- •Теорія ймовірностей і математична статистика для економістів
- •Розділ 1.1. Види подій
- •Види випадкових подій
- •Розділ 1.2. Класичне означення ймовірності появи події
- •Рішення
- •Властивості ймовірності
- •Задачі до розділу 1.2
- •Розділ 1.3. Елементи комбінаторики
- •Розміщення
- •Рішення
- •Перестановки
- •Рішення
- •Рішення
- •Сполучення
- •Рішення
- •Розділ 1.4. Знаходження ймовірності появи події з застосуванням елементів комбінаторики
- •Рішення
- •Задачі до розділу 1.4
- •Розділ 1.5. Статистична ймовірність
- •Розділ 2.1. Теорема додавання ймовірностей несумісних подій
- •Рішення
- •Рішення
- •Задачі до розділу 2.1
- •Розділ 2.2. Ймовірність повної групи подій. Протилежні події
- •Розділ 2.3. Множення ймовірностей
- •Умовна ймовірність
- •Задачі до розділу 2.3
- •Розділ 2.4. Теорема додавання ймовірностей сумісних подій
- •Розділ 2.5. Завдання до заняття 2
- •Розділ 3.1. Ймовірність появи хоча б однієї події
- •Задачі до розділу 3.1
- •Розділ 3.2. Формула повної ймовірності
- •Задачі до розділу 3.2
- •Розділ 3.3. Ймовірність гіпотез. Формули Бейєса
- •Рішення
- •Задачі до розділу 3.3
- •Розділ 3.4. Завдання до заняття 3
- •Розділ 4.1. Формула Бернуллі
- •Рішення
- •Задачі до розділу 4.1
- •Розділ 4.2. Локальна теорема Лапласа
- •Рішення
- •Задачі до розділу 4.2
- •Розділ 4.3. Завдання до заняття 4 Теоретичні питання до заняття 4
- •Розділ 5.1. Інтегральна теорема Лапласа
- •Задачі до розділу 5.1 Задача 5.1.1
- •Розділ 5.2. Формула Пуассона
- •Задачі до розділу5.2
- •Розділ 5.3. Завдання до заняття 5 Теоретичні питання до заняття 5
- •Розділ 6.1. Дискретні і неперервні випадкові величини
- •Розділ 6.2. Закон розподілу дискретної випадкової величини
- •Задачі до розділу 6.2
- •Розділ 6.3. Математичне сподівання дискретної випадкової величини та її властивості
- •Задачі до розділу 6.3
- •Розділ 6.4. Завдання до заняття 6
- •Розділ 7.1. Доцільність введення числової характеристики розсіювання випадкової величини
- •Розділ 7.2. Дисперсія дискретної випадкової величини та її властивості. Середнє квадратичне відхилення
- •Задачі до розділу 7.2
- •Розділ 7.3. Завдання до заняття 7
- •Розділ 8.1. Функція розподілу (інтегральна функція) та її властивості
- •Задачі до розділу 8.1
- •Розділ 8.2. Диференціальна функція розподілу та її властивості
- •Задачі до розділу 8.2
- •Розділ 8.3. Завдання до заняття 8
- •Розділ 9.1. Математичне сподівання неперервної випадкової величини
- •Задачі до розділу 9.1
- •Розділ 9.2. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення неперервної випадкової величини
- •Задачі до розділу 9.2
- •Розділ 9.3. Завдання до заняття 9
- •Розділ 10.1. Закони розподілу дискретних випадкових величин Біноміальний закон розподілу
- •Геометричний розподіл.
- •Задачі до розділу 10.1
- •Розділ 10.2. Закони розподілу неперервних випадкових величин Закон рівномірного розподілу ймовірностей.
