Лекція 7 „Організація обліку виробничих запасів і малоцінних швидкозношуваних предметів". («Облік і аудит виробничих запасів»)

Питання

1 .Запаси підприємства, їх класифікація, визначення та оцінка. 2.0блік находження запасів на підприємстві. 3.Облік вибуття запасів.

4.0блік малоцінних та швидкозношуваних предметів.

5. Облік напівфабрикатів.

6. Облік браку у виробництві.

Питання 1.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Відповідно до зазначеного Положення запаси - це активи, які:

• утримуються для подальшого продажу¹ ^а умов звичайної господарської діяльності;

• знаходяться в процесі виробництва ^ Ш¥ою подальшого продажу продукту виробництва;

• утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством. ¹ '

До складу запасів включаються всі товарно-матеріальні цінності, якими підприємство володіє на певну дату, незалежно від місця їх знаходження:

• сировина, основні і допоміжні матеріали; комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконаних робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

• незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів;

• готова продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно- правовим актом;

• товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні і швидкозношувані предмещц, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу) дкщо він більше одного року;

• поточні біологічні активи, якщо вони оцінені відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»;

• продукцію сільського і лісового господарства після її первісного визнання;

• інші запаси. ... ,.,.,

За призначенням виробничі запаси класифікуються за такими групами:

1. Сировина й основні матеріали. (До них належать предмети праці, що входять до складу виробничих продуктів і становлять їх орнову, наприклад метал для виробництва станків).

2. Допоміжні матеріали, (до них належать матеріали, які або приєднуються до основних матеріалів, щоб надати їм визначеної якості, або знаряддя виробництва, що витрачаються для обслуговування процесу виробництва).

3. Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби.

4. Паливо.

5. Тара і тарні матеріали.

6. Будівельні матеріали.

7. Матеріали, передані у переробку.

8. Запасні частини для проведення ремонтів - це окремі запасні частини машин, обладнання, транспортних засобів, призначені для виконання ремонтів, заміни зношених частин, тощо.

9. Інші матеріали.

За економічним змістом запаси класифікуються за такими групами: 1. За призначенням та утворенням

• запаси сезонні

запаси постійні (запаси поточні, запаси підготовчі, запаси резервні)

2. за місцем знаходження

• запаси на складі

• запаси в дорозі

• запаси у виробництві

  3. за наявністю на підприємстві

• запаси нормативні

• запаси понаднормативні

4. за наявністю на початок та кінець звітного періоду

• запаси на початок звітного періоду

• запаси на кінець звітного періоду

4. за ступенем ліквідності

• ліквідні запаси

• неліквідні запаси

4. за походженням

• первинні запаси

• вторинні запаси.

4. за обсягом

• вільні запаси

• запаси обмежені

4. за сферою використання

• запаси у сфері виробництва¹

• запаси у незавершеному виробництві

• запаси готової продукції

• запаси товарів

За планом рахунків бухгалтерського обліку запаси з класом 2 класифікуються за такими групами:

і,	Виробничі запаси
2.	Поточні біологічні активи
3.	МШП
4.	Виробництво
5.	Брак у виробництві
6.	Напівфабрикати
7.	Готова продукція
8.	Продукція сільськогосподарського виробництва
9.	Товари

Запаси визнаються активом за таких умов:

• якщо існує ймовірність того, що підприємство одержить в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням (майбутня економічна вигода, втілена в актив, є потенціалом, який може сприяти надходженню грошових коштів або їх еквівалентів на підприємство);

• їх вартість може бути достовірно визначена.

Якщо хоч одна з вимог не може бути виконана, то такі запаси не відображаються в балансі, а є витратами періоду.

Основою достовірності визначення вартості запасів є вартість їх придбання або їх собівартість. Первісна вартість запасів визначається з залежності від способу їх надходження на підприємство.

Отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається із таких фактичних витрат:

• сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

• сум ввізного мита;

• сум непрямих податків, які пов'язані з придбанням запасів і не відшкодовуються підприємстві;

• транспортно-заготівельні витрати,

інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

2. проценти за користування позиками, крім запасів, які можуть бути визнані кваліфікаційним активом згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 „Фінансові витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 №415;

3. витрати на утримання відділів постачання та інших служб підприємства з аналогічними функціями;

4. курсові різниці, які виникають у разі здійснення розрахунків з іноземними постачальниками за одержані запаси;

5. витрати, пов'язані з придбанням іноземної валюти для оплати вартості запасів;

6. понаднормові втрати і нестачі запасів;

7. витрати на збут;

8. адміністративні та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість. Формування виробничої собівартості таких запасів здійснюється у порядку, передбаченому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, вони можуть оцінюватися та відображатися у бухгалтерському обліку за справедливою вартістю з наступним коригуванням до собівартості.

Первісною вартістю запасів, що отримані як внесок до статутного (пайового) капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Справедлива вартість визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 „Об'єднання підприємств", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 №163.

При визначенні справедливої вартості'запасів підприємство може використовувати дані про:

а) останню ринкову ціну операцій з відповідними запасами (за умови відсутності суттєвих негативних змін в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство); ¹

б) ринкові ціни на подібні активи, скбрйговані з урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей або ступеня незавершеного виробництва, для якого визначається справедлива вартість;

в) додаткові показники, які характеризують рівень цін на запаси.

Первісною вартістю запасів, одержаних'підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням фактично понесених витрат.

Первісна вартість запасів, придбаних у' результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів (кбсі запасів, що підлягають передачі). Якщо балансова вартість переданих запасів (або запасів, що підлягають передачі) перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість із включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

Запаси поділяються на виробничі (придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві, споживаються у технологічному процесі (сировина і матеріали), або змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали, фарби), або входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), або сприяють виготовленню виробів, але не включаються до¹ їх маси або хімічного складу (МШП)) і товарні (придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу).

