2.3 Оцінка впливу фінансових факторів виробництва

Аналіз ліквідності та платоспроможності один із важливих етапів оцінки фінансового стану підприємства, так як допомагає визначити ступінь покриття зобов’язань підприємства, а також наявність у нього коштів для погашення боргів за всіма короткостроковими зобов’язаннями при одночасному здійсненні безперервного процесу виробництва та реалізації продукції. Перший етап такого аналізу – це визначення ліквідності балансу. Результати аналізу зведемо до таблиці 2.5.

Отже, з таблиці 2.5 бачимо, що ліквідність балансу у підприємства протягом трьох досліджуваних періодів не змінюється і складає 75%, тобто у разі потреби підприємство покриє лише половину зобов’язань активами. При цьому термін перетворення активів у грошову форму відповідає терміну погашення зобов’язань. Наступний етап аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства – це аналіз за допомогою фінансових коефіцієнтів, що дає більш детальну інформацію про стан підприємства. При цьому ліквідність характеризує лише поточний стан розрахунків, та їх перспективу. Оцінка платоспроможності підприємства передбачає вивчення та аналіз причин фінансових труднощів підприємства.

У підприємства протягом досліджуваного періоду збільшується власний оборотний капітал. З рівня 2440 тис. грн. у 2009 році він зріс до 3965 тис. грн. у 2011 році. Це означає, що на початку досліджуваного періоду джерелом покриття поточних активів підприємства був власний капітал у розмірі 2440 тис. грн., а на кінець досліджуваного періоду ця частина становила 3965 тис. грн.

Таблиця 2.6

Розрахунок показників фінансового потенціалу ліквідності та платоспроможності підприємства за 2009 – 2011 рр.

Показник	Нормативні значення	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення
					2010 р.	2011р.
Власний оборотний капітал, тис. грн.	збільшення	2440	3043	3965	+604	+922
Маневровість власного оборотного капіталу	немає	0,05	0,13	0,04	+0,08	-0,09
Коефіцієнт покриття	2,0-2,5	10,41	11,38	11,90	+0,97	+0,52
Коефіцієнт швидкої ліквідності	> 1	6,95	8,58	8,65	+1,63	+0,07
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,25-0,30	0,44	1,38	0,41	+0,94	-0,97
Коефіцієнт забезпечення оборотних активів	немає	0,18	0,21	0,27	+0,03	+0,06
Коефіцієнт ліквідності запасів	0,5-0,6	3,46	2,81	3,25	-0,65	+0,44
Коефіцієнт співвідношення	немає	-0,39	-0,38	-0,37	+0,01	+0,01

Маневреність власного оборотного капіталу показує, яка частина власних оборотних коштів знаходиться в найбільш ліквідних активах. Тобто у 2009 році частка грошей у власному оборотному капіталі складала 5 %, потім вона збільшилась на 8 %, а у 2011 році зменшилась і склала 4 %. Для більшої наочності зобразимо дані показники у вигляді графіків (рис.2.7.)

Рисунок 2.7 Коефіцієнт поточної ліквідності підприємства

за 2009 – 2011 рр.

Коефіцієнт поточної ліквідності у 2009 році становив 6,95, у 2010 році – 8,58, а у 2011 році зріс до рівня 8,65. Цей коефіцієнт аналогічний попередньому коефіцієнту, але при розрахунку виключають запаси. Тобто досить ліквідні активи підприємства перевищують його поточні зобов’язання в середньому у 8 разів. При цьому цей показник відповідає нормативному значенню.

Рисунок 2.8 Коефіцієнт покриття підприємства за 2009 – 2011 рр.

Загальний коефіцієнт покриття у підприємства протягом трьох років дуже високий і спостерігається тенденція до збільшення. Так, у 2009 році він становив 10,41, а у 2011 році зріс до рівня 11,9. Це означає, що оборотних активів у підприємства на початок досліджуваного періоду більше в 10,41 раз, ніж поточних зобов’язань, а на кінець періоду більше в 11,9 раз. Крім того жодне значення не відповідає нормативному і більше нього в середньому в п’ять разів.

