Профілактика пролежнів:

1) змінювати положення хворого декілька разів протягом дня,

2) розправляти, струшувати простирадло, щоб на ньому не було складок і крихт,

3) важкохворим необхідно під крижі підкладати надувне гумове коло, на яке натягують наволочку;

4) 5-6 разів на день необхідно протирати шкіру в тих ділянках, які дотикаються до ліжка: камфорним спиртом, одеколоном, слабим розчином оцту (1 столова ложка оцтової кислоти на 200-300 мл води);

5) при почервонінні шкіри слід періодично розтирати її сухим рушником;

6) щодня кварцуватишкіру спини і сідничних ділянок;

7) регулярно підмивати хворого водою з милом, протирати тальком;

8) під крижі підкласти мішечки з просом, насінням льону, під п'ятки - ватно-марлеві кільця,

9) постійно проводити масаж спини, крижів.

Нориці. Норицею, або фістулою, називають вузький патологічний хід, що зв'язує патологічне вогнище або орган із зовнішнім середовищем. Нориці можуть бути вистелені грануляційною тканиною (недавні, що можуть зарости) або епітеліальною. Із фістули може виділятися гній або вміст органів.

Догляд за хворими з фістулами. Для захисту шкіри навколо нориці від подразнень її часто обмивають теплою водою з милом або розчином перманганату калію, замість мочалки користуються ватно-марлевим тампоном. Після миття шкіру висушують і змащують навколо нориці дитячим кремом, вазеліном. При подразненні шкіри - пастою Лассара, цинковою або димедроловою маззю, присипають прожареним гіпсом. При накладанні пов'язок не рекомендують закривати перев'язувальний матеріал клеолом, липким пластирем; якщо у фістулу лікар увів дренаж і він закупорився, його необхідно обережно промити антисептичним розчином Коли дренаж випав із фістули, медична сестра не повинна вводити його самостійно. Хворі з тонкокишковими фістулами втрачають дуже багато води і солей, тому їм необхідне відповідне харчування і лікування.

Для тимчасового закриття нориці застосовують обтуратори. Найпростіший обтуратор можна зробити з двох пробок із флакона для розчинів. Із пробок вирізають пластинки товщиною 3-4 мм, діаметр однієї не обмежений, а іншої (внутрішньої) повинен бути в 2 рази більшим за діаметр нориці. Обидві пластинки прошивають товстою ниткою і не зв'язують (у готовому вигляді обтуратор нагадує запонку). Внутрішню пластинку згинають затискачем і вводять у норицю, де вона розправляється і закриває хід, а зовнішню на прошитих нитках підтягують до шкіри, зовні нитки зв'язують. Поверх обтуратора кладуть серветку з пастою Лассара.

Догляд за органами дихання

Найнебезпечнішим ускладненням післяопераційного періоду з боку органів дихання є застійна пневмонія. Для її профілактики рекомендують напівсидяче положення в ліжку, часте повертання хворого на інший бік, раннє вставання після операції Крім того, необхідно боротися з метеоризмом кишечника, що буде сприяти нормальній екскурсії легень.

Із перших же днів після операції необхідно примушувати хворого глибоко дихати, робити дихальну гімнастику декілька разів на день. Він повинен відкашлювати харкотиння. Показані також перкусійний і вібраційний масаж грудної клітки, лікувальна гімнастика, застосування банок і гірчичників. Позитивний результат дає дихання з підвищеним опором на видисі: роздування гумових камер, надування дитячих іграшок, дихання через маску наркозного апарата, з'єднану з трубкою, яку занурюють у воду на глибину 7-10 см