Особливі методичні прийоми
Особливі прийоми, які допомагають краще засвоїти зміст матеріалу:
зустріч екскурсантів з одним з учасників історичних подій - прийом, що робить екскурсію більш документальною, доказовою. При цьому повинна забезпечуватися документальність виступів учасників подій. Фактичний матеріал, який вони використовують, ретельно перевіряється;
прийом дослідження. Наприклад: глибина колодязя визначається за допомогою палаючого аркуша паперу, який, падаючи, висвітлює спочатку стінки, потім далеке дно; глибина ущелини виміряється кинутим камінчиком. Прийом дослідження сприяє активізації сприйняття змісту екскурсії її учасниками, частіше він використовується на екскурсіях з дітьми й підлітками;
прийом демонстрації наочних матеріалів включених в «портфель екскурсовода». Найбільше поширення одержав ілюстративний прийом - розповідь екскурсовода супроводжується показом посібника. Прийом коментарію - показ експоната передує розповіді. Розповідь є лише поясненням до експоната з «портфеля» ( при показі будівлі демонструється фотографія його внутрішнього оздоблення з наступними коментарями екскурсовода та ін.) Прийом контрасту, коли фотографія (або малюнок) показується для того, щоб переконати екскурсантів у тому, як змінилося історичне місце (площа, вулиця, будівля), яке в цей момент оглядають екскурсанти;
використання технічних засобів - магнітофона, відеоапаратури та ін. З їхньою допомогою глибше розкривається тема, підсилюється зоровий ряд екскурсій. Можуть бути прослухані виступи учасників подій у магнітофонному записі. При проходженні групи по місцях, де жили й творили видатні письменники, поети, композитори, в екскурсію включають виконання їхніх творів. Такі музичні й літературні записи не повинні бути тривалими. Вони є частиною екскурсії, підлеглі її темі й не являють собою самостійного заходу.
3.Поняття показу в екскурсії.
Методичні прийоми показу складають найбільш багато чисельну групу, які дозволяють спростити спостереження об'єкту, виділяють його особливості, які непомітні при звичайному огляді, дають можливість екскурсантам в думках розчленувати пам'ятник на складові частини, домислити втрачені деталі "бачити" об'єкт, що не існує в даний час, в його первинному вигляді, історичні події, які відбувалися багато років тому.
4.Характеристика методичних прийомів показу.
До методичних прийомів показу відносять:
Прийом попереднього огляду.
Прийом панорамного показу.
Прийом зорової реконструкції.
Прийом зорового монтажу.
Прийом локалізації подій та абстрагування
Прийом аналогії
Прийом інтеграції.
Прийом переключення уваги.
Показ наочних посібників.
Показ меморіальної дошки.
Прийом попереднього огляду. Цей прийом використовується в той момент, коли екскурсанти знаходяться на місці розташування пам'ятника. Він є першим ступенем спостереження об'єкту. Існують два варіанти використання прийому. Перший починається із слів екскурсовода: "А це такий-то пам'ятник, ознайомтеся з ним". Тим самим він запрошує екскурсантів самим провести первинне спостереження об'єкту, познайомитися з його зовнішнім виглядом, побачити якісь деталі. Після цього екскурсовод направляє увагу групи на визначення суті об'єкту, що дає екскурсантам можливість:
а) скласти уявлення про історичну місцевість, де відбувалися дані події;
б) представити даний об'єкт в природній обстановці; в) дати певну оцінку об'єкту; г) отримати уявлення про його природне оточення. Другий варіант використання прийому попереднього огляду полягає в тому, що
початком служить коротке вступне слово екскурсовода, в якому він орієнтує групу на те, що саме слід побачити в ході спостереження об'єкту які його якості і конкретні особливості рекомендується виявити в ході спостереження.
Прийом панорамного показу дає можливість екскурсантам спостерігати вид місцевості. Для панорамного показу можуть бути використані башти, дзвіниці, кріпосні стіни, мости і інші високі точки, звідки відкривається панорама міста, поля битви, долини річки. Для активізації сприйняття екскурсантами широкої картини, що відкривається перед ними, необхідно в спостережуваній панорамі виявити композиційний центр і звернути на нього увагу групи. Інша особливість панорамного показу полягає в тому, що у поле зору екскурсантів потрапляє багато об'єктів. Екскурсовод повинен показати ті об'єкти, які розкривають тему, перейшовши від спільного показу панорами до приватного.