Рисунок 2.9 Коефіцієнт абсолютної ліквідності підприємства

за 2009 – 2011 рр.

Найбільш жорсткий критерій ліквідності підприємства – це коефіцієнт абсолютної ліквідності. Він показує, що у 2009 році негайно підприємство може погасити 44 % своїх поточних зобов’язань. У 2010 році цей показник збільшився на 94 % і складав 138 %, а у 2011 році він значно зменшився і був на рівні 41 %, тобто у разі негайної потреби підприємство могло погасити 41 % своїх поточних зобов’язань. Також необхідно відмітити, що усі значення перевищують нормативні, так як вважається нормальним, коли підприємство може негайно погасити 25%-30% своїх зобов’язань.

Питома вага оборотних активів показує, яка частина наявних джерел підприємства мобілізована, а яка іммобілізована. Тобто протягом трьох років у обіг було додатково залучено лише 9 % активів. Це означає, що залишок активів – 91 % знаходиться в немобільній формі, тобто це мертвий капітал.

Ліквідності запасів показує, що у 2009 році при перетворенні запасів у грошову форму може бути погашено 346 % поточних зобов’язань. У 2010 році цей показник знизився на 65 %, а у 2011 році підвищився на 44 %. Це означає, що якби у підприємства із обігових активів були б лише запаси, то воно могло погасити свої зобов’язання у трикратному розмірі. Єдина проблема – це час перетворення їх у ліквідну форму.

Коефіцієнт співвідношення нерозподіленого прибутку до всієї суми активів протягом трьох років має від’ємне значення і показує, що у підприємства присутній непокритий збиток. Але тут спостерігається позитивна тенденція – частка нерозподіленого прибутку зменшилась на 2%.

Отже, за досліджуванні 2009 – 2011 роки у підприємства спостерігаються проблеми з ліквідністю, так як нормативному значенню відповідає лише коефіцієнт швидкої ліквідності. При цьому він більше нормативного у вісім разів.

Це свідчить про не виважену політику підприємства в плані розрахунків, так як воно дозволяє безкоштовно користуватися своїми коштами, а за своїми зобов’язаннями намагається як можна швидше розрахуватися, тим самим забирає в себе додаткове джерело поповнення коштів, тим паче, що це джерело безкоштовне. При чому у підприємства у 2011 році показник абсолютної ліквідності перевищує нормативне значення за рахунок того, що він більший нього на 10 %, тобто у підприємства достатня кількість найбільш ліквідних активів і за необхідності зобов’язання можуть бути погашені вчасно. При цьому підприємство має невелику питому вагу оборотних активів у загальній сумі джерел коштів.

Також підприємство має власний оборотний капітал, який у динаміці збільшується, але підприємство протягом досліджуваного періоду має непокритий збиток, тобто оборотний капітал підприємства працює неефективно.

Можлива причина такої поганої роботи це перевищення витрат в порівнянні з доходами, які одержує підприємство. Тому йому необхідно негайно переглянути статті витрат та доходів і, можливо, має сенс відмовитись від деяких доходів та замінити їх більш ефективними, а по витратам провести детальний аналізі і по можливості зменшити проблемні статті.

Як вже зазначалось, однією з важливих ознак фінансового стану підприємства є його фінансова стійкість. Тому, в умовах становлення ринкових відносин кожен суб’єкт господарювання повинен володіти достовірною інформацією про фінансову стійкість як власного підприємства, так і своїх партнерів.

Оцінка фінансової стійкості дозволяє зовнішнім суб’єктам аналізу (банкам, партнерам по договірних відносинах, контролюючим органам) визначити фінансові можливості підприємства на перспективу, дати оцінку фінансової незалежності від зовнішніх джерел, скласти в загальній формі прогноз майбутнього фінансового стану.

Таблиця 2.7

Показники фінансового потенціалу фінансової стійкості підприємства за 2009 – 2011 рр.

