Тема 10. Організація інформаційного, технічного та ергономічного забезпечення обліку, контролю й аналізу

1. Сутність інформаційних технологій облікового процесу та вимоги до них

2. Групування інформаційних технологій

3.     Вимоги до ергономічного забезпечення працівників обліку, контролю та аналізу

4.     Основи соціального забезпечення працівників обліку, контролю та аналізу

 

1. Сутність інформаційних технологій облікового процесу та вимоги до них

 

Інформаційна технологія облікового процесу являє собою систе­му методів і способів збору, нагромадження, реєстрації, передаван­ня, відображення, зберігання, пошуку, модифікації, аналізу, захисту, видачі необхідної облікової інформації всім зацікавленим користувачам на ос­нові застосування апаратних та програмних засобів.

Для організації систем відображення вихідної бухгал­терської інформації необхідно вжити таких заходів:

-         дослідити інфор­маційну систему обліку;

-         визначити категорії користувачів інформації, мету, мову та структуру реалізації облікових, контро­льних і аналітичних функцій,

-         визначити структуру технічних засобів, канали зв'язку та структуру програмного забезпечення;

-         установити взає­мозв'язки з інформаційною базою даних.

Особливого значення у відображенні інформації набуває дослідження інформаційної системи обліку. При цьому уточ­нюється взаємозв'язок завдань і послідовність їх виконання, дослі­джуються питання організації інформаційної бази облікових даних, визначаються засоби захисту і подання даних, здійснюється структуризація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу за рівнями упра­вління. Уточненням типу користувачів вихідної інформації визначається функціональна галузь: вид діяльності, рівень управління, склад облікових даних, які слугують базою для прийняття рішень і виконання конкретних облікових, контрольних і аналітичних процедур, вид рішень, які приймаються, і процедур, що виконуються, ступінь інтенсивності взаємодії з інформаційною системою.

 

2. Групування інформаційних технологій облікового процесу

Інформаційні технології за способом обробки інформації поді­ляють на забезпечувальні та функціональні.

Забезпечувальні технології обробки інформації — це технології, які використовуються як інструментарій для розв'язування задач обліку, кон­тролю та аналізу. Такі технології поділяють за класами завдань, на які во­ни зорієнтовані. Забезпечувальна частина інформаційної технології скла­дається з технічного, інформаційного, технологічного, математичного, організаційного, правового, економічного та інших видів забезпечення.

Функціональна частина інформаційної технології — це модель системи управління об'єктом. Функціональна технологія являє со­бою синтез забезпечувальної та предметної технологій, здійснений за певними правилами.

Предметна технологія являє собою послідовність технологічних етапів, що мають на меті перетворення первинної інформації на ре­зультатну в будь-якій предметній галузі. Предметна технологія не залежить від використання засобів обчислювальної техніки та ін­формаційних технологій.

У бухгалтерському обліку використовують як окремі інформа­ційні технології, так і їх сукупності, об'єднані у взаємозв'язаний комплекс..

Організацію облікового процесу бух­галтера можна подати у вигляді схеми робочих місць, що відбиває їх взаємодію при здійсненні облікових функцій. До цієї схеми входять ро­бочі місця бухгалтера, а також працівників, більш чи менш пов'язаних з організацією бухгалтерського обліку. До них слід віднести робочі місця з документування, реєстрації, оформлення документів тощо.

Згідно з місцем та організацією технології виконання завдання бухгалтерського обліку можна поділити на три групи:

1) підготовка інформації та її обробка в бухгалтерії;

2) систематизація й узагальнення облікової інформації на рахунках за видами ресурсів, а також контроль і аналіз результатів систематизації та узагальнення;

3) формування інформації для подальшого використання та її координація.

На першому етапі виконання зазначених робіт слід враховувати технічні, економічні та організаційні характеристики підприємства щодо умов збирання первинної інформації; системи обліку; обсяг первинної інформації; територіальне розташування місць збирання й обробки первинної облікової інформації. Крім того, треба брати до уваги такі параметри, як технічне забезпечення, техніко-експлуатаційні характеристики, технологічні операції, що реалізуються іншими підсистемами.

На двох наступних етапах з утвореної сукупності технологічних операцій формують технології ланцюжки, тобто набір відповід­них технологічних операцій із зазначенням послідовності їх вико­нання. При цьому враховують таке:

        набір технологічних ланцюжків якісно неоднорідний;

        оптимальність   технологічного   забезпечення   допускає   міні­мальну кількість технологій, що реалізують усі необхідні умо­ви збору, документування й підготовки даних;

        усі технологічні ланцюжки мають бути зорієнтовані на один набір необхідних елементів технічного, інформаційного й ор­ганізаційного забезпечення.

Для визначення послідовності технологічних операцій керуються такими принципами:

        технологічна операція збору первинної інформації має бути першою в ланцюжку;

        відображену первинну інформацію слід зареєструвати на носії;

        кожному первинному носію відповідає певний шлях реєстрації первинної інформації;

        первинний носій має бути переданий до бухгалтера або персонального комп'ютера;

        потрібно контролювати правильність виконання всіх технологічних операцій;

        контролюючи готовність початкової інформації, потрібно вра­ховувати виконання двох умов: 1) надходження до бухгалтера початкової інформації; 2) завершення підготовки всієї інформації, що надходить;

        необхідно забезпечити отримання інформації, яка дає змогу здійснювати управлінський контроль;

        технологічний ланцюжок має бути лінійним, тобто слід уникати повторного надходження інформації на одне робоче місце бухгалтера.

Роботу об'єднують за групами. У кожній групі мають об'єднуватися роботи, що їх виконуватиме персонал однакової кваліфікації. Такий поділ робіт на групи дає змогу реалізувати один з найважливіших принципів організації праці — принцип спеціалізації.