- •1, Понятие и структура норм права
- •2.Происхождение и сущность государства
- •3.Понятия и признаки государства
- •4.Форма государства
- •5.Характеристика внутренних и внешних направлений функций государства
- •6.Понятие и признаки права
- •8.Понятия и виды правовых отношений
- •9.Источники права
- •10.Систематизация законодательства
- •11. Ответственность юридическая. Понятия и виды
- •12.Конст.-правовой статус президента Украины
- •13. Компетенція верховної ради україни
- •14.Полномочия кабинета министров Украины
- •15.Полномочия конституционного суда
- •16.Понятия основания возникновения и прекращения гражданства
- •17.Конституционные права и обязанности граждан Украины
- •18.Предмет и метод конституционного права Украины
- •19.Понятие государственного управления и его принципы
- •20.Предмет и метод административного права
- •21.Система и источники административного права
- •22. Державна служба та її принципи
- •23. Поняття адміністративної відповідальності
- •24.Фінансово правові відносини, їх особливості та види финансовые правоотношения
- •25. Предмет та система фінансового права
- •26. Фінансовий контроль. Органи фінансового контролю финансовый контроль
- •27. Правовий статус Нац. Банку у.
- •28. Поняття цивільного права та його джерела гражданское право
- •29. Цивільні правовідносини: структура, підстави їх виникнення гражданское право
- •30. Фізичні особи як субєкти цивільних правовідносин
- •31. Юридичні особи як субєкти цивільних правовідносин
- •32. Поняття позовної давності, призупинення і перерва
- •33. Поняття й види правочинів
- •34. Поняття й форми правочинів
- •35. Поняття та зміст права власності
- •36. Форми права власності
- •37. Підстави придбання та припинення права власності
- •38. Захист права власності
- •39. Поняття і зміст цивільно-правового договору
- •40. Поняття забовязання, його елементи
- •41. Спадкування за законом
- •42. Спадкування за заповітом
- •43. Відкриття спадщини
33. Поняття й види правочинів
1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
34. Поняття й форми правочинів
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
форма правочинів — це спосіб зовнішнього виявлення волі учасника на їх вчинення, відповідно до якої їх поділяють на усні та письмові. Усна форма правочину означає, що умови його вчинення сторони погоджують у процесі безпосереднього спілкування без відображення у відповідних документах. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент його вчинення, за винятком правочинів, щодо яких потрібне нотаріальне посвідчення або державна реєстрація, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Письмова форма правочину означає, що його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у розписці, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або воля сторін виражена за допомогою телеграфного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку тощо
35. Поняття та зміст права власності
1. В объективном смысле П. С. - совокупность норм, регулирующих принадлежность материальных благ физическим и юридическим лицам, предусматривающих объем и содержание прав собственника в отношении принадлежащего ему имущества.
2. В субъективном смысле П. С. - право конкретного собственника владеть, пользоваться и распоряжаться имуществом (движимым и недвижимым) в пределах, установленных законом.
Правомочие владения - фактическое обладание вещью, дающее возможность воздействия на нее. Владение вещью может быть как законным и незаконным.
Правомочие пользования - возможность потребления вещи в соответствии с ее назначением, извлечения из нее полезных свойств.
Правомочие распоряжения - возможность определить юридическую судьбу вещи.
36. Форми права власності
В законі "Про власність" зазначено, що власність в Україні виступає у формах приватної, колективної і державної власності. Отже, в Україні мають місце такі форми права власності: право приватної, право колективної і право державної власності. В основі поділу права власності на форми лежить принцип суб'єктності, тобто принцип належності права тому чи іншому суб'єктові. До права приватної власності належить власність громадян та створених ними юридичних осіб. Право державної власності поширюється на власність, яка належить Україні в цілому (загальнодержавна власність) і адміністративно-територіальним одиницям (комунальна власність).