Прийом зорової реконструкції (відтворення). Суть цього прийому полягає у тому що словесним шляхом відновлюється первинна зовнішність історичної будівлі. Робить це екскурсовод, спираючись на зорові враження екскурсантів. Цей прийом широко використовують при показі пам'ятних місць, де проходили військові битви, народні повстання, страйки, революційні маївки мітинги і інші події. Сюди ж відносять місця, пов'язані з життям і діяльністю державних діячів, відомих письменників, учених, композиторів, художників. Завдання вказаного прийому дати екскурсантам можливість "зорово" відновити пам'ятне місце, будівлю, споруду в їх первинному вигляді історична подія, яка сталася на даному місці.
Якщо будівля перетворилася на руїни (сліди війни, землетрусу, часу) провести зорову реконструкцію екскурсоводові допомагають його уцілілі частини і деталі
Прийом зорового монтажу є одним з варіантів методичного прийому реконструкції. Екскурсовод, використовуючи прийом зорового монтажу, складає потрібний образ, підсумовуючи зовнішній вигляд декількох пам'ятників, а також їх окремих частин. Складові частини можуть бути "запозичені" з тих об'єктів які в даний момент служать предметом спостереження екскурсантів. У зоровому монтажі можуть бути використані фотографії, креслення, малюнки.
Прийом локалізації подій.. Важливу роль в конкретизації подій грає методичний прийом локалізації, тобто зв'язок подій з конкретним місцем. Цей прийом дає можливість обмежити увагу учасників екскурсії відомими рамками, прикувати їх погляди в даній конкретній території, саме до того місця, де сталася подія. При викладі матеріалу цей прийом передбачає перехід від спільного до приватного.
Прийомом абстрагування являє собою уявний процес виділення з цілого яких-небудь частин з метою подальшого глибокого спостереження. Цей методичний прийом дозволяє екскурсантам розгледіти ті ознаки предмету (пам'ятника історії і культури, монументальної скульптури) які служать основою для розкриття теми (підтеми). Прийом абстрагування побудований на спостереженні: а) одного з об'єктів за допомогою уявного відвернення від інших об'єктів, розташованих поруч, на тому ж майдані або вулиці; б) одній з частин будівлі (поверху, балкона, крильця і ін.) при відверненні від інших його частин, які менш істотні або не потрібні для розгляду даної теми.
Прийом зорового порівняння. У екскурсійній методиці використовуються різні види порівняння: зорове, словесне, порівняння зорово сприйманого об'єкту з об'єктом, що в думках реконструюються або показаним екскурсантам раніше. Даний прийом побудований на зоровому зіставленні різних предметів або частин одного об'єкту з іншим, що знаходиться перед очима екскурсантів. При цьому порівнюють один з одним як схожі, так і різні по своєму зовнішньому вигляду об'єкти. Використання прийому зорового порівняння дає можливість екскурсантам представити дійсну величину об'єкту (наприклад, висоту пам'ятника, довжину кріпосних стін, ширину вулиці), дозволяє скоротити кількість цифр в розповіді, число використовуваних фактів і прикладів, час витрачається на пояснення.
Прийом інтеграції (відновлення, заповнення) побудований на об'єднанні окремих частин спостережуваного об'єкту в єдине ціле. Використання прийому інтеграції не викликає труднощів, адже для кожної людини пізнання навколишнього світу починається з вивчення одиничних предметів і фактів. Показуючи будівлю споруда, пам'ятне місце, екскурсовод йде шляхом інтеграції, тобто об'єднання різних сторін, деталей властивостей в єдине ціле. Дія методичного прийому інтеграції в екскурсії пов'язана з методом синтезу - з'єднання окремих частин, деталей, узагальнення розірваних фактів в єдине ціле. Наприклад прийом інтеграції може бути використаний при показі архітектурного ансамблю. Спочатку показується кожна будівля окремо, потім екскурсовод об'єднує (інтегрує) зорові враження, отримані екскурсантами при спостереженні окремих об'єктів. На завершальному етапі показу група спостерігає ансамбль як єдність декількох будівель. І екскурсовод формулює виводи, характеризуючи ансамбль в цілому.
