3. Види і структура внутрішніх правовідносин у приватних аграрних підприємствах кооперативного і корпоративного типів.

Внутрішньогосподарськими відносинами у приватних підприємствах кооперативного типу є засновані на членстві, а для працездатних - також і на особистій трудовій участі в КСГП (СпС, с/г кооперативах тощо), правовідносини між кооперативним підприємством, з одного боку, і кожним окремим його членом - з іншого.

Аграрно-правовими внутрішніми правовідносинами є також окремі правовідносини між кооперативними і корпоративними аграрними підприємствами і родинами їх членів (учасників), а також з їх виробничими підрозділами.

За своїм змістом правовідносини між кооперативними і корпоративними аграрними підприємствами та окремими їх членами (учасниками) являють собою сукупність їх взаємних суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, що реалізуються через взаємну поведінку з приводу виробничо-господарської діяльності, певних управлінських і трудових відносин, реалізації кооперативними і корпоративними підприємствами своїх правомочностей як власника засобів виробництва, виробленої продукції.

Внутрішньогосподарськими вважаються також правовідносини між кооперативними і корпоративними аграрними підприємствами та їх членами (учасниками) з приводу задоволення матеріальних інтересів, соціально-побутових і культурно-освітніх потреб членів (учасників) як своєрідних інвесторів (співзасновників) цих юридичних осіб. Наприклад, правовідносини щодо розподілу прибутків, надання підприємством знарядь для обробітку учасником присадибної ділянки, направлення на навчання члена (учасника) за кошти підприємства тощо.

Елементами внутрішніх правовідносин є:

• по-перше, суб'єкти, тобто кооперативні й корпоративні підприємства, члени кооперативних і учасники корпоративних підприємств, наймані працівники та інвестори корпоративних підприємств (фізичні особи, які мають акції підприємства і не беруть особистої участі працею в діяльності товариства);

• по-друге, суб'єктивні права і юридичні обов'язки зазначених вище суб’єктів;

• по-третє, юридичні факти, спрямовані в одних випадках на виникнення, зміну чи припинення правовідносин, в інших на відновлення порушених прав та притягнення винних осіб до юридичної відповідальності;

• по-четверте, об'єкти, тобто нерухоме й рухоме майно, вимоги, що мають грошову вартість, матеріальні й духовні інтереси, дії яких чекають суб'єкти цих відносин один від одного.

Аграрне право визначає основні положення інституту права колективної власності. КСГП (сільськогосподарський кооператив), як суб'єкт права, здійснює право володіння, користування і розпорядження знаряддями, засобами і продуктами виробництва. Так, у ході функціонування сільськогосподарське підприємство передає своїм виробничим підрозділам необхідні для їхньої господарської діяльності нерухоме майно, машини, устаткування, насіння, корми тощо.

Ці підрозділи, будучи частиною сільськогосподарського підприємства, використовують надані їм засоби за їх призначенням, внаслідок чого між КСГП, з одного боку, і його підрозділами, з іншого, виникають організаційно-управлінські відносини, як між цілим і його частинами.

Окрему групу суспільних відносин, що виникають усередині приватних аграрних підприємств кооперативного типу, становлять трудові правовідносини. Останні являють собою колективні відносини, що базуються на колективній власності та принципах колективної організації суспільної праці.

З трудовими правовідносинами нерозривно пов'язані також:

1. правовідносини з оплати праці членів КСГП (АТ, ТОВ), спеціалістів, керівників та найманих працівників;

2. правовідносини з дисципліни праці;

3. правовідносини, що утворюються в ході реалізації правових норм про охорону праці;

4. відносини, що виникають при застосуванні правових норм про матеріальну відповідальність.