3.3. Реалізація заходів щодо вдосконалення інформаційної системи управління персоналом та оцінка їх ефективності

В якості програмного комплексу, який буде використано на ТОВ «Хлібодар», пропонується використати «1С: Підприємство 8. Зарплата і Управління Персоналом для України», основні функції і переваги над іншими програмними продуктами описані в п. 2.2 даної роботи.

Основні методичні положення щодо визначення доцільності інвестицій того чи іншого суб'єкта господарювання відображуються в узгодженій системі розрахунків і логічних дій, що здійснюються поетапно, у певній послідовності.

Перший етап: розрахунок початкових інвестицій на підставі наявних проаналізованих даних щодо всіх елементів, котрі входять до складу початкових капітальних витрат і початкового доходу підприємства.

Другий етап: визначення дохідних та безпечних грошових потоків за кожний рік розрахункового періоду, ураховуючи всі види доходів підприємства.

Третій етап: встановлення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків із використанням її відсоткового чинника (коефіцієнта приведення).

Четвертий етап: обчислення чистої теперішньої вартості (NPV) грошових потоків та оцінка за методом застосування NPV доцільності інвестицій з урахуванням ризику й інфляції та (або) визначення внутрішньої ставки доходу (IRR), за якої NPV дорівнює нулю, і прийняття рішення про доцільність капітальних вкладень.

Розглянемо основні показники ефективності проекту до яких відносяться такі показники як:

- чиста теперішня вартість;

- внутрішня норма доходності;

- індекс рентабельності;

- період окупності.

Чиста теперішня вартість (NPV) проекту розрахо­вується як сума всіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за певною ставкою дохідності, за винятком дисконтованої вартості вкладених інвестицій. Правило чистої теперішньої вартості ілюструється формулою:

(3.1)

де R_t - очікувані чисті грошові потоки;

k - ставка дохідності, що вимагається від проекту;

С - початкова витрата капіталу, що здійснюється зараз (або ж теперішні вартості всіх витрат).

Інакше кажучи, чиста теперішня вартість (NPV) є сумою всіх очікуваних грошових потоків (R_t), починаючи з першого року (t = 1) до кінця життєвого циклу проекту (n), дисконтована за ставкою дисконтування проекту k, зменшена на вартість коштів, інвестованих у проект.

Внутрішня норма дохідності (IRR) є ставка дохідності, яка прирівнює очікувані чисті грошові потоки до початкових витрат.

Правило чистої теперішньої вартості дає теоретично обґрунтовану відповідь на запитання щодо прийняття або відхилення інвестиційної пропозиції. Альтернативним підходом є розрахунок внутрішньої норми дохідності. Для розрахунку IRR необхідно обчислити щодо R таку формулу:

(3.2)

де r - ставка дохідності, яка дає NPV = 0.

Проект приймається за умови, що значення його внутрішньої норми дохідності більше за ставку дохідності, що вимагається за проектом. У даному разі величина k з формули чистої теперішньої вартості являє собою ставку дохідності, що потребується.

У переважній більшості випадків IRR - метод оцінки капітальних проектів. Він дає таке саме рішення стосовно прийняття чи відхилення пропозиції щодо інвестування. Проекти з позитивними значеннями чистої теперішньої вартості матимуть вартість r біль­шу за вартість k.

Строк окупності інвестицій (РР) розраховується для даного прикладу за формулою:

(3.3)

де, R_∑ - сумарні витрати;

S_m – дисконтовані доходи.

Третім за важливістю методом оцінки рішень стосовно капіталовкладень вважається індекс прибутковості, який ще інколи називається співвідношенням витрат і доходів. Індекс прибутковості (РІ) є часткою від ділення очікуваних майбутніх грошових потоків на початкові витрати:

(3.4)

Єдина різниця між чистою теперішньою вартістю та індексом прибутковості полягає в тому, що при використанні показника NPV початкові витрати віднімаються від теперішньої вартості очікуваних грошових потоків, а при розрахунку показника РІ теперішня вартість очікуваних грошових потоків ділиться на початкові витрати. Проект приймається за умови, якщо його прибутковість більше за одиницю. Відповідно, якщо за проектом індекс прибутковості перевищує одиницю, чиста теперішня вартість є позитивною.

