В Україні створять гарячу лінію з питань захисту прав дитини

До кінця 2012 року буде створена окрема гаряча лінія з питань захисту прав дитини за підтримки Уповноваженого Президента України з прав дитини.

Про це заявив Уповноважений Президента з прав дитини Юрій Павленко під час засідання секції «Протидія насильству щодо дітей» Громадської консультативної ради з питань захисту прав дитини, повідомили УНІАН у прес-службі глави держави.

За словами Ю.Павленка, така пропозиція ряду громадських організацій, зокрема Міжнародного правозахисного центру «Ла Страда - Україна», розглядається у зв'язку з великою кількістю дзвінків від дітей на Національну гарячу лінію з попередження насильства в сім'ї та захисту прав дитини. Так, за його даними, в 2011 році надійшло більше 7 тис. звернень від дітей, яким були надані консультації та допомогу не лише з питань насильства в сім'ї, але й щодо насильства з боку однокласників і в соціальних мережах. Крім того, діти зверталися по допомогу з приводу невиплати аліментів, дискримінації в школі, через складні відносин у родині, проблем в особистих стосунках з ровесниками тощо.

Також Ю.Павленко повідомив, що громадські організації будуть здійснювати моніторинг діяльності спеціальних установ для допомоги жінкам і дітям, які постраждали від насильства в сім'ї. Мова йде про притулки для дітей, центрах матері та дитини, центрах соціальної реабілітації для дітей, соціально-психологічної допомоги, медико-соціальної реабілітації тощо.

Уповноважений Президента підкреслив, що метою проведення моніторингу є отримання реальної інформації про стан установ, підготовка змін до законодавства в цій сфері, підвищення довіри до цих установ, якості та ефективності передбачених послуг.

За його словами, в 2011 році тільки кожен двадцятий потерпілий від домашнього насильства, який потребував кваліфікованої допомоги, отримав її. Однією з причин є недостатня кількість спеціальних установ і фахівців у регіонах, зазначив Ю.Павленко. До того ж, додав він, багато діючих установ працюють з великою кількістю обмежень. А це унеможливлює для багатьох постраждалих від домашнього насильства отримання допомоги.

Українське суспільство чекає від влади рішучих кроків щодо реального забезпечення прав дитини – Президент

Шановні колеги!

Дорогі друзі!

Перш за все, хотів би щиро привітати вас на цій нараді, присвяченій надзвичайно актуальним питанням захисту прав дитини. Діти - це майбутнє будь-якого народу і держави. Молоде покоління визначатиме успіх політичного, економічного, інтелектуального і культурного прогресу.

Від здатності української влади забезпечити гідне дитинство своїм наймолодшим громадянам безпосередньо залежить майбутнє незалежної України, її гідне місце у глобалізованому світі. Безсумнівно, захист прав дитини - проблема багатовимірна. Вона охоплює ряд різних аспектів.

Це питання якісної освіти, повноцінного сімейного виховання, належного фізичного і духовного розвитку, забезпечення житлом, оздоровлення і ще багато іншого.

За 20 років самостійності Української держави на цих напрямах зроблено чимало.

Однак невирішених проблем ще більше. Пропоную сьогодні розглянути шляхи вирішення найбільш болючих з них - суспільно-резонансних проблем.

Закликаю всіх учасників наради відповідально і дуже серйозно поставитися до дискусії. За її підсумками ми повинні прийняти змістовні, глибоко продумані, дієві рішення. Адже українське суспільство чекає від влади рішучих, ефективних кроків у реальному забезпеченні прав дитини. Шановні присутні!

Тепер хотів би поділитися з вами деякими міркуваннями по суті справи.

Переконаний, беззаперечним пріоритетом державної політики є право дитини на освіту.

Незважаючи на певні зрушення у забезпеченні дітей дошкільною освітою, говорити про значні досягнення ще рано. Адже рівень залучення наших наймолодших громадян до дошкільної освіти в цілому по державі не перевищує 56%.

