Оксигенотерапія

У післяопераційний період важким хворим часто доводиться проводити оксигенотерапію. Її можна здійснити шляхом централізованої подачі кисню, за допомогою кисневої подушки або кисневого балона.

При централізованій подачі кисню кисневі балони містяться в спеціальній кімнаті і через систему металевих трубок кисень надходить на дозиметри, де він зволожується і через носовий катетер (рис. 3.10) або носову канюлю подається хворому.

Техніка введення носового катетера

1 Одягніть гумові рукавички. 2. Прокип'ятіть катетер і змастіть його стерильним вазеліном.

3 Введіть катетер у нижній носовий хід і далі в глотку - на глибину 15 см Кінчик введеного катетера повинно бути видно при огляді зіва.

4 Зовнішню частину катетера зафіксуйте за допомогою лейко-пластиру на щоці, щоб він не опустився в стравохід.

5 Відкрийте кран дозиметра і подавайте кисень із Швидкістю 2-3 л/хв, контролюючи швидкість за шкалою.

Техніка введення носової канюлі

1. Одягніть гумові рукавички.

2. Вставте кінці канюлі в ніздрі пацієнта.

3. За допомогою еластичної пов'язки (фіксатора) для голови зафіксуйте канюлю так, щоб вона не викликала у пацієнта відчуття незручності.

4. Закріпіть носову канюлю до джерела зволоженого кисню з потрібною концентрацією і швидкістю його подачі.

5. Забезпечте достатню рухомість кисневих трубок і прикріпіть їх до одягу.

6. Перевіряйте стан канюлі через кожні 8 год, спостерігайте за тим, щоб зволожувальна ємність була постійно повною.

7. Періодично оглядайте слизову носа І вушні раковини пацієнта для виявлення можливих подразнень шкіри.

У невеликих лікарнях, де немає централізованої подачі кисню, його можна подавати безпосередньо з кисневого балона, що міститься в палаті Кисень вибухонебезпечний, і тому при роботі з балонами потрібно дотримувати правил техніки безпеки:

1 Балон повинен бути встановлений у металеве гніздо і закріплений ременями або ланцюгом.

2. Балон повинен знаходитися не ближче 1 м від опалювальної системи.

3. Балон повинен бути захищений від прямого сонячного проміння.

4. Не можна допускати потрапляння масла на штуцер балона.

5. Випускати газ із балона (наприклад, у кисневу подушку) можна тільки через редуктор, на якому встановлений манометр, що дозволяє контролювати тиск кисню на виході.

6. Забороняється використовувати балони і редуктори, в яких закінчився термін експлуатації.

7. Забороняється змащувати руки жирним кремом при роботі з кисневим балоном.

Безпосередньо із балона кисень подається до хворого через апарат Боброва, де він зволожується. Для катетеризації носового ходу використовують катетери № 8-12 в яких робиться декілька допоміжних отворів

Оксигенація за допомогою кисневої подушки. Киснева подушка - це прогумований мішок, який має в комплекті гумову трубку з краном і мундштук. Вона вміщує від 25 до 75 л кисню, яким її заповнюють із кисневого балона Перед початком оксигенації мундштук обмотують 2-3 шарами вологої марлі, для зволоження кисню застосовують натрію гідрокарбонат або медичний спирт Потім мундштук щільно притискають до рота хворого і відкривають кран, за допомогою якого орієнтовно регулюють надходження кисню Вдих проводиться через мундштук ротом, а видих - носом Коли кількість кисню в подушці значно зменшиться, для збільшення його надходження необхідно натискати на подушку вільною рукою Після використання мундштук двічі протирають 3 % розчином перекису водню або 70° етиловим спиртом Цей спосіб оксигенації вважають найменш доцільним через великі втрати кисню, а також через неможливість точно і рівномірно його дозувати