Правило NPV дає керівникам можливість приймати правильні рішення. Проте існує кілька інших прийомів оцінки капітальних проектів, використання яких може призвести до сумнівних рішень стосовно прийняття або неприйняття проектів. До поширених прийомів належать період окупності проекту, дисконтований період окупності, дохідність залученого капіталу та по­казник впливу на дохідність акції. Період окупності є проміжком часу, необхідного для того, щоб відшкодувати початкові інвестиції. Проте метод періоду окупності є недостатнім з огляду на те, що він включає завдання суб’єктивного встановлення терміну періоду окупності, не надає інформації стосовно того, чи створює цей проект багатство, а також може ігнорувати значні виплати поза межею (у часі) точки окупності. Хоча на практиці значення показника періоду окупності дає змогу керівнику оцінити, протягом якого часу кошти знаходять­ся у зоні ризику.

Дисконтований період окупності різниться від періоду окупності тільки тим, що він розраховується після дисконтування грошових потоків. Таким чином, він завжди буде довшим ніж період окупності, який ігнорує дисконтування. Так само як і період окупності, дисконтований період окупності позначений таким недоліком, як неможливість точно визначити прийнятне значення періоду окупності. Дисконтований період окупності не показує, чи дійсно інвестиція приносить гроші, задовольняючи потреби споживача на конкурентних ринках.

Оцінювати витрати на впровадження системи будемо по наступних статтях:

1. Вартість впровадження системи.

2. Вартість підготовчих курсів.

3. Вартість оновлення системи

4. Апаратна частина

При цьому витрати будуть розділені на первісні, зв'язані безпосередньо із впровадженням системи на підприємство, а також щомісячні витрати, пов'язані з обслуговуванням підприємства в системі.

Нижче наведений первісний кошторис витрат на впровадження системи для одного робочого місця:

Таблиця 3.7

Затрати на впровадження системи

Стаття затрат	Сума
Вартість програмного продукту на 2 робочих місця	3680
Вартість встановлення системи	240
Вартість підготовчих курсів	1500
Апаратна частина	9000
Всього	14420

Тепер приведемо щомісячні витрати на роботу системи.

Таблиця 3.8

Кошторис щомісячних витрат на роботу системи

Стаття затрат	Сума
Поточні витрати на обслуговування роботи системи	60
Всього	60

В результаті впровадження системи буде вивільнено 1 працівника бухгалтерії, який займався обліком кадрів на ¾ ставки. Тому доходи від впровадження системи можна оцінити як щомісячну економію на заробітній платі вивільненому персоналу.

Заробітна плата бухгалтера складала 1200 грн. на місяць. Тому загальна щомісячна економія від впровадження системи автоматизованого складського обліку складе 1200 грн. на місяць.

Розрахунок показників ефективності будемо проводити на три роки, оскільки динаміка змін ринку інформаційних систем дуже велика й у майбутньому даний проект може бути просто не актуальний.

Ставку дисконтування приймемо при розрахунках 15%.

Складемо зведену таблицю доходів і витрат за три періоди:

Таблиця 3.9

Зведена таблиця доходів і витрат по проекті

Рік	Період організації ІС	1-й рік	2-й рік	3-й рік
Затрати, грн.	14420	720	720	720
Доходи, грн.	-	14400	14400	14400

Чистий приведений доход склав 16814,52 грн., що говорить про ефективність проекту.

Індекс рентабельності:

Індекс прибутковості більше одиниці, тому проект ефективний.

Показник рентабельності склав 105%, що говорить про високу прибутковість проекту.

Внутрішня норма прибутковості

Розв’язуючи це рівняння отримуємо ІRR=78%. Це означає, що коливання процентних ставок у розумних межах не приведуть до істотного зниження інвестиційної привабливості проекту.

Період окупності проекту

Проект окупить себе через 1,24 роки.

Отже, впровадження інформаційної системи управління персоналом на підприємстві дозволить не тільки оптимізувати бізнес-процеси, пришвидшити процес прийняття рішень, зменшити кількість помилок тощо, але і має під собою обґрунтовану економічну вигоду, що дозволить підприємству зекономити додаткові грошові кошти і спрямувати їх на інші потреби.