- •Числові характеристики рівномірного розподілу
- •Нормальний розподіл (розподіл Гауса)
- •Задачі до розділу 10.2
- •Розділ 10.3. Завдання до заняття 10
- •Розділ 11.1. Предмет і задачі математичної статистики
- •Розділ 11.2. Емпірична функція розподілу
- •Властивості емпіричної функції
- •11.3. Графічна інтерпретація статистичного ряду
- •Розділ 11.4. Завдання до заняття 11
- •Розділ 12.1. Генеральна та вибіркова середні. Властивості середньої
- •Рішення
- •Властивості середньої
- •Розділ 12.2. Генеральна і вибіркова дисперсії та середнє квадратичне відхилення
- •Рішення
- •Тоді за формулою (12.6) знайдемо дисперсію
- •Рішення
- •Тоді за формулою (12.6) знайдемо дисперсію
- •Розділ 12.4. Завдання до заняття 12
- •Розділ 13.1. Коефіцієнт варіації
- •Рішення
- •Для знаходження середнього квадрата ознаки складемо таблицю
- •Розділ 13.2. Медіана варіаційного ряду
- •Розділ 13.3. Мода варіаційного ряду
- •Розділ 13.4. Асиметрія і ексцес
- •Моменти варіаційного ряду
- •Асиметрія і ексцес
- •Розділ 13.5. Завдання до заняття 13
- •Розділ 14.1. Метод добутків для обчислення вибіркової середньої і дисперсії
- •Розділ 14.2. Властивості статистичних оцінок параметрів розподілу. Оцінка генеральної дисперсії по виправленій вибірковій
- •Розділ 14.3. Точність оцінки. Довірча ймовірність. Довірчий інтервал
- •Задачі до розділу14.3
- •Розділ 14.4. Завдання до заняття 14
- •Розділ 15.1. Статистична гіпотеза (основні поняття)
- •Розділ 15.2. Критична область. Область приняття нульової гіпотези. Критична точка
- •Відшукування правосторонньої критичної області
- •Відшукування лівосторонньої критичної області
- •Відшукування двосторонньої критичної області
- •Розділ 15.3. Перевірка гіпотези про рівність дисперсій двох генеральних сукупностей
- •Задачі до розділу 15.3
- •Розділ 15.4. Перевірка гіпотези про нормальний розподіл генеральної сукупності. (Критерій згоди -Пірсона)
- •Методика обчислення теоретичних частот нормального розподілу
- •Розділ 15.5. Завдання до заняття 15
- •Розділ 1.6. Поняття кореляції
- •Розділ 16.2. Метод найменших квадратів (загальні поняття)
- •Розділ 16.3. Побудова рівняння лінійної функції
- •Розділ 16.4. Побудова рівняння квадратичної функції
- •Розділ 16.5. Побудова рівняння гіперболічної функції
- •Розділ 16.6. Побудова рівняння показникової функції
- •Розділ 16.7.Знаходження параметрів множинної лінійної залежності
- •Розділ 17.1. Кореляційна таблиця
- •Розділ 17.2. Відшукування параметрів вибіркового рівняння прямої лінії регресії по згрупованим даним
- •Розділ 17.3. Вибірковий коефіцієнт кореляції
- •Розділ 17.4. Завдання до заняття 17
- •Рекомендована література
- •Додатки
- •Значення функції
- •Значення функції
- •Розподіл Пірсона ( - Пірсона)
- •Основні поняття і терміни
- •Основні теореми і формули Класичне означення ймовірності появи події: .
- •Перестановки: . Сполучення: .
Розділ 11.2. Емпірична функція розподілу
Нехай
відомий статистичний розподіл величини
Х.
пх
–
число спостережень, при яких спостерігалося
значення Х<x,
n
– загальне
число спостережень
(обсяг
вибірки). Відносна частота події Х<x
дорівнює
.
Якщо змінюється х
,
тоді змінюється і відносна частота,
тобто відносна частота
є функцією від х.
Оскільки ця функція знаходиться
емпіричним (експериментальним) шляхом,
то її називають емпіричною.
Означення: Емпіричною функцією розподілу називають функцію F*(x), яка визначає для кожного значення х відносну частоту події Х<x.
,
(11.1)
де пх – число варіант, менших за х; п – обсяг вибірки.
Властивості емпіричної функції
1. Значення емпіричної функції належать відрізку [0; 1]
F*(x )є [0; 1].
2. Емпірична функція F*(x) є неспадною функцією.
3. Якщо х1 – найменша варіанта, тоді F*(x)=0 при х<x1; якщо хk - найбільша варіанта, тоді F*(x)=1 при х>xk .
Приклад:
Побудувати емпіричну функцію за даним розподілом вибірки
-
2
6
10
12
18
30
Рішення
Знайдемо обсяг вибірки п=12+18+30=60.
Так як xmin = 2, тоді за властивістю 2: F*(x)=0 при х<2.
Для х<6, х1=2, п1=12,тоді
при
.Для х<10, х1=2, х2=6, п2=12+18=30, тоді
при
.Оскільки xmax = 10, тоді за властивістю 2 F*(x)=1 при х>10;
Тоді шукана емпірична функція має вигляд:
Побудуємо графік емпіричної функції
11.3. Графічна інтерпретація статистичного ряду
Для наочності будують різні графічні зображення статистичного розподілу, зокрема полігон і гістограму.
