М І Н І С Т Е Р С Т В О О с в і т и І Н А У К И У К Р А Ї Н И
ДОНБАСьКА національНА АКАДЕМіЯ будівницТВА і АРХіТЕКТУРи
Кафедра «Архітектура промислових та цивільних будівель»
Методичні вказівки
до виконання лабораторних робіт по розділу будівельної фізики «Будівельна світлотехніка»
Затверджено на засіданні кафедри
«Архітектура промислових та цивільних будівель»
Протокол № 4 від 19.11.2009 р.
Макіївка 2009
УДК 628.9(071)
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт по розділу будівельної фізики «Будівельна світлотехніка» / Єгорченков В.О. – Макіївка, ДонНАБА, 2009
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт по будівельної фізики призначені для студентів будівельних та архітектурних спеціальностей, які вивчають розділи будівельної світлотехніки по дисциплінам «Архітектура» та «Будівельна фізика».
Укладач: доц. В.О. Єгорченков
Л А Б О Р А Т О Р Н А Р О Б О Т А С – 1
Визначення коефіцієнта природної освітленості приміщень в натурних умовах та їх оцінка.
1. Мета робот
Визначення в натурних умовах коефіцієнта природної освітленості шляхом його вимірювання за допомогою люксметрів та порівняння одержаних даних з нормативними.
2. Теоретичні передумови
У будівельній світлотехніці освітленість приміщення визначається коефіцієнтом природної освітленості (КПО), е, який представляє собою відношення, освітленості точці у середині приміщення, ЕВ, к одночасній освітленості цієї ж точці, яка знаходиться зовні на горизонтальній площині, що освітлюється розсіяним світлом небозводу, ЕН. Виражається у відсотках [1]:
,
%. (1)
Освітленість приміщень природним світлом характеризується величиною КПО для ряду точок, які розміщені у характерному розрізі на горизонтальній робочій площині, розташованій, як правило, на висоті 800 мм від рівня підлоги. Нормативне КПО [1, 2] порівнюється при бічному освітленні з мінімальним значенням, при верхньому та комбінованому освітленні – з середнім значенням.
3. Прилади та приладдя
1. Два люксметри Ю-116 [3], які включають селеновий фотоелемент, світлофільтри та гальванометр.
2. Захисний екран.
3. Підставка, яка фіксує горизонтальне положення фотоелемента на висоті 800 мм від рівня підлоги.
4. Годинник.
4. Методика виконання
З початку в приміщенні позначається ряд точок, в яких будуть визначені коефіцієнти природного освітлення. Точки вибираються в характерному розрізі приміщення, площина якого проводиться, як правило, по середині приміщення, на висоті 800 мм від рівня підлоги через 1-2 м друг від друга. Перша точка приймається на відстані 1 м від вікна, остання – 1 м від протилежної вікнам стіни (рис.1). За допомогою підставки фотоелементи фіксуються в горизонтальному положенні в назначених точках і визначеному рівні.
Рис.1. Схема визначення коефіцієнта природної освітленості у приміщенні: 1 – фотоелемент люксметру для вимірювання внутрішньої освітленості; 2 – фотоелемент люксметру для вимірювання зовнішньої освітленості; 3 – гальванометри; 4 – підставка під фотоелемент; 5 – захисний екран; 6 - внутрішнє матове чорне фарбування.
Оскільки вимірювання здійснюються двома люксметрами, то необхідно їх показання привести до відповідності друг другу, тобто визначити тарувальний коефіцієнт. Для цього необхідно два фотоелементи помістити у рівні умови освітлення і зняти показання. Поділивши одне на друге знаходиться тарувальний коефіцієнт.
Після підготовки приладів до роботи починають вести вимірювання освітленості ЕВ в кожній точці, спочатку від вікна, з одночасним вимірюванням зовнішньої освітленості ЕН. Вимірювання ведуть три рази для кожній точці. Результати вимірювання, а також його час, треба заносити до експериментальної таблиці С-1.
Для вимірювання зовнішньої освітленості можуть бути використані два шляхи. Перший, основний [3]. Поруч з будинком, що вивчається знаходиться відкритий майданчик або плоский дах самої високої будівлі. Тут другим люксметром вимірюється освітленість через кожну хвилину. Ці результати зіставляються з результатами вимірювання внутрішньої освітленості за часом.
Другий шлях можна використати в учбових цілях, бо він є менш точним. За вікно виводиться другий фотоелемент, укріплений на захисному екрані так, що за допомогою цього фотоелементу вимірюється освітленість, яка создається половиною небозводу. Повне значення величини зовнішньої освітленості одержується подвоєнням показання гальванометра.