Показник	Нормативне значення	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення
					2010 р	2011 р
Коефіцієнт автономії	0,5	0,97	0,97	0,95	0,00	-0,02
Коефіцієнт фінансової залежності	0,5-0,6	1,03	1,03	1,05	0,00	+0,02
Коефіцієнт фінансового ризику	0,1-0,2	0,02	0,02	0,02	0,00	0,00
Коефіцієнт маневреності власного капіталу		0,16	0,20	0,26	+0,04	+0,06
Коефіцієнт залучених коштів		0,02	0,02	0,02	0,00	0,00
Індекс постійного активу		0,85	0,81	0,77	-0,04	-0,04
Коефіцієнт реальної вартості майна		0,85	0,78	0,73	-0,07	-0,05
Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів		0,21	0,27	0,37	+0,06	+0,10
Коефіцієнт покриття запасів		2,87	4,23	3,56	+1,36	-0,67
Коефіцієнт забезпеченості запасів		2,72	4,02	3,37	+1,30	-0,65
Коефіцієнт покриття власними коштами оборотних активів		0,07	0,06	0,10	-0,01	+0,04

При цьому даючи оцінку факторам, які вплинули на фінансову стійкість підприємства, слід пам’ятати, що вони можуть бути як залежними від підприємства, так і незалежними від його діяльності. Результати аналізу зведемо до таблиці 2.7.

Коефіцієнт фінансової залежності показує, що у 2009 – 2010 роках на 1 грн. власного капіталу приходиться 1,03 грн. залученого капіталу. У 2011 році цей показник збільшився на 2 коп. нормативного значення для даного показника не існує. Також зобразимо дані показники графічно за допомогою графіку (рис.2.10).

Рисунок 2.10 Показники автономії та фінансової залежності підприємства за 2009 – 2011 рр.

Отже, з таблиці 2.7 бачимо, що протягом перших двох років досліджуваного періоду частка власного капіталу в загальній сумі коштів 97 %, у 2011 році – 95 %. Це означає, що майже весь капітал, авансований в діяльність підприємства сформовано за рахунок власних коштів, тобто підприємство самофінансується. При цьому слід відмітити, що протягом трьох років жодний показник автономії не відповідає нормативному значенню.

Рисунок 2.11 Показники фінансового ризику та маневреності власного капіталу підприємства за 2009 – 2011 рр.

Протягом трьох років коефіцієнт фінансового ризику у даного підприємства залишався незмінним і складав 0,02, тобто на 1 грн. власного капіталу приходилося 2 коп. позиченого. Підприємство у своїй діяльності повністю обходиться власними коштами. Також даний показник знаходиться в межах нормативного значення.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, що у 2009 році в мобільній формі знаходиться 16 % власного капіталу, відповідно решту – 84% - капіталізовано. Протягом наступних двох років він збільшився на 10% і у 2011 році склав 26 %.

Рисунок 2.12 Показники залучених коштів, постійного активу та реальної вартості майна підприємства за 2009 – 2011 рр.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу, показує, що протягом досліджуваних трьох років у загальній сумі коштів залучений капітал складає лише 2 %, тобто підприємство майже не позичає коштів. Нормативного значення для даного показника не існує.

Коефіцієнти довгострокового залучення позикових коштів та структури залученого капіталу ми не розраховували, так як підприємство не бере довгострокові кредити і тому у нас відсутні дані необхідні для розрахунку.

Індекс постійного активу показує, що у 2009 році на 1 грн. власного капіталу приходиться 85 коп. необоротних активів, тобто власний капітал у розмірі 85 коп. іммобілізовано. Протягом наступних років даний показник зменшився і у 2011 році склав 77 коп. Для даного показника також не існує нормативного значення.

Протягом 2009 – 2011 років впав рівень виробничого потенціалу підприємства з 0,85 до 0,73, але все-таки це свідчить про досить високий рівень матеріало- і фондовіддачі, так як цей показник більше від нормативного значення 0,5.

Коефіцієнт співвідношення оборотних та необоротних активів показує, що у 2009 році на 1 грн. необоротних активів приходиться 0,21 грн. оборотних активів. Протягом наступних двох років він суттєво збільшився і у 2011 році складав 0,37 грн. Для даного показника також не визначено нормального співвідношення.