Означення: Полігоном частот (відносних частот) називається ламана, відрізки якої з’єднують точки з координатами (х1,п1), (х2,п2),...,(хк,пк) або (х1,W1), (х2,W2),...,(хк,Wк).
Для побудови полігона частот на осі абсцис відкладають варіанти xi , а на осі ординат – відповідні їм частоти ni, або відповідні відносні частоти Wi.
Приклад:
Побудувати полігон відносних частот наступного розподілу
-
2
4
6
10
0,4
0,2
0,1
0,3
Рішення
Означення:
Гістограмою частот (відносних частот)
називається східчаста фігура, яка
складається з прямокутників, основами
яких служать часткові інтервали довжиною
h
,
а висоти дорівнюють відношенню
.
Площа гістограми частот дорівнює обсягу вибірки п, а відносних частот – одиниці.
Приклад:
Статистичний розподіл задано таблицею
Частинний Частоти
інтервал
4
6
16
36
24
30-35 10
4
Побудувати гістограму частот даного розподілу.
Рішення
Для побудови гістограми складемо таблицю
Частинний Частоти Середина Висота
інтервал інтервалу стовпця
5-10 4 7,5 0,8
10-15 6 12,5 1,2
15-20 16 17,5 3,2
20-25 36 22,5 7,2
25-30 24 27,5 4,8
30-35 10 32,5 2,0
35-40 4 37,5 0,8
Задача 11.3.1
Дано вибірку даних про складання іспиту з дисципліни „Вища математика” студентам спеціальності „Економіка підприємства”
2 3 3 2 5 4 4 2 5 4 3 2
5 4 3 2 2 4 3 2 2 4 3 2
2 3 4 5 4 3 5 4 3 5 4 3
2 4 3 2 3 4 3 3 4 3 4 4
4 3 4 3 4 3 4 3 4 4 4 3
3 4 4
Для даної вибірки:
Скласти варіаційний ряд та статистичний розподіл.
Знайти емпіричну функцію та побудувати її графік.
Побудувати полігон відносних частот.
Побудувати гістограму відносних частот.
Рішення
1. Для складання варіаційного ряду знайдемо найбільше і найменше значення функції та розмах
Оскільки розмах невеликий або розмах досить великий, але багато однакових варіант, то будемо складати дискретний розподіл. Для цього складемо варіаційний ряд (розташуємо кожну варіанту в порядку зростання) і підрахуємо для кожної варіанти відповідні частоти (кількість відповідних варіант). Одержані результати занесемо до таблиці (стовпчики 2 і 3 таблиці).
№ п/п |
Варіанта хі |
Частота пі |
Відносна частота |
Накопичена відносна частота
|
Висота гістограми
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. |
2 |
12 |
0,19 |
0,19 |
0,19 |
2. |
3 |
21 |
0,33 |
0,52 |
0,33 |
3. |
4 |
24 |
0,38 |
0,90 |
0,38 |
4. |
5 |
6 |
0,10 |
1,00 |
0,10 |
5. |
|
63 |
1,00 |
|
|
Обсяг вибірки п=63.
2. Знайдемо емпіричну функцію розподілу
Оскільки xmin = 2, тоді за властивістю 2 емпіричної функції: F*(x)=0 при х<2.
Для
х<3,
х1=2,
п1=12,тоді
при
.
Для
х<4,
х1=2,
х2=3,
п2=12+21=33,
тоді
при
.
Для
х<5,
х1=2,
х2=3,х3=4
п2=12+21+24=57,
тоді
при
.
Оскільки xmax = 5, тоді за властивістю 2 емпіричної функції: F*(x)=1 при х>5.
Тоді шукана емпірична функція має вигляд (дивись стовпчик 5 таблиці)
Побудуємо графік емпіричної функції
3.
Побудуємо полігон відносних частот,
тобто ламану, що з’єднує точки з
координатами
4.
Побудуємо гістограму відносних частот,
тобто східчасту фігуру з основою
(відстань між сусідніми варіантами) і
висотою
(дивись стовпчик 6 таблиці)
Задача 11.3.2
Дано вибірку даних про вагу студентів спеціальності „Економіка підприємства”
58 63 59 59 67 53 53 69 68 55 67 53
45 73 50 66 59 54 68 58 90 72 51 71
63 55 81 46 44 58 59 61 44 53 74 65
63 62 51 63 67 59 67 65 62 69 81 75
52 70 49 72 60 56 71 52 44 77 47 51
66 72 90 73 56 69 78 63 69 74
Для даної вибірки:
1. Скласти варіаційний ряд, статистичний розподіл.