Прийом зорової аналогії заснований на дії одного із спільних методів наукового пізнання - методу аналогії. Прийом аналогії побудований на порівнянні: а) даного об'єкту з фотографією або малюнком іншого аналогічного об'єкту; б) спостережуваного об'єкту з тими об'єктами, які екскурсанти спостерігали раніше. Механізм дії цього прийому полягає в тому, що екскурсовод "ставить" перед екскурсантами два об'єкти, причому лише один з них фізично знаходиться перед їх очима. Прийом зорової аналогії складніший, ніж прийом зорового порівняння. При зоровому порівнянні зіставляються схожі між собою будівлі, споруди, монументи, рослини, пам'ятні місця, портрети, такі, що знаходяться в даний момент перед екскурсантами. Завдання екскурсовода що використовує цей прийом при показі об'єкту - привабити екскурсантів до активного пошуку аналогії, викликати в пам'яті уявлення про зовнішній вигляд аналогічного об'єкту, який вони бачили на колишніх екскурсіях. При цьому у кожного екскурсанта може бути своя аналогія.
Прийом перемикання уваги. Після спостереження об'єкту екскурсанти за пропозицією екскурсовода переносять свій погляд на інший об'єкт (наприклад, перенесення погляду з будинку, побудованого на початку минулого століття, на нинішнє багатоповерхове або перехід спостереження панорами міста до спостереження об'єктів природи). Наявність контрасту збагачує новими враженнями. Порівняння об'єктів дозволяє краще зрозуміти спочатку спостережуваний об'єкт.
Показ меморіальної дошки.. За наявності на екскурсійному об'єкті меморіальної дошки екскурсоводові слід починати з аналізу об'єкту і розповіді про події, з ним зв'язаних. Лише після цього увага екскурсантів звертається на меморіальну дошку, яка на даному об'єкті встановлена. Якщо меморіальну дошку добре видно екскурсантам і вони вже прочитали напис на ній, екскурсоводові не слід прочитувати її вголос. Освітлення підтеми може бути почате з меморіальної дошки в тому випадку, якщо вона встановлена на будівлі (споруді, меморіалі), спорудженій на місці де сталася історична подія, тобто об'єкт, про який йде мова, не зберігся.
Показ наочних посібників. Мета цього прийому – заповнити прогалину у зоровому ряді, поповнити знання про об'єкт та події, що з ним повязані. При виготовлені наочних посібників необхідним є дотримання ряду правил: вони мають бути чіткими, якісними, доповнювати основні обєкти екскурсії. Розмір наочностей може бути 18х24 см, 24х30 см ( щоб їх можна було роздивитись). Наочні посібники бувають:
Природні ( натуральні ) – насіння, гербарії, колекції мінералів;
Образотворчі – мапи, схеми таблиці, картини, фотографії;
Технологічні – кінофільми, слайди, магнітофонні записи.
Методичний прийом руху. Слід розрізняти два поняття: "рух" як ознака екскурсії і "рух" як методичний прийом. Це різні речі.
Рух в екскурсії як методичний прийомом є рухом екскурсантів поблизу об'єкту з метою кращого його спостереження. У ряді випадків рух групи використовується для того щоб екскурсанти отримали уявлення про крутість схилу гори, висоті башти (дзвіниці, мінарету), глибини рову, відстані об'єкту і тому подібне Окрім цього рух в екскурсіях використовується як методичний прийом показу екскурсійних об'єктів окремих будівель, споруд, вулиць, архітектурних ансамблів майданів. У ряді випадків використовують сповільнений рух на автобусі довкола комплексу об'єктів. Під час такого руху комплекс спостережуваних об'єктів на очах екскурсантів як би обертається, виявляючи все нові об'єкти.
Інший варіант руху як методичного прийому - обхід довкола будівлі, споруди, пам'ятника. Рух довкола житлового мікрорайону допомагає виявити перевагу нової забудови міста, показати раціональність розташування будівель - житлових, комунально-побутових, культосвітніх і ін., виявити їх функціональні особливості. Третій варіант - рух до пам'ятника. Методично воно побудоване таким чином, що в ході пересування автобусної або пішохідної групи об'єкт починає поступово вимальовуватися, все виразніше виникаючи і збільшуючись в розмірах на очах екскурсантів. Це дозволяє екскурсоводові виявити особливості об'єкту, звертаючи на них увагу групи, підвести екскурсантів до необхідних виводів.
До методичних прийомів показу відносять:
Прийом попереднього огляду.
Прийом панорамного показу.
Прийом зорової реконструкції.
Прийом зорового монтажу.
Прийом локалізації подій та абстрагування
Прийом аналогії
Прийом інтеграції.
Прийом переключення уваги.
Показ наочних посібників.
Показ меморіальної дошки.