Коефіцієнт покриття запасів показує, що протягом досліджуваного періоду у підприємства достатньо коштів, щоб покрити, в середньому, трикратний розмір наявних запасів. Так на початок періоду цей коефіцієнт складав 2,87, а на кінець – 3,56. При цьому запаси в основному покриваються за рахунок власного оборотного капіталу, так як короткострокових кредитів не бере, а кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги є досить незначною.

Коефіцієнт забезпеченості запасів показує, що протягом трьох років запаси повністю забезпечуються власним оборотним капіталом. Так у 2009 році цей показник був на рівні 2,72, а у 2011 році – 3,37. При цьому нормальним вважається, коли за рахунок власного оборотного капіталу покривається лише 60 % - 80 % запасів. Отже, протягом досліджуваного періоду жодне значення показника не відповідає нормативному.

Для оцінки фінансової стійкості важливим є визначення виду джерел фінансування запасів та витрат. Використовуючи формули визначимо тип фінансової стійкості підприємства. Результати аналізу зведемо до таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Рівень фінансовго потенціалу підприємства за 2009 – 2011 рр.

Показник	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Загальна величина запасів та витрат (З), тис. грн.	896	757	1177
Власний обіговий капітал (ВОК), тис. грн.	2440	3043	3965
Функціонуючий капітал (ФК), тис. грн.	2446	3038	3958
Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (ОДФз), тис. грн.	2446	3038	3958
δВОК	1544	2286	2788
δФК	1550	2282	2781
δОДФз	1550	2282	2781
Трьохкомпонентний показник фінансової стійкості (S(δ))	(1; 1; 1)	(1; 1; 1)	(1; 1; 1)

Отже, з таблиці 2.8 бачимо, що підприємство протягом трьох досліджуваних років характеризується абсолютною фінансовою стійкістю. Для такої стійкості характерно, що всі запаси покриваються власними обіговими коштами, тобто підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація досить рідка і не є ідеальною, тому що свідчить про невміння, небажання або відсутність можливостей у керівництва використовувати зовнішні джерела фінансування.

Таблиця 2.9

Оцінка ділової активності підприємства за 2009 – 2011 рр.

Показник	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу, раз	0,26	0,32	0,42
Коефіцієнт оборотності маневрових коштів, раз	1,67	1,58	1,60
Коефіцієнт оборотності мобільного оборотного капіталу, раз	1,80	1,66	1,73
Коефіцієнт оборотності грошових коштів, раз	20,19	25,97	19,03
Коефіцієнт оборотності запасів, раз	4,78	5,54	6,21
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, раз	3,33	2,69	2,75
Тривалість обороту дебіторської заборгованості, днів	108	134	131
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, раз	19,89	18,49	21,37
Тривалість обороту кредиторської заборгованості, днів	18	19	17
Фондовіддача, грн/грн	0,33	0,43	0,62
Коефіцієнт оборотності власного капіталу, раз	0,28	0,34	0,46

Як вже зазначалося ділова активність підприємства проявляється в динамічності його розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширення ринків збуту. При цьому для оцінки рівня ефективності використання ресурсів підприємства використовують різні показники обіговості. Результати розрахунків зведемо до таблиці 2.9.

З таблиці 2.9 бачимо, що у підприємства протягом досліджуваного періоду збільшується загальний коефіцієнт обертання капіталу з рівня 0,26 до 0,42. Це означає, що у 2009 році на 1 грн активів приходилось 26 коп. чистої виручки, а у 2011 році – 42 коп.

У 2009 році мобільні кошти, тобто сума обігових активів з доходами майбутніх періодів, за рік оберталися 1,67 раз, у 2010 році – 1,58 раз, у 2011 році 1,6 разів, тобто 1 грн. мобільних коштів за рік оберталась відповідно 1,67 разів та 1,58 раз. При цьому оборотні кошти на початок періоду обертались за рік 1,8 раз, потім даний показник зменшився на 0,09 рази, а у 2011 році збільшився до рівня 1,73 рази..

Готова продукція в середньому здійснювала 22 оберти. При цьому даний показник коливався.

