
- •Визначення молекулярної маси газу
- •Визначення молярної маси еквівалентів металу
- •Визначення теплоти хімічної реакції
- •Дослід 1. Визначення теплоти розчинення калій нітрату у воді.
- •Дослід 2. Визначення ентальпії гідратації солі.
- •Дослід 3. Визначення ентальпії реакції нейтралізації.
- •Швидкість і рівновага хімічних реакцій
- •Дослід 1. Залежність швидкості реакції від концентрацій реагуючих речовин
- •Дослід 2. Залежність швидкості реакції від температури. Експериментальне визначення енергії активації
- •Дослід 3. Зміщення хімічної рівноваги
- •Властивості розчинів електролітів
- •Дослід 1. Реакції обміну між електролітами в розчинах
- •Дослід 2. Зміщення іонних рівноваг
- •Дослід 3. Вплив однойменних іонів на зміщення гетерогенної рівноваги малорозчинного електроліту
- •Гідроліз солей
- •Дослід 1. Дослідження реакцій розчинів солей
- •Дослід 2. Повний гідроліз.
- •Дослід 3. Зміщення процесу гідролізу
- •Окисно-відновні реакції
- •Дослід 1. Окисні властивості калій дихромату
- •Дослід 2. Окисно-відновні властивості нітритів
- •Дослід 3. Вплив середовища на перебіг овр
- •Гальванічні елементи. Корозія металів
- •Дослід 1. Принцип дії гальванічного елемента
- •Дослід 2. Виникнення гальванічної пари
- •Дослід 3. Анодні і катодні покриття
- •Хімічні властивості металів
- •Дослід 1. Дія сульфатної (сірчаної) кислоти на метали
- •Дослід 2. Електроліз розчину купрум (II)сульфату
- •Твердість води
- •Дослід 1. Визначення карбонатної твердості води
- •Дослід 2. Визначення загальної твердості води.
- •6. Властивості розчинів електролітів 22
- •8. Окисно-відновні реакції 25
Дослід 1. Визначення теплоти розчинення калій нітрату у воді.
Під теплотою розчинення тут розуміємо зміну ентальпії при розчиненні 1моль речовини в даній кількості розчинника.
При розчиненні солі у воді відбуваються два основних процеси: перший - ендотермічний, пов'язаний зі зруйнуванням кристалічної гратки, другий - екзотермічний, обумовлений взаємодією частинок речовини, що розчиняється, з молекулами розчинника і утворенням гідратованих іонів. В залежності від того, який з цих двох процесів переважає, тепловий ефект розчинення може бути додатною чи від'ємною величиною.
У внутрішній стакан 2 калориметра (рис.2) за допомогою мірного циліндру налийте 100 мл дистильованої води, температура якої повинна бути близька до кімнатної. Зберіть установку як показано на рисунку. Термометр перед дослідом опускайте в калориметр останнім і закріпляйте тримачем 8, після досліду - виймайте з приладу в першу чергу. Перемішуйте рідину вручну, рівномірно піднімаючи та опускаючи мішалку 7. Водночас впродовж декількох хвилин за допомогою лупи виміряйте температуру води. Показання термометра фіксуйте через кожну хвилину до сотих часток градусу, які відміряються на око. Якщо на протязі 5 хвилин температурні зміни досить рівномірні (вони складають так званий початковий період досліду), то у визначений момент відліку часу швидко висипте через лійку 6 в стакан 2 наважку нітрату калію (5,00 г). Розмішування не припиняйте для прискорення процесу розчинення солі. З моменту висипання солі починається головний період досліду. За рахунок розчинення відбувається різка зміна температури, тому виміри проводьте до десятих часток градусу через кожні 15-20 секунд. Пропускання відліку не допускається. Після закінчення розчинення солі температурний хід знову стає рівномірним, що є початком заключного періоду. У цьому останньому періоді впродовж 5 хвилин температурний відлік проводьте кожну хвилину, як і на початковому етапі.
Результати експерименту виразіть в графічному вигляді на міліметровому папері. На осі абсцис нанесіть час в хвилинах (1 см відповідає 1 хвилині), на осі ординат - показання температури за термометром.
На рис.3 наводиться приклад такої залежності для ендотермічного розчинення солі.
Лінія 1-2 графіка відображає температурний хід на початковому періоді досліду, 2-3 - в головному періоді і 3-4 - в заключному. Наявність температурних змін на початковому
і заключному етапах свідчить про теплообмін калориметра з навколишнім середовищем, тобто про деяке відхилення від адіабатичних умов. При розрахунках таке відхилення враховують наступним способом. Пряма 1-2 екстраполюється праворуч (2-2' ), а пряма 3-4 - ліворуч (3-3' ). Інтервал часу від 2 (2) до 3 (3) ділиться навпіл (, і через середину головного періоду від точки проводиться перпендикуляр до осі абсцис до перетину його з екстрапольованими лініями 2-2' та 3-3'. Величина відрізка [2'-3'] відповідає зміні температури калориметра ∆t з поправкою на теплообмін.
Теплота процесу витрачається по рівнянню (1) на нагрівання розчинника і солі. Розрахуйте ентальпію розчинення KNO3 у воді відносно 1 моль солі (кДж/моль):
H = - (m1сP1+ m2сP2)· t · М/1000m2, (2)
де m1 = 100 г - маса розчинника;
m2 - маса солі, г; 1000 – ділимо для перерахунку Дж в кДж;
сP1 = 4,18 Дж/(г·К) – питома теплоємність розчинника (води);
сP2 = 0,953 Дж/(г·К) – питома теплоємність нітрату калію;
t = t2-t1 - інтервал зміни температури, визначений графічно;
М - молярна маса солі, г/моль.
Процес розчинення нітрату калію є ендо- чи екзотермічним? Поясніть висновок з точки зору двох основних конкуруючих теплових процесів, що супроводжують розчинення солі. Порівняйте одержаний результат з теоретичним значенням стандартної ентальпії розчинення KNO3 (H0298 = +35,4 кДж/моль). Визначте похибку досліду у відсотках .