- •Теорія ймовірностей і математична статистика для економістів
- •Розділ 1.1. Види подій
- •Види випадкових подій
- •Розділ 1.2. Класичне означення ймовірності появи події
- •Рішення
- •Властивості ймовірності
- •Задачі до розділу 1.2
- •Розділ 1.3. Елементи комбінаторики
- •Розміщення
- •Рішення
- •Перестановки
- •Рішення
- •Рішення
- •Сполучення
- •Рішення
- •Розділ 1.4. Знаходження ймовірності появи події з застосуванням елементів комбінаторики
- •Рішення
- •Задачі до розділу 1.4
- •Розділ 1.5. Статистична ймовірність
- •Розділ 2.1. Теорема додавання ймовірностей несумісних подій
- •Рішення
- •Рішення
- •Задачі до розділу 2.1
- •Розділ 2.2. Ймовірність повної групи подій. Протилежні події
- •Розділ 2.3. Множення ймовірностей
- •Умовна ймовірність
- •Задачі до розділу 2.3
- •Розділ 2.4. Теорема додавання ймовірностей сумісних подій
- •Розділ 2.5. Завдання до заняття 2
- •Розділ 3.1. Ймовірність появи хоча б однієї події
- •Задачі до розділу 3.1
- •Розділ 3.2. Формула повної ймовірності
- •Задачі до розділу 3.2
- •Розділ 3.3. Ймовірність гіпотез. Формули Бейєса
- •Рішення
- •Задачі до розділу 3.3
- •Розділ 3.4. Завдання до заняття 3
- •Розділ 4.1. Формула Бернуллі
- •Рішення
- •Задачі до розділу 4.1
- •Розділ 4.2. Локальна теорема Лапласа
- •Рішення
- •Задачі до розділу 4.2
- •Розділ 4.3. Завдання до заняття 4 Теоретичні питання до заняття 4
- •Розділ 5.1. Інтегральна теорема Лапласа
- •Задачі до розділу 5.1 Задача 5.1.1
- •Розділ 5.2. Формула Пуассона
- •Задачі до розділу5.2
- •Розділ 5.3. Завдання до заняття 5 Теоретичні питання до заняття 5
- •Розділ 6.1. Дискретні і неперервні випадкові величини
- •Розділ 6.2. Закон розподілу дискретної випадкової величини
- •Задачі до розділу 6.2
- •Розділ 6.3. Математичне сподівання дискретної випадкової величини та її властивості
- •Задачі до розділу 6.3
- •Розділ 6.4. Завдання до заняття 6
- •Розділ 7.1. Доцільність введення числової характеристики розсіювання випадкової величини
- •Розділ 7.2. Дисперсія дискретної випадкової величини та її властивості. Середнє квадратичне відхилення
- •Задачі до розділу 7.2
- •Розділ 7.3. Завдання до заняття 7
- •Розділ 8.1. Функція розподілу (інтегральна функція) та її властивості
- •Задачі до розділу 8.1
- •Розділ 8.2. Диференціальна функція розподілу та її властивості
- •Задачі до розділу 8.2
- •Розділ 8.3. Завдання до заняття 8
- •Розділ 9.1. Математичне сподівання неперервної випадкової величини
- •Задачі до розділу 9.1
- •Розділ 9.2. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення неперервної випадкової величини
- •Задачі до розділу 9.2
- •Розділ 9.3. Завдання до заняття 9
- •Розділ 10.1. Закони розподілу дискретних випадкових величин Біноміальний закон розподілу
- •Геометричний розподіл.
- •Задачі до розділу 10.1
- •Розділ 10.2. Закони розподілу неперервних випадкових величин Закон рівномірного розподілу ймовірностей.
