Міністерство освіти і науки ,молоді та спорту України

Прикарпатський національний університет ім.В.Стефаника

Інститут туризму

Кафедра туризму і краєзнавства

Курсова робота

На тему:”Природно-рекреаційні ресурси Бойківщини у межах Львівської області. Організація велосипедного походу 1-ого ступеня складності”

Студента 2 курсу Т-21групи

Денної форми навчання

Інституту туризму

Рабик Надії Ігорівни

Керівник курсової роботи Маланюк Т.З. _______

м.Івано-Франківськ 2012р.

Зміст

Вступ

Розділ 1

1. Теоретико-методологічні основи розвитку туризму в Львівській області

Розділ 2

1.Природно-рекреаційні ресурси Бойківщини в межах Львівської області

1.1 Ландшафт

1.2 Водні ресурси

1.3 Бальнеологічні ресурси

1.4 Природно-заповідний фонд

1.5 Кліматичні ресурси

Розділ3

Організація велосипедного походу 1-ого ступеня складності

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність теми. Бойківська етнографічна група українського народу в особливих історичних, соціально-економічних та природно-географічних умовах створила самобутню культуру, яка є невід’ємною частиною національної культури.

Більшість сучасних етнографічних і географічних праць присвячені вузькогалузевим проблемам і дають уяву лише про окремі аспекти життя бойків. Бойківщина є дуже цікавою в плані туристичного освоєння, проте недостатньо вивченою, саме тому необхідною є комплексна оцінка туристсько-рекреаційних ресурсів Бойківщини, можливості використання їх в туризмі, основні проблеми рекреаційного освоєння району Бойківщина.

Стан теоретичного дослідження. Виходячи з актуальності теми даної роботи ми бачимо, що питання туристсько-рекреаційних ресурсів Бойківщини є мало дослідженим. Тому ця проблематика вимагає подальшого вивчення і опрацювання.

Свого часу над дослідженням туризму на Бойківщині займалися такі науковці: П. Юрченко, М. Зубрицький, Юрій Кміт, Володимир Охримович, Костянтин Багрянородний.

Об’єктом дослідження є етногеографічний район Бойківщина.

Предметом дослідження є туристсько-рекреаційні ресурси Бойківщини.

Метою дослідження є вивчення туристичних можливостей Бойківщини, а також стан і можливості розвитку туристичної галузі в регіоні.

Відповідно до окресленої мети було поставлено такі завдання:

- з’ясувати особливості територіальної організації життєдіяльності бойків;

- дослідити походження назви “бойки”, особливості їх суспільної організації;

- дати характеристику фізико-географічного положення та туристсько-рекреаційних ресурсів краю;

- вивчити стан, проблеми і перспективи розвитку туризму на Бойківщині, основні туристичні маршрути, пропоновані до послуг туристів.

Методологічна основа і методи дослідження. В основу методології покладено дослідження провідних українських та зарубіжних етногеографів, економіко- і соціогеографів та визначних національно-культурних діячів.

Наукова новизна одержаних результатів.

- вперше проведено комплексний аналіз туристсько-рекреаційних ресурсів Бойківщини, подано їх детальну характеристику по окремих групах ресурсів;

- на основі аналізу вивчено основні місця, об’єкти, пам’ятки, що можуть бути використаними при організації туризму на Бойківщині;

- вивчено стан сільського зеленого туризму в регіоні, основні туристичні маршрути, а також перспективи розвитку туристичної галузі на досліджуваній території.

Розділ1

1 Теоретико-методологічні основи розвитоку туризму в Львівські області

1.1Розвиток туристичної галузі в Львівській області

Туристично-рекреаційна галузь проголошена стратегічним напрямом розвитку економіки Львівщини і є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки. Об’єктивно регіон має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму.

Роль туризму в господарстві краю зростає з кожним роком. У багатьох районах і містах області туристична галузь починає відігравати провідну роль у місцевому економічному житті, сприяючи розвитку місцевих громад та поглиблюючи взаєморозуміння у середині громад. Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, збереженню екологічної рівноваги.

Розвиток туризму поліпшує інвестиційне середовище, стає джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, сприяє розвитку пов’язаних із туризмом галузей економіки. Він так само відіграє значну роль у збільшенні валютних надходжень і споживчого попиту, поліпшенні структури економіки, зміцненні економічного співробітництва між регіонами, підвищенні якості життя.

З огляду на можливості просування національного і регіонального туристичного продукту на європейському ринку, залучення до інформаційного простору, передового досвіду організації туристичної діяльності, посилення євроінтеграційних процесів у нашій державі та регіоні надзвичайно важливим є розвиток співробітництва з Європейським Союзом. Адже за своїм туристично-рекреаційним потенціалом Україна, та й Галичина, має всі можливості стати одним з провідних європейських туристичних центрів.

За наявністю рекреаційних ресурсів Львівська область займає одне з провідній місць в державі. Природні рекреаційні ресурси Львівщини представлені лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, озокеритом, кліматичними, водними, лісовими. Частка природно-рекреаційного потенціалу Львівщини у сумарному природно-ресурсному потенціалі України складає 5.377%о. Серед карпатських областей за сумарним потенціалом природних рекреаційних ресурсів вона поступається лише Закарпаттю (7,036%о). В структурі рекреаційних ресурсів області 70% припадає на ресурси відпочинку і туризму і 30% - на ресурси санаторно-курортного лікування [1, с. 103]. У сумарному природно-ресурсному потенціалі Львівської області природні рекреаційні ресурси становлять 14 3%, що значно вище відповідного показника по Україні (9,5%) [1, с. 124].

Протягом останніх років туристична галузь в області динамічно розвивається. Існуюча база санаторно-курортних та оздоровчих закладів усіх форм власності (131 одиниць на 13,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів.

Зростає інтерес населення щодо зайняття туристичною діяльністю. Якщо кількість ліцензованих туристичних підприємств області у 2005 році складала 50, з них 14 туристичних операторів та 36 туристичних агенти, то станом на 01 жовтня 2006 року - туристичні послуги надавали 80 ліцензованих туристичних підприємств, з них 19 туроператорів, 61 турагент, а 2005 рік ліцензованими туристичними підприємствами області надано послуг 147 581 туристам, що у 3,5 рази більше, ніж за 2002 рік. В Івано- Франківській області за останні п’ять років спостерігається зростання кількості туристів, особливо туристичного потоку з-закордону. Однак, частка внутрішніх туристів (90,1%) значно переважає частку іноземних туристів в області (5,9%).

Таблиця 1.1. - Динаміка кількості туристів за період 2001 - 2005 роки

[7,-613 с. ]

тис. осіб

Назва показника	2001	2002	2003	2004	2005
Кількість обслужених туристів	30,4	44,4	54,1	56,3	147,6
в тому числі: іноземні туристи (в’їзний туризм)	3,1	3,5	4,3	2,3	8,7
громадяни України, що виїжджали за кордон (виїзний туризм)	2,0	3,8	3,0	3,1	5,1
туристи, охоплені внутрішнім туризмом (внутрішній туризм)	25,4	37,1	46,8	50,9	133,8
Кількість обслужених екскурсантів	86,7	90,0	94,0	37,5	43,4

У 2005 році кількість обслужених екскурсантів тільки туристичними підприємствами області склала 43,4 тисяч осіб, що на 15,7% більше ніж у 2004 році, але менше на 49,9 % ніж у 2001 році.

В зв’язку із зростанням кількості туристів у 2005 році порівняно з попередніми роками зросли обсяги реалізації наданих туристичних послуг, а також витрати, пов’язані з наданням таких послуг.

Консолідований обсяг туристичних послуг у 2005 році склав 28,971 тис. грн., що більше у порівнянні з 2004 роком у 1,9 рази та з 2002 роком - у 2,6 рази. Середньооблікова кількість працівників туристичних фірм за 2005 рік склала 527 осіб, що на 17,4% більше, ніж за 2004 рік.

Покращуються показники роботи туристичних підприємств. У 2001 р. в області 189 підприємств володіли ліцензіями на організаді* іноземного, зарубіжного, внутрішнього, масового і оздоровчо-спортивного вида туризму, а також проведення екскурсійної діяльності. Протягом 2001 р. послугам* туристичних фірм скористались 110.3 тис. осіб, у т.ч. 25,8 тис. громадян Україні що виїжджали за кордон (23%), 27.6 тис. іноземців (25%), включаючи країн СНД, та 56.9 тис. осіб (52%), охоплених внутрішнім туризмом.

Все більшого розвитку набувають альтернативні форми туризму: екстремальний, конгресовий, елітарний, зелений. Найбільшу популярність серед них у Львівській області отримав зелений туризм, який розвивається у традиційних туристичних зонах - Карпати, Передкарпаття, Розточчя. В області діє Львівський осередок спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Згідно його даних, на Львівщині нараховується понад 200 власників агроосель.

