- •Н.М. Ярмиш
- •Тема 1. Поняття та значення кримінально-правової кваліфікації
- •Тема 2. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •Тема 3. Злочини у сфері службової діяльності
- •Тема 4 Злочини проти власності
- •Тема 5. Злочини у сфері господарської діяльності
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації, її види та формула
- •Види кваліфікації:
- •1.2. Кваліфікація при конкуренції норм. Відмінність конкуренції норм від їх колізії та від ідеальної сукупності злочинів.
- •Правила кваліфікації при конкуренції норм
- •Види конкуренції
- •II. Конкуренція спеціальних норм.
- •1.3. Поняття злочину і складу злочину
- •Склад злочину (сукупність вказаних у Кримінальному кодексі ознак, наявність яких в певної події дозволяє вважати її злочином)
- •4. 1. Проблеми малозначності діяння
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •2.1. Система розділу
- •Злочини, пов’язані із зараженням певними хворобами.
- •2.2. Злочини проти життя
- •2.2.1. Поняття та система вбивств
- •III. За пом’якшуючими обставинами (привілейовані вбивства)
- •Поняття вбивства
- •2.2.2. Проблеми застосування окремих статей, що передбачають умисні вбивства
- •2) Малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.
- •3) Заручника або викраденої людини
- •4) З особливою жорстокістю.
- •Способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
- •З корисливих мотивів.
- •7) З хуліганських мотивів.
- •8) Особи чи його близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.
- •9) З метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення.
- •10) Поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.
- •11) Вчинене на замовлення.
- •12) Вчинене за попередньою змовою групою осіб.
- •13) Вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118.
- •14) З мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.
- •Проблема кримінально-правового реагування на вчинення вбивства за наявністю декількох кваліфікуючих ознак
- •Умисні вбивства за пом’якшуючими обставинами (привілейовані) вбивства
- •Ст. 116 Умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання.
- •Ст. 117 Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини
- •2.2.3. С. 119 Вбивство через необережність
- •2.2.4.Ст. 120 Доведення до самогубства
- •2.2.5. Погроза вбивством. Ст. 129.
- •Питання для самоконтролю
- •2.3 Злочини проти здоров’я
- •2.3.1 Тілесні ушкодження. Поняття та види, критерії визначення ступеню тяжкості, відмінність від побоїв та катувань.
- •2.3.2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 кк). Відмінність цього злочину від умисного вбивства та вбивства через необережність.
- •Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства.
- •Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від вбивства через необережність
- •2.3.3. Проблема відповідальності за тілесні ушкодження, заподіяні у стані сильного душевного хвилювання, з позицій систематичного тлумачення кримінального закону
- •Злочини, пов’язані із зараженням певними хворобами.
- •2.3.5 Злочини у сфері медичного обслуговування
- •2.3.6. Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст.135 і 136 кк).
- •2.3.7 Незаконне проведення аборту (ст. 134 кк)
- •Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 кк).
- •Тема 3 „Злочини у сфері службової діяльності та професіної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг ” (Розділ. Хvіі кк).
- •3.1. Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності службових осіб публічного права. Співвідношення службових злочинів із корупцією.
- •Суб’єктивна сторона
- •3.2. Поняття службової особи
- •3.3. Зловживання владою або службовим становищем і перевищення влади або службових повноважень (статті 364 та 365 кк). Схожість та розмежування. Співвідношення із спеціальними нормами.
- •Суб’єктивна сторона.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк) від перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк).
- •3.4. Хабарництво (статті 368,369, 370 кк).
- •Порівняльний аналіз статей 172-2 кУпАп і 368 кк
- •Ст. 369 Пропозиція або давання забара
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Злочини проти власності
- •4.1. Система злочинів проти власності (ст. Ст. 185-198). Корисливі:
- •Корисливі злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
- •1. „Матеріальна” ознака.
- •2.”Соціальна” ознака
- •Суб’єктивна сторона
- •4.2.2. Характеристика окремих видів корисливих злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб. Розмежування суміжних злочинів
- •Крадіжка і суміжні злочини (тобто злочини, з якими крадіжку в певних ситуаціях плутають)
- •Спричинення потерпілому значної шкоди (ч. 3 ст. 185).