- •Числові характеристики рівномірного розподілу
- •Нормальний розподіл (розподіл Гауса)
- •Задачі до розділу 10.2
- •Розділ 10.3. Завдання до заняття 10
- •Розділ 11.1. Предмет і задачі математичної статистики
- •Розділ 11.2. Емпірична функція розподілу
- •Властивості емпіричної функції
- •11.3. Графічна інтерпретація статистичного ряду
- •Розділ 11.4. Завдання до заняття 11
- •Розділ 12.1. Генеральна та вибіркова середні. Властивості середньої
- •Рішення
- •Властивості середньої
- •Розділ 12.2. Генеральна і вибіркова дисперсії та середнє квадратичне відхилення
- •Рішення
- •Тоді за формулою (12.6) знайдемо дисперсію
- •Рішення
- •Тоді за формулою (12.6) знайдемо дисперсію
- •Розділ 12.4. Завдання до заняття 12
- •Розділ 13.1. Коефіцієнт варіації
- •Рішення
- •Для знаходження середнього квадрата ознаки складемо таблицю
- •Розділ 13.2. Медіана варіаційного ряду
- •Розділ 13.3. Мода варіаційного ряду
- •Розділ 13.4. Асиметрія і ексцес
- •Моменти варіаційного ряду
- •Асиметрія і ексцес
- •Розділ 13.5. Завдання до заняття 13
- •Розділ 14.1. Метод добутків для обчислення вибіркової середньої і дисперсії
- •Розділ 14.2. Властивості статистичних оцінок параметрів розподілу. Оцінка генеральної дисперсії по виправленій вибірковій
- •Розділ 14.3. Точність оцінки. Довірча ймовірність. Довірчий інтервал
- •Задачі до розділу14.3
- •Розділ 14.4. Завдання до заняття 14
- •Розділ 15.1. Статистична гіпотеза (основні поняття)
- •Розділ 15.2. Критична область. Область приняття нульової гіпотези. Критична точка
- •Відшукування правосторонньої критичної області
- •Відшукування лівосторонньої критичної області
- •Відшукування двосторонньої критичної області
- •Розділ 15.3. Перевірка гіпотези про рівність дисперсій двох генеральних сукупностей
- •Задачі до розділу 15.3
- •Розділ 15.4. Перевірка гіпотези про нормальний розподіл генеральної сукупності. (Критерій згоди -Пірсона)
- •Методика обчислення теоретичних частот нормального розподілу
- •Розділ 15.5. Завдання до заняття 15
- •Розділ 1.6. Поняття кореляції
- •Розділ 16.2. Метод найменших квадратів (загальні поняття)
- •Розділ 16.3. Побудова рівняння лінійної функції
- •Розділ 16.4. Побудова рівняння квадратичної функції
- •Розділ 16.5. Побудова рівняння гіперболічної функції
- •Розділ 16.6. Побудова рівняння показникової функції
- •Розділ 16.7.Знаходження параметрів множинної лінійної залежності
- •Розділ 17.1. Кореляційна таблиця
- •Розділ 17.2. Відшукування параметрів вибіркового рівняння прямої лінії регресії по згрупованим даним
- •Розділ 17.3. Вибірковий коефіцієнт кореляції
- •Розділ 17.4. Завдання до заняття 17
- •Рекомендована література
- •Додатки
- •Значення функції
- •Значення функції
- •Розподіл Пірсона ( - Пірсона)
- •Основні поняття і терміни
- •Основні теореми і формули Класичне означення ймовірності появи події: .
- •Перестановки: . Сполучення: .
Розділ 15.2. Критична область. Область приняття нульової гіпотези. Критична точка
Після вибору необхідного критерія, множину всіх його можливих значень розбивають на дві підмножини: одну, що вміщує значення критерія та другу, що його не вміщує.
Означення:
Критичною
областю
називається сукупність значень критерія,
при яких нульову гіпотезу відкидають.
Областю
прийняття нульової гіпотези
(областю припустимих значень) називається
сукупність значень критерія, при яких
гіпотезу приймають. Критичними
точками
(границями)
називаються точки, що відділяють критичну
область від області прийняття гіпотези.
Розрізняють односторонню (односторонню і правосторонню) та двосторонню критичні області.
Означення:
Правосторонньою
називається критична область, що
визначається нерівністю
,
де
-
додатнє число. Лівосторонньою
називається
критична область, що визначається
нерівністю
,
де
-
додатнє число. Двосторонньою
називається критична область, що
визначається нерівностями
,
де
.
Якщо
критичні точки симетричні відносно
нуля, то двосторонню критичну область
можна задати нерівністю
.
Відшукування правосторонньої критичної області
Для знаходження правосторонньої критичної області необхідно знайти критичну точку. Для цього задаються достатньо малою ймовірністю – рівнем значущості і шукають критичну точку , виходячи з вимоги, що при умові справедливості нульової гіпотези ймовірність того, що повинна дорівнювати прийнятому рівню значущості
.
Для
кожного критерія існують відповідні
таблиці, за якими знаходять критичну
точку, що задовольняє цій умові. Якщо
критичну точку вже знайдено, тоді за
даними вибірки обчислюють спостережувальне
значення критерію. Якщо
,
тоді нульову гіпотезу відкидають. Якщо
,
тоді немає підстав відкинути нульову
гіпотезу.