У 2001 р. в області діяло 65 підприємств готельного господарства (47 готелів, 6 мотелів, 2 кемпінги, 5 гуртожитків для приїжджих, 5 молодіжних баз та гірських притулків), послугами яких скористались 146.8 тис. осіб, з них іноземців - 35.3 тис. осіб.

Станом на 1.04.2002 р. у Львівській області сертифіковано 10 готелів, в тому числі: чотиризіркові - "Гранд-готель", "Дністер", "Женева" (Трускавець); тризіркові — "Супутник", "Еней", "Гетьман"; двозіркові - "Жорж", "НТОН". Позитивною тенденцією протягом останніх років є формування цілої мережі великих комфортабельних закладів розміщення туристів (готелі "НТОН", "Еней", "Валентина", "Олена", мотелі "Вікінг", "Святослав" та ін.).

Обсяг реалізації в області санаторно-курортних (оздоровчих) та відпочинкових послуг у 2001 році становив 232.3 млн. грн., а їх частка у загальному обсязі платних послуг населенню склала 14,5%. Загальний обсяг реалізації послуг ліцензованими туристичними підприємствами області за аналогічний період склав 36,1 млн. грн., у тому числі іноземним туристам - 14,9 млн. грн., туристам, які виїжджали за межі України — 5,9 млн. грн. Доходи від надання місць для приживання у підприємствах готельного господарства Львівщини склали у 2001 році 26,4 млн. грн. Окрім того, 6,1 млн. грн. одержано від надання послуг структурними підрозділами у готельних закладах та 1.4 млн. грн. - від оренди готельних приміщень.

z

Рис. 1.1. - Структура туристів за країнами походження у 2005 році,

Найбільша кількість туристів приїхала з Росії (1666 осіб), Італії (960 осіб), Молдови (919 осіб), Польщі (687 осіб), Німеччини (683 особи), США (595 осіб), Китаю (367 особи), Канади (333 особи) (див. мал.1.1).

Таблиця 1.2 Динаміка відвідувань туристами з-за кордону ,осіб

Назва країни	2003 р.	2004 р.	2005 р.
Польща	1799	505	687
Італія	142	137	960
Австрія	116	55	84
Великобританія	91	48	100
Туреччина	18	68	75
Німеччина	326	250	683
Угорщина	85	50	75
Чехія	64	62	289
Румунія	45	46	31
Країни Прибалтики	23	32	65
Інші країни Європи	406	482	471
Росія	184	82	1666
Молдова	22	43	919
Інші держави СНД	31	62	144
Канада	389	76	333
США	185	71	595
Китай	61	10	367
Інші країни світу	283	117	1156
Разом	4270	2196	8700

За результатами статистичних показників, найбільша кількість туристів приїжджає з метою службової, ділової поїздки, бізнесу та навчання. У 2005 році ця частка туристів склала 66,3% до загальної кількості обслужених туристів.

(29,8% загальної кількості). 1.2. - Структура обслуговування туристів за метою приїзду у 2005 р., %.

Серед іноземних туристів переважали ті, хто приїхав на Львівщину з метою дозвілля та відпочинку (90,8% від загальної кількості туристів) та незначна їх кількість перебувала у службовій, діловій поїздці, у бізнесових цілях, або навчання (див. мал. 1.3).

Рис. 1.3. - Структура обслуговування іноземних туристів за метою приїзду

у 2005 році, %.

У внутрішньому туризмі переважна більшість туристів в 2005 році приїхали в область у справах, з метою бізнесу та навчання (72,2% від загальної кількості туристів, охоплених внутрішнім туризмом) (див. мал. 1.4).

2001 рік 2002 рік 2003 рік 2004 рік 2005 рік

1.4 Динаміка та структура обслуговування внутрішніх туристів за метою відвідування за 2001-2005 роки ,тис. осіб

Динаміка та розподіл туристів за віковими категоріями наведена на рисунку 2.7. Як свідчать дані обласного управління статистики, серед туристів переважають особи у віці старше 28 років (82,4% до загальної кількості). Дітиу віці до 14 років становлять 14,4%, підлітки від 15 до 17 років - 1,2% та молодь у віці від 18 до 28 років - 2,0%.