Фактично ми не маємо суттєвих змін і в сфері позашкільної освіти. Хоча кількість відповідних навчальних закладів різного спрямування дещо зросла, проте контингент їх відвідувачів становить всього близько 37% дітей. У негайного вирішення потребує також проблема безперешкодного доступу дітей з особливими потребами до навчальних закладів.

У цілому по країні тільки половина навчальних установ повністю або частково доступні для цієї категорії дітей. Безумовно, це неприпустимо мало. Хочу ще раз підкреслити необхідність співпраці влади з місцевими громадами у вирішенні питань оптимізації мережі загальноосвітніх шкіл. Батьки повинні мати гарантії, що навчальний процес для їхніх дітей буде поліпшено.

Вкрай гостро стоїть проблема забезпечення права дитини на здоровий розвиток. Я неодноразово підкреслював, що охорона материнства та дитинства - невід'ємна складова реформування нашої медицини. У сучасних умовах, переконаний, успішна реалізація національних проектів будівництва перинатальних центрів та сучасних дитячих лікарень дозволить істотно поліпшити якість медичних послуг для дітей. Мене як батька надзвичайно турбує стан справ із соціальним захистом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Протягом останніх двох років кількість дітей, усиновлених громадянами України, постійно зменшується. З екранів телевізорів, сторінок газет і журналів закликають людей взяти дитину-сироту до себе в сім'ю, але інформацію про те, які саме діти чекають усиновлення, знайти дуже складно. Шановні друзі!

Потрібно вдосконалювати роботу, долати стереотипи у такій делікатній сфері як усиновлення, краще інформувати громадян, ефективніше залучати до цієї благородної справи засоби масової інформації. Хочу навести як успішного прикладу вдалу реалізацію проектів «Служба розшуку дітей», «Цій дитині потрібна родина», діяльність національного порталу sirotstvy.net.

Ми повинні зробити все, щоб кожна дитина, позбавлена ​​батьківського піклування, незалежно від віку та стану здоров'я, була усиновлена ​​громадянами України і залишився на Батьківщині.

На моє переконання, потребує перегляду практика соціальної підтримки сім'ї. Йдеться насамперед про сім'ї, які виховують дітей-інвалідів, де батьки є інвалідами, або з інших причин потребують особливої ​​державної підтримки.

Ми вже врегулювали питання отримання такими родинами державної грошової допомоги. На черзі - посилення психологічної та педагогічної підтримки цих сімей.

Кілька слів про виховання дітей у прийомних сім'ях та будинках сімейного типу. Для України це відносно нове явище, і державні службовці ще не навчилися належним чином співпрацювати з прийомними сім'ями, забезпечувати їх якісне соціальне супроводження. У цьому питанні нас не можуть задовольнити результати роботи місцевої влади. Протягом останніх двох років в прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу влаштовано майже на чверть менше дітей, ніж у попередні роки. Вже чотири роки активно обговорюється питання реформування інтернатних закладів. Але практичних результатів поки що дуже мало. Численні доручення щодо поліпшення умов виховання та утримання дітей в інтернатних закладах майже не виконані. Сторінки газет переповнені сповідями дітей про порушення їхніх прав працівниками закладів. Незважаючи на зростання бюджетних видатків на утримання дітей в інтернатах, переважна частина цих коштів спрямовується не на потреби сиріт, а на оплату праці працівників цих закладів. Настав час запровадити цільове фінансування потреб дітей, а не інтернатів. Маю на увазі розповсюджений у світі принцип фінансування «гроші ходять за дитиною».

Кабінет міністрів України за чотири роки реалізації програми з реформування інтернатів досі не зміг затвердити положення про установу нового типу.

Міжнародними організаціями, благодійними фондами, релігійними громадами вже створено такі установи в Чернівецькій, Кіровоградській, Київській та Черкаській областях. І, хоча вони і відповідають найвищим стандартам захисту прав дитини, їхня діяльність не врегульована українським законодавством.

