1.3. Поняття злочину і складу злочину

Згадаємо, що кваліфікувати діяння – це встановити його відповідність ознакам, передбаченим у Кримінальному кодексі, тобто усім ознакам складу злочину. Склад злочину – це сукупність вказаних у Кримінальному кодексі ознак, наявність яких у певної події дозволяє визнати її злочином.

Ознаки складу злочину містяться не тільки у статтях Особливої, але й Загальної частини (наприклад, жодна стаття Особливої частини не містить вказівки на вік кримінальної відповідальності, осудність особи – ці ознаки вказані у Загальної частині КК ).

Склад злочину міститься у Кримінальному кодексі, злочин трапляється у реальному житті. Суспільна небезпека характеризує не склад злочину, а саме злочин, як конкретну подію, що відповідає ознакам складу злочину. Склад злочину, навпаки, є корисним, оскільки наявність законодавчих заборон, погроза покаранням, яка міститься в статтях КК, здатна певною мірою стримувати нестійких осіб від вчинення злочинів. Саме в цьому і виявляється охоронна функція норм Кримінального кодексу.

Визначення злочину міститься у ч. 1 ст. 11 КК: „Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину”. Слова „передбачене цим Кодексом” характеризують злочин с точки зору форми, відбивають принцип „нема злочину без вказівки на це в законі” (nllum crimen sine lege). Вказівка на суспільну небезпеку відображує зміст злочину, показує, що передбачене КК діяння не обов’язково є злочином, а набуває статус такого лише за умовою, що спричинює або створює небезпеку спричинення істотної шкоди. Стародавній (з часів Аристотеля) синонім змістовного – це „матеріальне”. Тому законодавче визначення злочину іменується „формально-матеріальним”, тобто таким, що відбиває суть злочину і з боку форми (передбачене КК), і з боку змісту (суспільно-небезпечне).

Вчинення діяння, що містить склад злочину – єдина підстава кримінальної відповідальності. Ст. 2 КК проголошує: „Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом”.

Визначення поняття складу злочину у КК відсутнє, воно є результатом системного аналізу багатьох його положень. Нагадаємо: склад злочину – це сукупність передбачених КК ознак, наявність яких в певної події, дозволяє визнати її злочином.

Відомо, що усі ознаки складу злочину групуються за чотирма блоками, яки мають назву елементів: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона, суб’єкт. Помітимо, щодо сутності об’єкту у науці кримінального права практично ніколи не було єдиних позицій. До недавнього часу значно переважала точка зору, що об’єктом злочину є певні суспільні відносини. Зараз висловлюється багато інших, досить переконливих думок.

У конкретному складі усі ознаки обов’язкові (конститутивні). Розподіл ознак на „обов’язкові” та „факультативні” здійснюється на рівні так званого „загального” (точніше „абстрактного”) складу – він є результатом аналізу усіх без виключення статей Кримінального кодексу. Ознаки, яки присутні у кожному складі – „обов’язкові”, ті, що вказані не у кожному складі – „факультативні”.

„Загальний” („абстрактний”) склад злочину в концентрованому виді може бути наведений в якості наступної схеми: