способу мають два типи особових закінчень: читай, хай читає. читаймо, читайте, хай читають; пиши, хай пише, пишімо, пишіть, хай пишуть.

4. Творення та значення дієслів умовного способу.

Дієслова умовного способу позначають ірреальну дію, не пов’язану з категорією часу. Умовний спосіб позначає бажану, гіпотетичні дію. Формотворчою основою для умовного способу слугує основа інфінітива. Дієслова умовного способу змінюються за родами: читав би, читала б, читало б, читали б. Формотворча частка би (б* – це колишній аорист 2-ої, 3- ос. дієслова бути.

5. Бажальний та спонукальний способи як контамінація умовного та наказового способів.

Деякі мовознавці виокремлюють бажальний і спонукальний способи, які можна розглядати як контамінацію наказового і умовного способів. За значенням – це форми наказового способу, це формою – умовного способу. Спонукальний спосіб: ти зробив би, він зробив би, вони зробили б. Бажальний спосоіб: я волів би, ми воліли б.