- •Проблеми кваліфікуючих ознак.
- •Розбій (ст.187 кк)
- •Розбій і суміжні злочини
- •Щодо можливості замаху на злочини з усіченим складом
- •Вимагання ст. 189.
- •Кваліфікуючи ознаки вимагання
- •Подолання колізії між злочинами, передбаченими ч. 3 ст. 368 (одержання хабара, поєднане з його вимаганням) та ч. 2 ст. 189 (вимагання службовою особою з використання свого службового становища)
- •Проблема „пасивного” обману
- •Шахрайство і суміжні злочини
- •Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191).
- •Чим привласнення відрізняється від розтрати.
- •Ч.1 ст. 191 і суміжні злочини
- •Частина 2. Привласнення, розтрата, або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
- •Типові випадки наявності ч. 2 ст. 191
- •Ч. 2 ст. 191 і суміжні злочини
- •4.3. Корисливі злочини проти власності, не пов’язані із вилученням чужого майна та його обертанням його на свою користь або користь інших осіб
- •4.3.1. Характеристика окремих видів.
- •Ст. 193 Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї.
- •4.4. Некорисливі злочини проти власності Ст. 194. Умисне знищення або пошкодження майна.
- •Ст. 196. Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством.
- •Ст. 195 Погроза знищення майна
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Злочини у сфері господарської діяльності
4. 1. Проблеми малозначності діяння
Ч. 2 ст. 11 КК Проголошує: „Не є злочином дія чи бездіяльність, яка формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі”.
В науці кримінального права переважною є точка зору, що суспільну небезпеку мають не тільки злочини, я й інші правопорушення (зокрема, адміністративні). Останні відрізняються від злочинів тим, що їхня суспільна небезпека менш, ніж небезпека злочинів, тобто шкода від їх вчинення не є істотною. Таки погляди поділяють і викладачі кафедри кримінально-правових дисциплін. Тому вираз законодавця „...через малозначність не становить суспільної небезпеки” розуміють так, що тут йдеться не про суспільну небезпечність взагалі, а про рівень суспільної небезпеки, притаманний саме злочину.
Слід правильно розуміти слова „не могла заподіяти істотної шкоди”. Це означає, що умисел особи, що вчинює діяння, не був спрямований на спричинення більшої шкоди, ніж та, що була спричинена реально. Інакше вчинене діяння не є малозначним, а кваліфікується як замах на відповідний злочин.
Вирішуючи питання, чи заподіяло діяння істотну шкоду, потрібно звертати увагу на родовий об’єкт цього злочину (він випливає з назви розділу), тобто на те, яка саме шкода мається на увазі. Наприклад, ст. 368 „Одержання хабара” – належить розділу „Злочини у сфері службової діяльності”. Шкода від цих злочинів в першу чергу не у тому, що вони спричинюють комусь матеріальні збитки, а у тому, що вони порушують нормальну роботу відповідних установ, підривають їх авторитет. Це не злочини проти власності, тому, припустимо, для одержання хабара (ч. 1 ст. 368), на думку багатьох дослідників, розмір хабара значення не має. Авторитет не має кількісного виміру. Існує навіть думка, що чім менше розмір хабара, тим більше підривається авторитет відповідного органу. Крім того, склад одержання хабара – формальний, наслідки там взагалі не передбачені Звернемо увагу, що висловлену точку зору поділяють не усі вчені і практики.
Питання для самоконтролю
Поняття кримінально-правової кваліфікації.
Види та результати кримінально-правової кваліфікації.
Кваліфікація при конкуренції норм.
Відмінність конкуренції норм від колізії та ідеальної сукупності.
Поняття складу злочину. Співвідношення злочину та складу злочину.
Елементи та ознаки складу злочину.
Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
Тема 2. Злочини проти життя та здоров’я особи
Для ретельного вивчення цієї теми необхідно ознайомитися з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого2003 р. „Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я”. При цьому не слід забувати що Постанови ПВСУ носять рекомендаційний, а не обов’язковий характер. До того (як буде показано нижче) іноді вони містять неточні і навіть помилкові роз’яснення.