У внутрішньому туризмі переважають туристи у віці старші 28 років та їх питома частка ще більша, ніж серед загальної кількості обслужених туристів (81%) Наведені дані стосуються лише результатів діяльності ліцензованих туристичних підприємств. На 2005 рік, як і на 2004 рік, припадає запровадження Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про туризм”, з чим відповідно пов’язаний початок ліцензування тур операторської та турагентської діяльності. У результаті цього змінилась база статистичного обліку за формою № 1-ТУР „Звіт про діяльність туристичної організації”.

Починаючи з 2004 року, статистичну звітність за формою № 1-ТУР не надають санаторно-курортні заклади, заклади розміщення, суб’єкти, що спеціалізуються тільки на екскурсійній діяльності.

Отже, наведені в аналізі показники, які ґрунтуються на даних статистичної звітності, не можна вважати повними, оскільки в області є ще понад 100 закладів для розміщення туристів з більш як на 10 тис. місць, що здійснюють обслуговування туристів (санаторії, санаторії-профілакторій, лікувально- оздоровчі комплекси, пансіонати, бази і будинки відпочинку, готелі, дитячі оздоровчі заклади). Це надає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів. Названі заклади щороку приймають близько 150-200 тис. осіб, більшість з яких є внутрішніми туристами.[10,с.22-29]

1.2 Основні положення стратегії розвитку туризму в Львівській області до 2015 року

Принциповим моментом формування стратегії розвитку рекреації в області є питання офіційного визнання місця і ролі цієї галузі в економічній структурі і. відповідно, визначення курсу практичних дій на різних рівнях державної влади. З метою вироблення науково обґрунтованих підходів та здійснення цілісної стратегії щодо розвитку рекреаційної сфери рішенням колегії Львівської обласної державної адміністрації від 1 лютого 2002 року схвалено Концепцію розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області.

В якості основних мотивів необхідності та доцільності активізації розвитку Рекреаційної індустрії на Львівщині можна навести наступні аргументи.

Наявність потужного природного та історико-культурного рекреаційного потенціалу, рівень освоєння якого, за оцінками спеціалістів, не перевищує 10%. Прискорене освоєння рекреаційного потенціалу території з орієнтацією на сучасні тенденції розвитку рекреації в світі неминуче викликає позитивні зрушення в інших сферах (інфраструктура, сільське господарство, екологія) і, :"І самим, створює сприятливі передумови для вирішення соціальних проблем, знищення життєвого рівня населення, формування нормального ринкового середовища. Регіон стає привабливим для іноземних інвестицій. Державний і місцевий бюджети отримують надійне джерело грошових надходжень. Розвиток рекреаційного комплексу є ефективним засобом структурної трансформації господарства в сторону його соціальної орієнтації. В цьому плані рекреація може дати відчутний соціальний ефект в першу чергу за рахунок розширення зайнятості населення.

Високорозвинутий ринок рекреаційних послуг є вагомим фактором прискорення інтеграції України в європейський економічний простір.

Рекреаційна політика та механізм й реалізації. Інструментом практичної реалізації стратегії освоєння рекреаційного потенціалу на середньострокову перспективу є Програма розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки. Програма розроблена Інститутом регіональних досліджень НАН України разом з Львівською облдержадміністрацією та з участю спеціалістів ряду наукових установ і вузів області, фахівців-практиків.

Мета Програми - забезпечити комплексне вирішення пріоритетних проблем розвитку курортів та основних туристичних центрів області, покращити якість та розширити асортимент рекреаційних послуг, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності рекреаційної сфери Львівщини на вітчизняному і світовому ринку рекреаційних послуг.

Програма представляє собою взаємопов'язаних за ресурсним забезпеченням виконавцями і термінами реалізації комплекс науково-дослідних, матеріально-технічних, соціально-економічних, екологічних, організаційно-господарських, нормативно-правових та інших заходів, спрямованих на вирішення основних завдань розвитку рекреації в регіоні:

1. Забезпечити раціональне та ефективне використання природних та історико-культурних рекреаційних ресурсів.

2. Розробити генеральні плани та схеми забудови курортів і туристичних центрів.

3. Провести науково обґрунтоване зонування території області за показниками рекреаційної місткості відповідно до норм антропогенного навантаження на ландшафт.

4. Здійснити реконструкцію та модернізацію санаторно-курортних, відпочинкових і туристичних закладів, створити матеріально-технічну базу для розвитку зимових видів спорту та туризму в гірській частині області, реконструкцію агроосель для розвитку сільського (зеленого) туризму тощо.

5. Підвищити якість та розширити асортимент рекреаційних послуг.

