- •1, Понятие и структура норм права
- •2.Происхождение и сущность государства
- •3.Понятия и признаки государства
- •4.Форма государства
- •5.Характеристика внутренних и внешних направлений функций государства
- •6.Понятие и признаки права
- •8.Понятия и виды правовых отношений
- •9.Источники права
- •10.Систематизация законодательства
- •11. Ответственность юридическая. Понятия и виды
- •12.Конст.-правовой статус президента Украины
- •13. Компетенція верховної ради україни
- •14.Полномочия кабинета министров Украины
- •15.Полномочия конституционного суда
- •16.Понятия основания возникновения и прекращения гражданства
- •17.Конституционные права и обязанности граждан Украины
- •18.Предмет и метод конституционного права Украины
- •19.Понятие государственного управления и его принципы
- •20.Предмет и метод административного права
- •21.Система и источники административного права
- •22. Державна служба та її принципи
- •23. Поняття адміністративної відповідальності
- •24.Фінансово правові відносини, їх особливості та види финансовые правоотношения
- •25. Предмет та система фінансового права
- •26. Фінансовий контроль. Органи фінансового контролю финансовый контроль
- •27. Правовий статус Нац. Банку у.
- •28. Поняття цивільного права та його джерела гражданское право
- •29. Цивільні правовідносини: структура, підстави їх виникнення гражданское право
- •30. Фізичні особи як субєкти цивільних правовідносин
- •31. Юридичні особи як субєкти цивільних правовідносин
- •32. Поняття позовної давності, призупинення і перерва
- •33. Поняття й види правочинів
- •34. Поняття й форми правочинів
- •35. Поняття та зміст права власності
- •36. Форми права власності
- •37. Підстави придбання та припинення права власності
- •38. Захист права власності
- •39. Поняття і зміст цивільно-правового договору
- •40. Поняття забовязання, його елементи
- •41. Спадкування за законом
- •42. Спадкування за заповітом
- •43. Відкриття спадщини
21.Система и источники административного права
И Общая, и Особенная части административного права состоят из отдельных административно-правовых институтов. Административно-правовой институт — это система норм права, которые регулируют относительно однородные общественные отношения в сфере государственного управления. Общая часть включает в себя такие правовые институты, как:
— административно-правовой статус индивидуальных субъектов;
— административно-правовой статус государственных органов;
— административно-правовой статус иных коллективных субъектов;
— формы и методы государственного управления;
— способы обеспечения законности и дисциплины в государственном управлении;
— административное принуждение;
— административная ответственность;
— административно-процессуальное право (в отдельных учебниках по административному праву данный институт часто называют «административный процесс»).
Особенная часть состоит из таких основных правовых институтов:
— управление в экономической сфере;
— управление в социально-культурной сфере
— управление в административно-политической сфере.
22. Державна служба та її принципи
16 грудня 1993 року був прийнятий закон “Про державну службу”. Цей Закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Державна служба грунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.
23. Поняття адміністративної відповідальності
Административная ответственность представляет собой административное принуждение в виде применения уполномоченным органом (должностным лицом) административного взыскания к лицу, которое совершило административное правонарушение.
А. О. является одним из видов юридической ответственности, устанавливаемой государством путем издания правовых норм, определяющих основания ответственности, меры, которые могут применяться к нарушителям, порядок рассмотрения дел о правонарушениях и исполнении этой меры.
А. О. можно рассматривать как правовую - за административные правонарушения. Объектом посягательства являются отношения в сфере государственного управления, а также и некоторые другие. С одной стороны, А. О. устанавливается за посягательства на таможенные, налоговые отношения, отношения, связанные с защитой собственности, с охраной прав граждан, природы, торговли и т.д. С другой стороны, А. О. применяется за нарушение не каждой нормы административного права, а только тех из них, которые содержат указание на А. О.