Тема 2.Науковий підхід до дослідження управління. Кількісна школа

1. Об'єктивні передумови виникнення кількісної школи.

2. Системний підхід у сучасному менеджменті

3. Місце системного підходу в теорії менеджменту.

4. Аналіз концепції управління згідно з цілями.

5. Модель "Мак-Кінсі 7С"

1. Об'єктивні передумови виникнення кількісної школи.

Історики менеджменту пов'язують появу наукового підходу до дослідження управління з Другою світовою війною, що викликала потребу в об'єднанні зусиль менеджерів, урядових офіційних осіб, учених різних галузей знань для вирішення складних комплексних проблем ведення війни й оборони.

Перші групи з вивчення управління з'явилися у Великобританії. Вони створювалися для пошуку розв'язку задач, пов'язаних з управлінням радарними системами протиповітряної оборони, розробленням прийомів ведення війни проти підводних човнів, бомбардувань Німеччини і проблемами оборони. Прикладом може бути група, якою керував професор П. Блокет, фізик, лауреат Нобелівської премії. Його команда складалася з трьох фізіологів, двох фізиків-математиків, астрофізика, військового офіцера, геодезиста, теоретика-фізика і двох математиків. Дослідження управління з допомогою наукових знань і методів давало змогу одержати необхідні дані для прийняття організаційних рішень.

Потенційні можливості "аналізу управління" зрозуміли й американці. Джеймс Б. Конант, голова національного дослідницького комітету з оборони, і Вайвар Буш, голова комітету з нової зброї і військового устаткування, дізнавшись про дослідницькі групи з вивчення управління в Англії, стали сприяти формуванню подібних груп у військово-морських і військово-повітряних силах США. Закінчення війни не зменшило значення наукового підходу до дослідження управління. Навпаки, були створені 1) відомчий офіс для дослідження управління в армії, 2) групи з оцінки управління у військово-морських силах, 3) відділення з аналізу управління у військово-повітряних силах.

Поступово розуміння того, що методи дослідження управління можуть застосовуватися і до проблем невоєнного характеру, прийшло і в промислові організації і приватні консалтингові фірми. Професійні товариства і професійні журнали сприяли виникненню першої хвилі буму в галузі дослідження управління. Створене в 1952 р. в Америці Товариство з дослідження управління почало видавати свій журнал "Дослідження управління", а Інститут науки менеджменту з 1953 р. —журнал "Наука менеджменту". Це свідчило про об'єднання зусиль менеджерів і теоретиків повоєнного періоду в упорядкуванні бази для прийняття рішень.

Особливо швидко наприкінці 40-х — на початку 50-х років концепція дослідження управління впроваджувалася у виробничий менеджмент. Серед проблем, для вирішення яких розроблялися раціональні управлінські правила, варто виділити такі: 1) планування виробництва, 2) виготовлення товарів за економічними групами, 3) контроль за якістю, 4) залучення капіталу, а також інші проблеми, пов'язані з матеріальними ресурсами. Практичне значення досліджень в галузі управління, у найзагальнішому розумінні полягає у застосуванні наукових методів, техніки й інструменту для вирішення проблем менеджменту в організації забезпечення управлінського контролю.

Неважко помітити, що корені дослідження управління сягають від наукового менеджменту (Тейлор, Гантт, Гілбрет та ін.). Проте якщо останній метою свого наукового аналізу вважав знаходження "єдино правильного рішення", то сучасний менеджмент шукає з безлічі рішень ті, що будуть найкращими, оптимальними.

Отже, як у старій, так і в новій концепціях управління є чимось загальним, а саме: розвитком наукового методу для знаходження кращого з можливих рішень. Водночас очевидна і різниця між ними. На наш погляд, вона полягає в тому, що сучасний менеджмент, що грунтується на науковому дослідженні управління, не стільки розвиває науку менеджменту, скільки намагається застосовувати науковий підхід у практиці управління. Саме це дало можливість розвити нову концепцію менеджменту шляхом використання математичних методів і комп'ютерної техніки, давши їй відповідну назву — "кількісна (управлінська) школа".

Поява цієї школи була обумовлена застосуванням математики і комп'ютерів в управлінні. По суті, це стало другою хвилею буму в галузі дослідження управління і водночас визнанням того аспекту пошуку організованості, що пов'язаний із кількісним визначенням непостійних величин з метою поліпшення вимірювання і контролю. Досягається це шляхом побудови абстрактних моделей реальних подій для прийняття правильних управлінських рішень. Представники цієї школи розглядають управління як процес логічний і такий, що піддається формалізації, тобто його можна висловити математично.

У 60-х роках розпочалося широке розроблення концепцій управління, які спиралися на використання математичного апарату. Школи, що готують спеціалістів для керівних посад, стали збільшувати в навчальних планах обсяг годин на вивчення статистики і математики.

Це сприяло не тільки появі нових і розвитку старих спеціальностей в галузі бізнесу, а й інтеграції математичного аналізу, логічних і суб'єктивних рішень менеджерів. Відбувався процес поєднання старих ідей в галузі виробничого менеджменту з новими підходами, заснованими на нових методах дослідження управління.

Нова мова виробничого менеджменту включала багато термінів з математики і статистики. Статистика і теорія ймовірності допомагали при визначенні методів контролю за якістю; використання методів лінійного програмування полегшувало вибір напрямку діяльності з урахуванням певних обмежень; за допомогою теорії черговості можна було балансувати вартість і термін експлуатації устаткування; ігрова теорія допомагала краще зрозуміти конкурентну стратегію; комп'ютерне опрацювання давало змогу моделювати надходження капіталу і будувати різні кількісні моделі.

Поряд із розробленням кількісних методів у дослідженні управління були зроблені спроби використовувати їх і при виробленні загальноекономічної концепції. Це дало змогу Д. Міллеру, М. Старру, В. Форрестеру моделювати управління у взаємодії з розвитком підприємства або іншої системи (місто, національна економіка тощо).

Р. Ірвін та інші фахівці з економічної історії спробували створити кількісні моделі ранньої і сучасної економік з метою кращого розуміння економічного розвитку загалом.

Все це свідчить про те, що сучасна наука менеджменту не просто відроджує методи вищої математики, формалізації і графічної інтерпретації управління, які застосовували ще Г. Файоль і Г. Гантт. Тривалий шлях пошуку наукового підходу до процесу управління привів до зародження кількісної школи менеджменту, яка збільшила можливості досягнення ефективності при прийнятті управлінських рішень. Водночас у результаті поглиблення економічних знань значно розширилися умови для розроблення нових підходів до процесу управління.