6. Провести реконструкцію існуючих і будівництво нових автомобільних доріг до рекреаційно-туристичних центрів, створити інфраструктуру розвитку автотуризму (зокрема, об'єктів автосервісу), яка б за рівнем функціонування наближалася до міжнародних стандартів.

7. Піднести на якісно вищий рівень стан інфраструктури і сервісної мережі в курортно-туристичних центрах.

8. Створити сприятливі економіко-правові та організаційні умови для залучення приватного сектора в сферу рекреаційного обслуговування.

9. Здійснити систему заходів щодо науково-організаційного забезпечення розвитку рекреаційно-туристичного комплексу області.

10. Створити сприятливі умови для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в розвиток рекреаційної сфери.

11. Створити інформаційну базу даних щодо наявних рекреаційно-туристичних об'єктів, природно-рекреаційних ресурсів та історико-культурних пам'яток області.

12. Забезпечити популяризацію рекреаційного продукту області на вітчизняному та світовому ринку рекреаційних послуг.

13. Провести сертифікацію закладів розміщення та діючих в них об'єктів харчування.

14. Впровадити стандартизацію і сертифікацію основних видів туристичних послуг.

15. Налагодити систему підготовки висококваліфікованих кадрів для рекреаційної сфери, забезпечити систематичну перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників сфери рекреації та туризму (тренінги, курси, семінари, стажування, учбово-рекламні поїздки тощо).

16. Активізувати міжнародну співпрацю в сфері рекреації і туризму.

Реалізація передбачених Програмою заходів щодо розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки в повному обсязі вимагатиме фінансування у 319,8 млн. грн., яке передбачається здійснити за рахунок: коштів Державного бюджету України; коштів місцевих бюджетів (обласного, районних); власних коштів підприємств, установ, організацій; іноземних інвестицій; зовнішніх і внутрішніх запозичень; грантів міжнародних організацій, благодійних внесків, коштів міжнародних програм; інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Найбільше коштів потребують заходи, спрямовані на модернізацію матеріально-технічної бази санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку -135,9 млн. грн. (42,5%);

• збереження, відновлення і раціональне використання рекреаційних ресурсів - 86,2 млн. грн. (27%);

• екологічне оздоровлення рекреаційних територій — 71,3 млн. грн. (22,3%).

Програмою передбачена реконструкція ЗО і будівництво 13 нових рекреаційних об'єктів. У просторовому відношенні чітко вимальовується основний центр рекреаційно-туристичного розвитку області - Дрогобицький район, і, зокрема, курортна зона Трускавець-Східниця. Загалом сюди необхідно спрямувати 192,7 млн. грн., що складає 60,2% від загальної вартості Програми. З цих коштів 81,3 млн. грн. припадає на Трускавець, 38,3 млн. грн. - на Східницю. Іншим центром спрямування інвестицій є Жовківський район -61,6 млн. грн., з яких 60 млн. грн. становить фінансування Програми комплексного відновлення історичної території м. Жовкви.

Механізм реалізації Програми. Успішність Програми багато в чому залежатиме від розробки і впровадження дієвого механізму її реалізації. Ефективність організаційно-управлінської складової механізму реалізації Програми забезпечується, насамперед, узгодженою взаємодією відповідних структур (переважно різновідомчих) на рівні області, координацією проведена усіх компонентів рекреаційної політики між державними виконавчими органам обласного та національного рівнів. Необхідно також сприяти формуванню нових та підтримувати існуючі регіональні інституції, зацікавлені в інтенсифікації соціально-економічного розвитку курортних, туристичних та рекреаційних територій: господарські товариства, школи управління та бізнесу, центри підтримки підприємництва, агентства та фонди сприяння локальним ініціативам та ін.

У результаті реалізації Програми можна очікувати: в соціальній сфері - більш повне задоволення потреб населення у санаторно-курортному лікуванні та відпочинку; збереження та відновлення історико-культурної спадщини; створення нових робочих місць; в економічній сфері - збільшення щорічного потоку туристів на 5.5 - 6 %, який в 2007 році має досягти 720-750 тис осіб; ріст доходів від обслуговування туристів і відпочиваючих до 370-390 млн. грн. в рік; зростання бюджетних надходжень - до 85 - 90 млн. грн. в рік; в екологічній сфері - загальне покращення стану довкілля; збільшення чисельності основних видів мисливської фауни; збереження рідкісних видів флори та фауни, які перебувають на межі зникнення.

Розділ 2

Природно-рекреаційні ресурси Бойківщини у межах Львівської області