Знайти емпіричну функцію та побудувати її графік.
Побудувати полігон відносних частот.
Побудувати гістограму відносних частот.
Рішення
1. Для складання варіаційного ряду знайдемо найбільше і найменше значення функції та розмах
Оскільки розмах великий, то будемо складати неперервний розподіл. Для цього за формулою Стерджесса знайдемо кількість інтервалів, на які будемо розбивати розмах:
,
(11.2)
де N – кількість інтервалів; п – обсяг вибірки.
Для нашої вибірки п=70 , тому
Довжину
інтервалу
визначаємо за формулою
.
(11.3)
Довжина
інтервалу для нашої вибірки
(округлення бажано робити до цілого
парного числа).
Після цього складемо варіаційний ряд (розташуємо кожний інтервал в порядку зростання) і підрахуємо для кожного інтервалу відповідні частоти (кількість відповідних варіант, причому в інтервал входить варіанта, що стоїть на початку інтервалу і не входить та, що стоїть у кінці). Одержані результати занесемо до таблиці (стовпчики 2 і 3 таблиці).
№ п/п |
Інтервал хі – хі+1 |
Частота пі |
Середина інтервалу хі*
|
Відносна частота |
Накопичена відносна частота
|
Висота гістогра-ми |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1. |
44 - 50 |
7 |
47 |
0,10 |
0,10 |
0,017 |
2. |
50 - 56 |
13 |
53 |
0,19 |
0,29 |
0,032 |
3. |
56 - 62 |
12 |
59 |
0,17 |
0,46 |
0,028 |
4. |
62 - 68 |
15 |
65 |
0,21 |
0,67 |
0,035 |
5. |
68 - 74 |
14 |
71 |
0,20 |
0,87 |
0,033 |
6. |
74 - 80 |
5 |
77 |
0,07 |
0,94 |
0,012 |
7. |
80 - 86 |
2 |
83 |
0,03 |
0,97 |
0,005 |
8. |
86 - 92 |
2 |
89 |
0,03 |
1,00 |
0,005 |
9. |
|
70 |
|
1,00 |
|
|
Обсяг вибірки п=70.
2. Знайдемо емпіричну функцію розподілу.
Оскільки xmin = 44, тоді за властивістю 2 емпіричної функції: F*(x)=0 при х<44.
Для
х<50,
х1=[44;
50),
п1=7,тоді
при
.
Для
х<56,
х1=[44;50),
х2=[50;56),
п2=7+13=20,
тоді
при
.
Для
х<62,
х1=[44;50),
х2=[50;56),
х3=[56;62)
п3=7+13+12=32,
тоді
при
.
Для
х<68,
х1=[44;50),
х2=[50;56),
х3=[56;62),
х4=[62;68)
п4=7+13+12+15=47,
тоді
при
.
Для
х<74,
х1=[44;50),
х2=[50;56),
х3=[56;62),
х4=[62;68),
х5=[68;74)
п5=7+13+12+15+14=61,
тоді
при
.
Для
х<80,
х1=[44;50),
х2=[50;56),
х3=[56;62),
х4=[62;68),
х5=[68;74),
х6=[74;80)
п6=7+13+12+15+14+5=66,
тоді
при
.
Для
х<86,
х1=[44;50),
х2=[50;56),
х3=[56;62),
х4=[62;68),
х5=[68;74),
х6=[74;80),
х7=[80;86)
п7=7+13+12+15+14+5+2=68,
тоді
при
.
Для
х<92,
х1=[44;50),
х2=[50;56),
х3=[56;62),
х4=[62;68),
х5=[68;74),
х6=[74;80),
х7=[80;86),
х8=[86;92)
п8=7+13+12+15+14+5+2+2=70,
тоді
при
.
Оскільки xmax = 92, тоді за властивістю 2 емпіричної функції: F*(x)=1 при х>92.
Таким чином, шукана емпірична функція має вигляд (дивись стовпчик 5 таблиці):
Побудуємо графік емпіричної функції
3.
Побудуємо
полігон відносних частот, тобто ламану,
що з’єднує точки з координатами
4. Побудуємо гістограму відносних частот, тобто східчасту фігуру з основою (відстань між сусідніми варіантами) і висотою (дивись стовпчик 6 таблиці)