Відшукування лівосторонньої критичної області
Для знаходження лівосторонньої критичної області необхідно знайти критичну точку. Для цього задаються достатньо малою ймовірністю – рівнем значущості і шукають критичну точку , виходячи з вимоги того, що при умові справедливості нульової гіпотези ймовірність того, що повинна дорівнювати прийнятому рівню значущості
.
Відшукування двосторонньої критичної області
Двосторонню
критичну область знаходять виходячи з
умови, що при справедливості нульової
гіпотези сума ймовірностей того, що
критерій прийме значення менше
або більше
,
буде дорівнювати прийнятому рівню
значущості
.
Якщо критичні точки є симетричними, тоді
Розділ 15.3. Перевірка гіпотези про рівність дисперсій двох генеральних сукупностей
На практиці задача порівняння дисперсій виникає, якщо необхідно порівняти точність приладів, інструментів, методів вимірювань і т.п. Зрозуміло, що більш точним є пристрій, що забезпечує найменше розсіювання результатів вимірювань, тобто найменшу дисперсію.
Нехай
генеральні сукупності Х
і
У
розподілені
нормально. За незалежними вибірками
обсягів
і
,
що вилучені із цих генеральних сукупностей,
знайдено виправлені вибіркові дисперсії
і
.
Необхідно за виправленими дисперсіями,
при заданому рівні значущості
,
перевірити нульову гіпотезу про рівність
генеральних дисперсій розглянутих
сукупностей
.
(15.1)
За критерій перевірки нульової гіпотези (15.1) про рівність генеральних дисперсій, візьмемо відношення більшої виправленої дисперсії до меншої, тобто випадкову величину
.
(15.2)
Випадкова
величина
має
розподіл Фішера-Снедекора із степенями
свободи
і
,
де
- обсяг вибірки, за якою обчислена більша
виправлена дисперсія,
- обсяг вибірки, за якою обчислена менша
виправлена дисперсія.
Методика
перевірки нульової гіпотези
при
конкуруючий гіпотезі
Для
того, щоб при заданому рівні значущості,
перевірити нульову гіпотезу
про рівність генеральних дисперсій
нормальних сукупностей, при конкуруючий
гіпотезі
,
необхідно обчислити спостережувальне
значення критерія
і за таблицями критичних точок розподілу
Фішера-Снедекора, за заданим рівнем
значущості
і числом степеней свободи
і
,
- число степеней свободи більшої
дисперсії, знайти критичну точку
.
Якщо
,
тоді немає підстав відкидати нульову
гіпотезу. Якщо
,
тоді нульову гіпотезу відкидаємо.
Приклад:
За
двома незалежними вибірками обсягів
і
,
вилучених із нормальних генеральних
сукупностей Х
і
У,
знайдено виправлені вибіркові дисперсії
і
.
При рівні значущості
перевірити
нульову гіпотезу
при
конкуруючий гіпотезі
.
Рішення
Обчислимо спостережувальне значення критерія
.
За
таблицею критичних точок Фішера-Снедекора
за заданим рівнем значущості
і числом степеней свободи
і
,
знайдемо критичну точку
.
Якщо
,
тоді немає підстав відкидати нульову
гіпотезу.
Методика
перевірки нульової гіпотези
при
конкуруючий гіпотезі
Для
того, щоб при заданому рівні значущості,
перевірити нульову гіпотезу
про рівність генеральних дисперсій
нормальних сукупностей, при конкуруючій
гіпотезі
,
необхідно обчислити спостережувальне
значення критерія
і за таблицями критичних точок розподілу
Фішера-Снедекора, за заданим рівнем
значущості
і числом степеней свободи
і
,
- число степеней свободи більшої
дисперсії, знайти критичну точку
.
Якщо
,
тоді немає підстав відкидати нульову
гіпотезу. Якщо
,
тоді нульову гіпотезу відкидаємо.
Приклад:
За
двома незалежними вибірками обсягів
і
,
вилучених з нормальних генеральних
сукупностей Х
і
У,
знайдено виправлені вибіркові дисперсії
і
.
При рівні значущості
перевірити нульову гіпотезу
при
конкуруючій гіпотезі
.
Рішення
Обчислимо спостережувальне значення критерія
.
За
таблицею критичних точок Фішера-Снедекора
за заданим рівнем значущості
і числом степеней свободи
і
,
знайдемо критичну точку
.
Якщо
,
тоді немає підстав відкидати нульову
гіпотезу.
