- •Тема 10. Правовий статус сільськогосподарського кооперативу. План лекції
- •Поняття та види сільськогосподарських кооперативів.
- •Правові умови та порядок створення сільськогосподарських кооперативів.
- •Статути сільськогосподарських кооперативів.
- •Членство в сільськогосподарських кооперативах.
- •Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу.
- •Тема 11. Правове становище фермерських господарств. План лекції
- •2. Умови і порядок створення фермерського господарства та припинення його діяльності.
- •3. Земельні та майнові правовідносини у фермерському господарстві.
- •4. Правове регулювання господарської діяльності фермерського господарства.
- •Тема 12. Правове регулювання ведення особистих селянських господарств.
- •Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства.
- •Правовий режим майна особистого селянського господарства.
- •Правовий режим земель особистого селянського господарства.
- •Тема 13.
- •Поняття та загальна характеристика правового становища державних і комунальних сільськогосподарських підприємств.
- •Правовий режим майна та особливості здійснення господарської діяльності державними й комунальними сільськогосподарськими підприємствами.
- •3. Правове становище аграрного фонду.
- •4. Регулювання діяльності аграрних бірж.
- •Тема 14.
- •Правове становище господарських товариств
- •В агропромисловому комплексі.
- •Поняття та загальна характеристика правового становища господарських товариств в апк.
- •2. Правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств.
- •3. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю.
- •4. Правове становище агроторгових домів.
- •4. Особливості правового статусу найманих працівників у сільськогосподарських акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю.
- •5. Особливості ліквідації сільськогосподарських акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю.
- •Тема 15.
- •Поняття соціального розвитку села.
- •Законодавче забезпечення аграрної політики в Україні.
- •Тема 16. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення.
- •Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання.
- •Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •Права та обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
- •Тема 17. Правове регулювання здійснення окремих видів сільськогосподарської діяльності.
- •Правове регулювання племінної справи у тваринництві.
- •Правове регулювання бджільництва.
- •Правове регулювання виробництва рибної продукції.
- •Правове регулювання ветеринарної медицини.
- •Правова охорона прав на сорти рослин.
- •Правове регулювання насінництва.
- •Тема 18. Правове забезпечення якості та безпечності сільськогосподарської продукції
- •1. Поняття та загальна характеристика правового забезпечення якості та безпечності сільськогосподарської продукції.
- •2. Права, обов'язки та відповідальність виробників, постачальників і продавців щодо забезпечення якості та безпечності сільськогосподарської продукції.
- •Тема 19. Договірні відносини сільськогосподарських організацій
- •Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві.
- •Контрактація та інші окремі договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції.
- •Договірні відносини у сфері насінництва.
- •Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт у сфері сільського господарства.
- •Тема 20. Відповідальність за порушення аграрного законодавства
- •1. Поняття відповідальності за порушення аграрного законодавства.
- •2. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві.
- •3. Майнова та адміністративна відповідальність за аграрні правопорушення.
Тема 17. Правове регулювання здійснення окремих видів сільськогосподарської діяльності.
Правове регулювання племінної справи у тваринництві.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 15 грудня 1993 р. "Про племінну справу у тваринництві" племінна справа – це система зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин.
Об'єктами племінної справи є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птахи, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі, яких розводять задля одержання певної продукції.
За ст. 5 Закону до суб'єктів цієї справи належать: власники племінних (генетичних) ресурсів, підприємства (об'єднання) з племінної справи, селекційні, селекційно-технологічні та селекційно-гібридні центри, іподроми, станції оцінювання племінних тварин, юридичні та фізичні особи, що надають відповідні послуги та беруть участь у створенні та використанні племінних (генетичних) ресурсів, власники неплемінних тварин – споживачі племінних (генетичних) ресурсів і замовники послуг з племінної справи у тваринництві.
Племінна справа в Україні здійснюється на основі загальнодержавних програм селекції у тваринництві, які розробляються Кабінетом Міністрів України на період 5–10 років.
Відповідно до п. 66 ст. 9 Закону України від 1 червня 2000 р. "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" господарська діяльність з виробництва, зберігання і реалізації племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин підлягає ліцензуванню. Ліцензії на таку діяльність видає Мінагрополітики.
Суб'єктам племінної справи, які працюють у межах прийнятих загальнодержавних програм селекції у тваринництві, залежно від напряму їхньої діяльності та якості племінних (генетичних) ресурсів, Мінагрополітики присвоює відповідний статус.
Державна атестація і присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві провадяться один раз на 4 роки. Суб'єкти племінної справи всіх форм власності, які бажають набути відповідного статусу, подають заявку до головних управлінь сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій. Атестаційні комісії обстежують суб’єкт племінної справи безпосередньо на місці і встановлюють відповідність його умовам атестації
Матеріали атестації комісії передають через головні управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій до Мінагрополітики, яке після розгляду матеріалів експертною комісією приймає рішення про присвоєння відповідного статусу. Підтвердженням статусу суб'єкта племінної справи є атестат, який видається за результатами атестації. Присвоєння відповідного статусу дає право суб'єктам племінної справи брати участь у державних програмах селекції у тваринництві.
За ст. 10 Закону, племінних тварин треба ідентифікувати, пронумерувати, сфотографувати, присвоїти їм клички, що дасть змогу збирати інформацію про кожну з них окремо та встановлювати відповідність цій інформації.
Племінні тварини та племінні стада підлягають державній реєстрації, яка полягає у внесенні даних про племінних тварин, що мають відповідну генетичну якість та рівень продуктивності, до державних книг племінних тварин. Племінні стада реєструються у Державному племінному реєстрі. Реєстрацію провадить Мінагрополітики.
Згідно зі ст. 13 Закону "Про племінну справу у тваринництві" власники племінних (генетичних) ресурсів зобов'язані мати племінні свідоцтва (сертифікати).