Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Аграрне право 2 модуль.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
420.86 Кб
Скачать

2. Права, обов'язки та відповідальність виробників, постачальників і продавців щодо забезпечення якості та безпечності сільськогосподарської продукції.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", особи, які відповідно до цього Закону займаються виробництвом та обігом харчових продуктів, мають право:

  1. одержувати в установленому порядку необхідну, доступну та достовірну інформацію від відповідних органів виконавчої влади про результати державного контролю та державного нагляду за виробництвом та обігом їх харчових продуктів;

  2. одержувати від постачальників сільськогосподарської продукції, харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів та матеріалів для виробництва (переробки) харчових продуктів декларацію виробника;

  3. вимагати зберігання конфіденційності будь-якої інформації та нерозголошення конфіденційної інформації, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством;

  4. оскаржувати результати лабораторних досліджень, якщо ці результати відрізняються від результатів, отриманих виробником з використанням таких самих або ідентичних методів аналізу, та проводити арбітражні дослідження в уповноваженій та акредитованій арбітражній лабораторії;

  5. оскаржувати будь-які рішення відповідних інспекторів, що стосуються їх господарської діяльності, відповідно до законодавства;

  6. звертатися за захистом своїх прав до суду та інші.

Поряд з цим суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані:

  1. застосовувати санітарні заходи та належну практику виробництва, системи забезпечення безпечності та якості під час виробництва та обігу харчових продуктів;

  2. забезпечувати використання у харчових продуктах дозволених інгредієнтів, які використовуються у дозволених межах, є безпечними та належної якості;

  3. забезпечувати наявність достатньої та надійної інформації щодо поживної цінності, складу, належних умов зберігання, застережень та приготування харчових продуктів;

  4. забезпечувати належні умови зберігання та/або експонування харчових продуктів;

  5. запобігати продажу небезпечних, непридатних до споживання та неправильно маркованих харчових продуктів та інші.

РОЗДІЛ ІХ.

АГРАРНО-ПРАВОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Тема 19. Договірні відносини сільськогосподарських організацій

  1. Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві.

Питання про договори в сільському господарстві є одним зі спірних і проблемних у науці аграрного права, але в будь-якому разі слід мати на увазі, що аграрно-правові договори є предметом саме аграрного права.

Найповніше специфіку договірних відносин у сільському господарстві враховує класифікація, яка поділяє аграрно-правові договори на 4 основні групи.

Перша група:

  • договори про спільну діяльність з виробництва певної продукції рослинництва та тваринництва;

  • договори про спільну діяльність з виробництва, дорощування та відкормлювання молодняку худоби та птиці;

  • договори на виробництво та переробку кормів для тваринництва;

  • договори з фермерськими господарствами на виробництво продукції на землях цих господарств;

  • інші договори про виробництво сільськогосподарської продукції.

Друга група:

  • договори про реалізацію сільськогосподарської продукції та товарів;

  • договори про матеріально-технічне забезпечення;

  • договори про фінансове забезпечення;

  • інші договори про реалізацію продукції та постачання.

Третя група:

  • договори про агрохімічне обслуговування сільськогосподарських підприємств;

  • договори про виконання меліоративних робіт;

  • договори про ремонт техніки та її технічне обслуговування;

  • договори про виконання інших підрядних робіт;

  • договори про надання наукових послуг аграрним підприємствам;

  • договори з банківськими установами та інші про надання різноманітних послуг.

Четверта група:

  • договори про використання науково-технічної продукції у сільському господарстві;

  • договори про виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт у сфері сільського господарства.