Питання 2.

Запаси надходять на підприємство в результаті:

2. їх придбання у постачальників відповідно до укладених договорів із ними;

внеску засновників підприємства До статутного капіталу;

2. обміну на неподібні активи;

3. безоплатної передачі;

4. оприбуткування раніше не врахованих запасів на балансі.

Запаси, що надходять від постачальників, супроводжуються такими документами: накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей(ф. № М-20), податкова накладна, рахунок-фактура тощо.

Оприбуткування запасів, що надійшли від постачальників без супроводжувальних документів, здійснюється на підставі акта. Такі поставки називаються невідфактурованими.

Надходження запасів від власного виробництва оформляється накладною, яка виписується в двох примірниках. Один використовується як прибутковий документ складу, другий — як розхідний документ цеху, що здав невикористані матеріали, відходи виробництва, напівфабрикати, готову продукцію.

На підставі документів про оприбуткування здійснюються записи в картках складського обліку (форма М-12), які є регістром аналітичного обліку запасів на складі. Ці картки виписуються в бухгалтерії підприємства і передаються на склад. Записи по кожній операції руху (надходження і вибуття зі складу) здійснюються комірником або завідувачем складу.

Після оприбуткування запасів на складі документи постачальників разом з прибутковими ордерами передаються до бухгалтерії для записів у системі рахунків бухгалтерського обліку.

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й Матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва призначено рахунок 20 "Виробничі запаси":

20 "Виробничі запаси"

Дт;: -	Л Кт
Сальдо на початок звітного періоду
надходження запасів на підприємство, їх дооцінка	витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо
Оборот за звітній період	Оборот за звітній період
Сальдо на кінець звітного періоду

Рахунок 20 "Виробничі запаси" має такі субрахунки:

2. "Сировина й матеріали", який призначено для відображення наявності та руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні (забудовники облік будівельних матеріалів і конструкцій ведуть на субрахунку 205 ''Будівельні матеріали").

3. "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби", який призначено для відображення наявності та руху покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та вироби - дерев'яні, залізобетонні, металеві, інші), що придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання.

4. "Паливо" (на'фтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали), який призначено для обліку наявності та руху палива, що придбається чи заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель.

5. "Тара й тарні матеріали", який призначено для відображення наявності і руху усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо). Матеріали, які використовуються ' для' додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не відносяться до тари і обліковуються на субрахунку 201 "Сировина й матеріали";

6. "Будівельні матеріали", який- Призначено для відображення підприємствами- забудовниками рух будівельних матеріалів,' конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

"Матеріали, передані в переробку", який призначено для відображення обліку матеріалів, переданих в переробку на сторону та які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів. Затрати на переробку матеріалів, які оплачуються стороннім

організаціям, відображаються безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, що отримані з переробки.

2. "Запасні частини", який призначено для обліку придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті.

3. "Матеріали сільськогосподарського призначення", який призначено для обліку мінеральних добрив, отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепаратів, медикаментів, хімікатів, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин.

4. "Інші матеріали", який призначено для обліку відходів виробництва (обрубки, обрізка, стружка тощо), невиправного браку, матеріальних цінностей, одержаних від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношених шин тощо.

Облік надходження виробничих запасів на підприємство відображається в бухгалтерському обліку наступним чином:

• при отримано матеріали від постачальника

Дт 20 "Виробничі запаси" та Кт 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"; нараховано податковий кредит з ПДВ Дт 641 "Розрахунки за податками" та Кт 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками";

• при придбанні матеріалів підзвітною особою

Дт 20 "Виробничі запаси" тй¹¹ Кт 372 "Розрахунки з підзвітною особою" одночасно з відображенням податкового кредиту з ПДВ по Дт 641 "Розрахунки за податками" та Кт 372 "Розрахунки з підзвітною особою";

• при безоплатному надходження'запасів Дт 20 "Виробничі запаси" та Кт 719 "Інші доходи від операційної діяльності";

• при отриманні запасів як внеску до статутного капіталу підприємства Дт 20 "Виробничі запаси" та Кт 46 "Неоплачений капітал" одночасно з відображенням податкового кредиту з ПДВ по Дт 641 "Розрахунки за податками " та Кт 46 "Неоплачений капітал ".

.: , 2 '. . • П і с: < н , :

Питання 3. т . . .

Виробничі запаси відпускаються зі складу підприємства для виробництва продукції, надання послуг,'виправлення браку, обслуговування устаткування, пакування готової продукції тощо. Крім того, виробничі запаси можуть бути реалізовані на сторону або використані для фінансових інвестицій.

Основними документами, на підставі яких здійснюється відпуск виробничих запасів, є лімітно- забірні карти (форми № 8 і 9) і накладні-вимоги (форма № 11).

Лімітно-забірна карта —' це документу, який використовується для оформлення відпуску зі складу запасів, що споживаються у виробництві систематично. Основні реквізити лімітно-забірної карти: місяць, рік, назва матеріалу, ліміт видачі, дата видачі, видана кількість, залишок ліміту, підписи начальника відділу, що встановив ліміт, начальника підрозділу-одержувача, завідувача складом.

Накладна-вимога використовується для разового або понадлімітного відпуску виробничих запасів зі складу у виробництво. Основними реквізитами цього документа є дата складання, під­става видачі, прізвище того, кому видати, назва матеріальних цінностей, одиниця виміру, кількість, що вимагається, і фактично видана, ціна, сума, підписи осіб, що дозволили і здійснили відпуск, а також головного бухгалтера і одержувача.

Наприкінці місяця всі документи про видачу запасів зі складу передаються за реєстром до бухгалтерії для відображення витрат у системі рахунків бухгалтерського обліку.