Так у 2009 році він становив 20,19 разів; 25,97 – у 2010 році; 19,03 – у 2011 році, тобто в середньому протягом року готова продукція перетворювалась в грошові кошти 22 рази. Кількість обертів запасів за рік збільшились від 4,78 рази до 6,21 разів, тобто поступово зменшується період зберігання запасів на складі. За результатами наведених даних можна зробити висновок щодо прискорення використання запасів на підприємстві, що є свідоцтвом покращення рівня виробництва та підвищення використання виробничого потенціалу підприємства. Підвищення рівня виробництва продукції та прискорення використання запасів дозволяє підприємству оптимізувати витрати на зберігання запасів і знизити витрати на закупівлю.

Для наочності зобразимо показники ділової активності графічно (рис.2.13).

Рисунок 2.13 Показники оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства за 2009 – 2011 рр.

Рисунок 2.14 Тривалість обігу дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства за 2009 – 2011 рр.

При цьому ми спостерігаємо дуже низьку оборотність дебіторської заборгованості і при чому вона має тенденцію до зниження. Так у 2009 році дебіторська заборгованість оберталась за рік 3,33 рази, а у 2011 році цей показник впав до рівня 2,75 рази. Відповідно, збільшився період погашення дебіторської заборгованості (у 2009 році заборгованість погашалась через 108 днів, а у 2011 році – через 131 день).

Що ж до кредиторської заборгованості, то тут відбувається все навпаки. Протягом досліджуваного періоду збільшилось обертання дебіторської заборгованості з 19,89 разів до 21,37 разів. Як наслідок зменшився період погашення поточних зобов’язань у підприємства з 18 днів до 17 днів.

Рисунок 2.14 Фондовіддача підприємства за 2009 – 2011 рр.

Також необхідно відмітити, у підприємства збільшилась ефективність використання основних засобів. Так у 2009 році на 1 грн. основних засобів припадало 33 коп. виручки від реалізації, у 2010 році – 43 коп., а у 2011 році – 62 копійки, тобто кожна гривня основних засобів приносила виручку протягом досліджуваних трьох років відповідно 33 коп., 43 коп., 62 коп.

При цьому збільшується обертання власного капіталу. Так у 2009 році на 1 грн. власного капіталу приходилось 28 коп. загальної виручки, у 2010 році – 34 коп., а у 2011 році цей показник становив 46 коп.

Для наведених показників не існує нормативних значень, але позитивним є зростання їх в динаміці.

Отже, основною проблемою при проведенні даного аналізу є неузгодженість між обертанням дебіторської та кредиторської заборгованості. Так підприємство погашає свої поточні зобов’язання в період менший місяця, а дебітори розраховуються в середньому через чотири місяці.

При цьому порушується «золоте правило» ефективної роботи підприємства: термін погашення кредиторської заборгованості повинен бути більшим, ніж термін погашення дебіторської заборгованості, але цей період не повинен перевищувати 3 місяці. Тому підприємству негайно потрібно переглянути кредитну політику, тому що відвернення коштів у дебіторську заборгованість призводить до фінансових утруднень (нестача коштів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати). Крім цього, заморожування коштів призводить до сповільненості оборотності капіталу.

Також спостерігається поступове зменшення обороту готової продукції. Це значить, що на складі готова продукція лежить досить довго. Можливо, це пов’язано з падінням попиту на продукцію, що виготовляє підприємство, із погано налагодженими каналами збуту, низькою купівельною спроможністю покупців, підвищенням собівартості продукції, неритмічністю випуску та відвантаження продукції, несвоєчасне укладення договорів на поставку готової продукції та інші. Що ж до останніх показників, то тут спостерігається позитивна тенденція – в динаміці вони збільшуються.

Рентабельність безпосередньо пов’язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність – це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Визначаючи показники рентабельності діяльності підприємства ми маємо змогу оцінки ефективність використання його виробничого потенціалу оскільки саме рентабельність виступає показником ефективності діяльності підприємства.

Різні варіанти рішень, що приймаються для визначення прибутку зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності. Результати розрахунків зведені до таблиці 2.10.