Такий стан речей є неприпустимим. Це питання потребує невідкладного вирішення.

Ще одна чутлива проблема, забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Певний час вважалося, що її рішення можливе шляхом розвитку мережі соціальних гуртожитків. Проте настав час визнати, що на сьогодні держава не володіє достатніми ресурсами для забезпечення житлом всіх згаданих дітей. До розв'язання цієї болючої проблеми мають долучитися бізнесові кола, громадські і релігійні організації, усе наше суспільство.

Проблемними питаннями є також злочинність серед дітей та діти, постраждалі від злочинів. Незважаючи на переможні реляції відповідальних органів влади, продовжують зростати підліткова злочинність та кількість злочинів, скоєних проти дітей. Задумайтеся, кожне 15-е злочин у державі скоєний неповнолітнім. Серед засуджених і взятих під варту таких налічується понад 8 тисяч. Для мене це красномовне свідчення слабкої роботи влади з попередження дитячої злочинності. А подекуди ця робота повністю відсутня.

Звертаю увагу на необхідність розширення роз'яснювальної роботи з питань захисту прав дітей, які перебувають у конфлікті з законом. До першочергових завдань також відношу забезпечення дітей повноцінним оздоровленням.

Незважаючи на виконання кількісних показників, якість оздоровчого процесу, м'яко кажучи, викликає дуже багато запитань. Неприпустимо невиконання в регіонах доручення Президента України про організацію цілорічного оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Занадто повільно йде створення на місцях спеціальних оздоровчих закладів за прикладом «Смарагдового міста» на Донеччині. Ще одна актуальна проблема - рівень підтримки багатодітних сімей. В Україні таких сімей налічується майже 250 тисяч. В них виховуються 850 000 дітей. Безперечно, багатодітні сім'ї потребують посиленої державної підтримки. Насамперед це стосується забезпечення житлом, поліпшення соціального захисту, сприяння в отриманні освіти. Члени таких сімей, як правило, найменш захищені від безробіття. Законодавство передбачає для багатодітних сімей низку соціальних пільг, значна частина яких на практиці залишаються нереалізованими через надмірну бюрократизацію процедури їх одержання. Необхідно ретельно перевірити роботу місцевої влади щодо соціального захисту таких родин та реалізації їх прав на пільги. Якщо потрібні зміни законодавства - будь ласка, готуйте пропозиції. Але якщо багатодітна сім'я не може скористатись законною пільгою через бездіяльність чиновників - ми будемо реагувати в цих випадках жорстко. Одночасно звертаюсь і до нашого соціально відповідальному бізнесу. Держава розраховує на ваше розуміння важливості підтримки багатодітних сімей і реальні кроки в цьому напрямку.

Глибоко переконаний: давно назріло питання реформування центральних і місцевих органів виконавчої влади, які займаються усиновленням та захистом прав дитини.

Реорганізація Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, в тому числі Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини, занадто затягнулася.

Незадовільні темпи виконання у цій сфері двох Указів Глави Держави щодо адміністративної реформи.

Затягування з визначенням центрального органу виконавчої влади з питань захисту прав дитини та сімейної політики призводить до накопичення проблем у цій сфері, бездіяльності місцевої влади. Мені відомо, що в регіонах подекуди безсистемно ліквідуються служби у справах дітей. І внаслідок цього не реалізуються базові права юних українців. Шановні колеги!

Хочу підкреслити, що девальвація державної політики у сфері забезпечення прав дітей - абсолютно неприпустиме явище. З метою кардинального поліпшення ситуації у цій сфері я запровадив посаду Уповноваженого Президента України з прав дитини. Переконаний, що цей крок разом з іншими важливими рішеннями, які ми сьогодні разом визначимо, дозволить знайти ефективні шляхи вирішення болючих проблем захисту прав дітей.

Дякуємо за увагу!